Постанова
Іменем України
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 175/1570/20
провадження № 61-5087св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи:приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж Олена Анатоліївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Казак Ірина Юріївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2021 року у складі судді Бойка О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2022 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О. А., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Казак І. Ю., про визнання довіреності та договорів купівлі-продажу недійсними.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_1, зазначив, що з 2008 року на підставі свідоцтва про право власності від 17 липня 2008 року та державного акта про право власності на землю, виданого 30 грудня 2012 року, є власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначив, що на час подання позову у будинку зареєстровані та фактично проживають він та його дружина ОСОБА_1 .
Крім того, позивач є власником частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ДП Залізничник".
Позивач зазначив, що у 2018 році у нього та його дружини виникла необхідність у значних сумах грошових коштів, у зв`язку з чим він вирішив продати належну йому частку у статутному фонді підприємства.
Для вирішення цього питання ОСОБА_3 запропонував свою допомогу та 18 грудня 2018 року позивач видав довіреність на ім`я ОСОБА_3 на право представництва його інтересів для пошуку покупця і, як вважав позивач, без права розпорядження.
11 квітня 2019 року позивач із дружиною приїхали до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Казак І. Ю., та повністю довіряючи ОСОБА_3 і не читаючи текст довіреності, позивач підписав нову довіреність, не усвідомлюючи її змісту та вважаючи, що дає повноваження на пошук покупця і підготовку необхідних документів.
Жодних роз`яснень від нотаріуса щодо того, що позивач цією довіреністю надає ОСОБА_3 право розпорядження усім своїм майном не надано.
Із відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб позивач дізнався, що власником частки позивача у статутному фонді підприємства є ОСОБА_2 .
Також позивач зазначив, що з реєстру прав власності на нерухоме майно йому стало відомо, що на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених 21 серпня 2019 року приватним нотаріусомДніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О. А., житловий будинок та земельна ділянка були відчужені ОСОБА_3 за довіреністю, яку позивач підписав у квітні 2019 року.
Позивач звернувся із заявою до органів поліції та за його заявою відкрито кримінальне провадження. У ході проведення розслідування слідчий повідомив, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за шахрайство з нерухомістю, після чого позивач зрозумів, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мали злочинну домовленість щодо заволодіння його майном без його волі.
22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О. А., в якому просила суд:
визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений 21 серпня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж O. A. за реєстровим № 508;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер: 1221455400:02:010:0359), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений 21 серпня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж O. A. за реєстровим № 509;
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 32904392 від 21 серпня 2019 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності на нерухоме майно № 32907338 від 21 серпня 2019 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;
визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1525 га (кадастровий номер: 1221455400:02:010:0359) цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як на частку в спільному майні подружжя;
визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як на частку у спільному майні подружжя.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (том 1, а. с. 179).
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2021 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 175/1570/20 (провадження № 2/175/398/20) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О. А., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Казак І. Ю., про визнання довіреності та договорів купівлі-продажу недійсними, та цивільну справу № 175/3797/20 (провадження 2/175/1070/20) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О. А., про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.
Копією спадкової справи після смерті ОСОБА_4 підтверджується, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1, яка в силу статті 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги та успадковує всі права та обов`язки померлого чоловіка (том 1, а. с. 211-224).
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2022 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсною довіреність, видану ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3, посвідчену 11 квітня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Казак І. Ю. за реєстровим номером 298.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений 21 серпня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж O. A. за реєстровим № 508.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер: 1221455400:02:010:0359), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений 21 серпня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж O. A. за реєстровим № 509.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 32904392 від 21 серпня 2019 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 шляхом припинення за ним права власності на зазначене майно.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності на нерухоме майно № 32907338 від 21 серпня 2019 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 шляхом припинення за ним права власності на зазначене майно.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1525 га (кадастровий номер: 1221455400:02:010:0359) цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як на частку в спільному майні подружжя.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як на частку в спільному майні подружжя.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 3 390,24 грн.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 3 390,24 грн.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, встановлено зловмисну домовленість ОСОБА_3, який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_4, з ОСОБА_2 під час укладення договорів купівлі-продажу належних подружжю ОСОБА_5 житлового будинку та земельної ділянки, тобто договори укладалися без дійсної волі продавця, а кошти за договором передані не були.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
06 червня 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2022 року у цій справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржене з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої та пунктом 1 частини третьої статті 411 цього Кодексу).
Заявник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив заявника про дату, час та місце судового засідання та розглянув справу за його відсутності (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК україни)
Крім того, вказує, що суд не дослідив зібрані у справі докази, а саме доказів на підтвердження законності чи незаконності вчинених сторонами договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. Посилається на те, що у справі відсутні докази того, що в момент вчинення довіреностей ОСОБА_4 був повністю або частково визнаний недієздатним чи неосудним. Зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не долучив та не дослідив надані заявником докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Інші учасники не скористалися своїм право на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року в складі колегії суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Розпорядженням Верховного Суду від 24 березня 2023 року у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартєва С. Ю. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2023 року, справу призначено судді-доповідачеві: Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Стрільчук В. А., Фаловська І. М.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржене з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої та пунктом 1 частини третьої статті 411 цього Кодексу).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що 29 березня 1969 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження виданим 29 березня 1969 року, а також відмітками в паспортах сторін (том 1 а. с. 15, 217).
За період перебування в шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за спільні кошти придбано земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 07 липня 1998 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Юрченко Л. Л., серія ААО № 158357 (том 1, а. с. 18, 19, 21).
Згодом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 побудували житловий будинок АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_2 від 17 липня 2008 року та рішенням Виконавчого комітету Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 18 червня 2008 року № 115 (том 1, а. с. 22-25).
30 грудня 2012 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, що підтверджується державним актом про право власності на землю, виданим 30 грудня 2012 року.
21 серпня 2019 року між ОСОБА_4, від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Казак І. Ю., 11 квітня 2019 року діяв ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладені нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер: 1221455400:02:010:0359) та житлового будинку АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим 23 жовтня 2020 року Виконавчим комітетом Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (том 1, а. с. 216).
Копією спадкової справи після смерті ОСОБА_4 підтверджується, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1, яка в силу статті 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги та успадковує всі права та обов`язки померлого чоловіка (том 1, а. с. 211-224).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.