ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/1940/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Ербелідзе А.О. (адвокат), Мельник О.С. (адвокат),
відповідача - не з`явився,
третьої особи- Коваль Н.Т. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу комунального підприємства "Бродитеплоенерго",
на рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2022 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до комунального підприємства "Бродитеплоенерго"
про стягнення 3 465 085,35 грн,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У серпні 2022 року акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач) звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до комунального підприємства "Бродитеплоенерго" (далі - КП "Бродитеплоенерго", відповідач) про стягнення 3 079 189,75 грн основної заборгованості, інфляційних втрат у розмірі 339 328,13 грн та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 46 567,47 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
1.2. В обґрунтування позовних вимог АТ "Укртрансгаз" посилалося на те, що до 31.12.2019 здійснювало функції оператора газотранспортної системи, а відповідач у деяких періодах 2016, 2017, 2018 років здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи позивача без поданих постачальником (публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") номінацій загальним об`ємом 2 504,051 тис. м3.
1.3. На підставі частини другої статті 8 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" у відповідача виник обов`язок упродовж 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати позивачу вартість відібраних без номінацій на споживання обсягів природного газу.
1.4. Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.09.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", третя особа).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Львівської області від 30.11.2022 у справі №914/1940/22 (суддя Рим Т.Я.) позовні вимоги задоволено повністю; суд стягнув з відповідача на користь позивача 3 079 189,75 грн основного боргу, 339 328,13 грн інфляційних втрат, 46 567,47 грн 3% річних, 51 976,28 грн та витрати на оплату судового збору.
2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 зі справи (колегія суддів: Кравчук Н.М., Кордюк Г.Т., Плотніцький Б.Д.) апеляційну скаргу КП "Бродитеплоенерго" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2022 у справі №914/1940/22 - без змін.
2.3. Рішення та постанову мотивовано тим, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження факту здійснення відповідачем у спірний період відбору природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником та підтверджених оператором ГТС номінацій. Такі дії є порушенням приписів статті 1 розділу 3 глави І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС). З урахуванням вимог частини другої статті 8 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі - Закон №1730-VIII) у редакції Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон №1639-IX) такі обставини є підставою для виникнення у КП "Бродитеплоенерго" обов`язку оплатити позивачу вартість спожитого природного газу в строки, визначені законом.
2.4. Встановивши відсутність доказів оплати вартості відібраного природного газу без поданих постачальником газу номінацій та відсутність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов`язання щодо сплати грошових коштів у порядку, визначеному законом, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі КП "Бродитеплоенерго" (далі - скаржник), з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 зі справи №914/1940/22; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.1.2. Зокрема, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми: статей 8, 58, 150 Конституції України, статті 1, 11, 12 Закону України "Про ринок природного газу", статті 4, 5, 6, 11, 177, 202, 204, 321, 328, 509, 525, 638-640, 651, 652, 655, 656, 692, 712, 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173, 174, 179, 181, 188, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 5, 7, 9, 14, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 01.10.2015 №758, від 22.03.2017 №187, від 19.10.2018 №867 та розпоряджень КМУ "Про деякі питання опалювальних сезонів 2016/2017; 2017/2018; 2018/2019 років", без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №812/292/18, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, від 29.06.2022 у справі №477/874/19 та постанові Верховного суду від 20.10.2020 у справі №826/3694/16.
4.1.3. Також обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, відповідач посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини другої статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ у подібних правовідносинах. Зокрема, скаржник наголошує на неможливості застосування положень цієї норми з огляду на загальновизнані принципи права, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
4.1.4. Відповідач зазначає про безпідставність тверджень судів попередніх інстанцій про те, що правовідносини між сторонами спору щодо відбору природного газу без поданих постачальником номінацій виникли та існували до моменту ухвалення Закону №1639-ІХ і залишалися неврегульованими до часу ухвалення цього закону, оскільки на час виникнення спірних правовідносин відбір природного газу відповідачем відбувався на підставі договорів постачання природного газу, укладених між КП "Бродитеплоенерго" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення частини четвертої статті 75 ГПК України та не враховано обставин, встановлених у рішення суду у справах №914/1945/19 та №914/341/1.
4.1.5. Крім того скаржник стверджує, що оскаржувані судові рішення не ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному дослідженні наявних у справі доказів. Зокрема, судами необґрунтовано відхилені та проігноровані докази і доводи відповідача.
4.1.6. За твердженням КП "Бродитеплоенерго", частина друга статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ не вносить зміни у ПК України та не визначає постачальником (продавцем) товару АТ "Укртрансгаз" в розумінні цього Кодексу, а тому, відповідно, КП "Бродитеплоенерго" не можуть бути сформовані податкові накладні з дотриманням вимог ПК України. Таким чином, відповідач зазначає про те, що у випадку залишення рішень попередніх судових інстанцій в силі, він не зможе зарахувати до свого податкового кредиту сплачену суму податку на додану вартість, яка включена до ціни природного газу. Такі дії призведуть до покладення на КП "Бродитеплоенерго" надмірного тягаря сплати податку, який у даному випадку 10% річного обороту підприємства. З огляду на наведене відповідач вважає, що положення частини другої статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ суперечать чинному законодавству та не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" доводи касаційної скарги не визнає та просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5. Розгляд клопотань
5.1. КП "Бродитеплоенерго" 10.04.2023 подало клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки вважає, що справа містить виключну правову проблему стосовно "конфлікту норм матеріального права", зокрема, положень частини другої статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ на противагу положенням статей 8, 58, 150 Конституції України, статей 1, 11, 12 Закону України "Про ринок природного газу", статей 4, 5, 6, 11, 177, 202, 204, 321, 328, 509, 525, 638-640, 651, 652, 655, 656, 692, 712, 714 ЦК України, статей 173, 174, 179, 181, 188, 265 ГК України, статей 5, 7, 9, 14, 187, 198, 200, 201 ПК України та постанов і розпоряджень КМУ "Про деякі питання опалювальних сезонів 2016/2017; 2017/2018; 2018/2019 років".
5.2. Однак, Верховний Суд вважає, що наведені в клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створює підстави для передачі справи №914/1940/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.
5.3. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
5.4. За якісним критерієм про виключність правової проблеми свідчать такі обставини: 1) касаційна скарга мотивована тим, що суди допустили істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; 2) норми матеріального права були застосовані судами нижчих інстанцій так, що постає питання дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між інтересами сторін у справі.
5.5. Водночас сама лише відсутність сформованого правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права до певних правовідносин, на яку посилається скаржник, не може бути підставою для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду.
5.6. Подане КП "Бродитеплоенерго" клопотання не містить належного обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права, не обґрунтована відсутність сталої судової практики у відповідних питаннях та наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників, не доведено існування різних позицій у застосуванні наведених норм матеріального права, що, у свою чергу, унеможливлює надання правової оцінки передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. АТ "Укртрансгаз" до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи, тобто суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
6.2. КП "Бродитеплоенерго" (споживач) юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини, тобто є захищеним споживачем природного газу у розумінні пункту 10 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
6.3. Судами встановлено, що відповідно до положень статті 11 Закону "Про ринок природного газу" постановами КМУ від 01.10.2015 №758 та від 22.03.2017 №187 затверджено "Положення про покладення на суб`єктів ринку природного газу покладатися для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (далі - Положення). Зокрема, вказаними Положеннями було покладено спеціальні обов`язки на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цими Положеннями.
6.4. Суди встановили, що КП "Бродитеплоенерго" здійснювало діяльність з виробництва теплової енергії на основі укладених договорів з різними учасниками ринку природного газу. Зокрема, постачання природного газу відповідачем відбувалося на підставі укладених договорів з ПАТ "НАК "Нафтогаз України", розподіл природного газу відбувався на підставі договору укладеного з публічним акціонерним товариством "Львівгаз", а його транспортування на підставі договорів, укладених з позивачем.
6.5. Між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та КП "Бродитеплоенерго" (Споживач) укладено значну кількість договорів постачання природного газу: від 30.09.2016 №5135/1617-ТЕ-21, від 27.10.2016 №5242/1618-БО-21, від 20.01.2017 №5325/1617-КП-21, від 24.10.2017 №6312/1718-ТЕ-21, від 24.10.2017 №6313/1718-БО-21, від 24.10.2017 №6314/1718-КП-21, від 24.10.2017 №6315/1718-РО-21, за умовами яких Постачальник природного газу взяв на себе обов`язок поставити Споживачеві упродовж 2016-2017 років природний газ, а Споживач зобов`язався оплатити його вартість.
6.6. Як встановлено судами, упродовж визначеного позивачем періоду (деякі періоди 2016, 2017, 2018 років) КП "Бродитеплоенерго" здійснило відбір природного газу з газотранспортної системи позивача без поданих постачальником (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") номінацій загальним об`ємом 2 504,054 тис.м3.
6.7. Судами попередніх інстанцій надано оцінку актам приймання-передачі природного газу та встановлено, зокрема:
- акта від 31.10.2016 про поставку у жовтні 2016 року 3,402 тис.м3, 53,851 тис.м3 та 151,260 тис.м3 природного газу. При цьому, Постачальник природного газу погодив лише акти на обсяг 53,851 тис.м3 та 151,260 тис.м3. Водночас акт на поставку об`ємом 3,402 тис.м3 підписаний лише відповідачем;
- акта від 31.12.2016 про поставку у грудні 2016 року 267,994 тис.м3 та 194,745 тис.м3 природного газу. Зазначені акти не погоджено Постачальником та підписані лише відповідачем;
- акта від 01.02.2017 про поставку у січні 2017 року 10,089 тис.м3, 331,575 тис.м3 та 221,209 тис.м3 природного газу. При цьому Постачальник природного газу листом від 16.02.2017 №26-1634/1.2-17 відмовився підписувати ці акти з огляду на порушення вимог пункту 17 Постанови КМУ №758 та відсутності підтвердження планових обсягів (номінацій) природного газу на січень 2017 року;
- акта від 01.12.2017 про поставку у листопаді 2017 року 0,271 тис.м3, 11,905 тис.м3, 208,040 тис.м3 та 163,303 тис.м3 природного газу. При цьому Постачальник природного газу листом від 14.12.2017 №26-10077/1.2-17 відмовився підписувати ці акти з огляду на порушення вимог пункту 12 Постанови КМУ №187, повідомив, що не постачав природного газу у вказаних обсягах відповідачу в листопаді 2017 року.
- акта від 02.01.2018 про поставку у грудні 2017 року 0,436 тис.м3, 10,493 тис.м3, 183,239 тис.м3 та 143,893 тис.м3 природного газу. При цьому Постачальник природного газу листом від 22.01.2018 №26-302/1.2-18 відмовився підписувати ці акти з огляду на порушення вимог пункту 12 Постанови КМУ №187, повідомив, що не постачав природного газу у вказаних обсягах відповідачу в грудні 2017 року;
- акта від 02.02.2018 про поставку у січні 2018 року 1,254 тис.м3, 10,872 тис.м3, 213,669 тис.м3 та 192,344 тис.м3 природного газу. При цьому Постачальник природного газу листом від 15.02.2018 №26-914/1.2-18 відмовився підписувати ці акти з огляду на порушення вимог пункту 12 Постанови КМУ №187, повідомив, що не постачав природного газу у вказаних обсягах відповідачу в січні 2018 року;
- акта від 28.02.2018 про поставку у лютому 2018 року 7,377 тис.м3, 236,737 тис.м3 та 91,207 тис.м3 природного газу. Зазначений акт не погоджено Постачальником та підписаний лише відповідачем.
6.8. Так, судами встановлено, що відповідачем здійснено відбір природного газу з газотранспортної системи позивача без поданих Постачальником (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") номінацій: у жовтні 2016 року - 3,402 тис.м3; у грудні 2016 року - 462,739 тис.м3; у січні 2017 року - 562,873 тис.м3; у листопаді 2017 року - 383,519 тис.м3; у грудні 2017 року - 338,061 тис.м3; у січні 2018 року - 418,139 тис.м3; у лютому 2018 року - 335,321 тис.м3.
6.9. Також суди попередніх інстанцій надали оцінку укладеному між ПАТ "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство) та КП "Бродитеплоенерго" (замовник) договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.04.2016 №1604000010 та встановили, що факт надання позивачем послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами за цим договором у спірний період підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу: від 31.10.2016 №10-16-1604000010 про транспортування 208,513 тис.м3 природного газу у жовтні 2016 року; від 31.12.2016 №12-16-1604000010 про транспортування 462,739 тис.м3 природного газу у грудні 2016 року; від 31.01.2017 №01-17-1604000010 про транспортування 562,873 тис.м3 природного газу у січні 2017 року; від 30.11.2017 №11-17-1604000010 про транспортування 383,519 тис.м3 природного газу у листопаді 2017 року; від 31.12.2017 №12-17-1604000010 про транспортування 338,061 тис.м3 природного газу у грудні 2017 року; від 31.01.2018 №01-18-1604000010 про транспортування 418,139 тис.м3 природного газу у січні 2018 року; від 28.02.2018 №02-18-1604000010 про транспортування 335,321 тис.м3 природного газу у лютому 2018 року.
6.10. Факт надання послуг з розподілу природного газу відповідачу у спірний період підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу за договором від 01.01.2016, укладеним між АТ "Львівгаз" та КП "Бродитеплоенерго": від 31.10.2016 №ЛВ000078839 про розподіл 208,513 тис.м3 природного газу у жовтні 2016 року; від 31.12.2016 №ЛВ000089949 про розподіл 462,739 тис.м3 природного газу у грудні 2016 року; від 31.01.2017 №ЛВ000013120 про розподіл 562,873 тис.м3 природного газу у січні 2017 року; від 30.11.2017 №ЛВ000096487 про розподіл 383,519 тис.м3 природного газу у листопаді 2017 року; від 31.12.2017 №ЛВ000107930 про розподіл 338,061 тис.м3 природного газу у грудні 2017 року; від 31.01.2018 №ЛВ000012122 про розподіл 418,139 тис.м3 природного газу у січні 2018 року; від 28.02.2018 №ЛВ000024937 про розподіл 335,321 тис.м3 природного газу у лютому 2018 року.
6.11. У рішеннях суду зі справ №914/1945/19 та №910/341/17 також встановлено обставини щодо факту самого відбору природного газу та обставини щодо обсягів відібраного відповідачем природного газу з газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз", зокрема: відбір у січні 2017 року 562,873 тис.м3, у листопаді 2017 року 383,519 тис.м3, у грудні 2017 року 338,061 тис.м3 - справа №914/1945/19; відбір у жовтні 2016 року 3,402 тис.м3, у грудні 2016 року 462,739 тис.м3, у січні 2018 року 418,139 тис.м3 та у лютому 2018 року 335,321 тис.м3 - справа №910/341/17.
6.12. Звертаючись до суду з позовом АТ "Укртрансгаз" зазначало про те, що встановивши обставини щодо здійснення відповідачем відбору природного газу з газотранспортної системи без поданих будь яким постачальником природного газу номінацій у загальному обсязі 2 504,054 тис.м3, товариство звернулося до КП "Бродитеплоенерго" із запитом про надання інформації та документів, які підтверджують чи спростовують наведені обставини. У відповідь на вказаний запит КП "Бродитеплоенерго" надало позивачу докази на підтвердження відбору обсягів спожитого природного газу у спірний період. Однак доказів оплати вартості відібраного без номінацій природного газу ні на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ні на користь АТ "Укртрансгаз" відповідачем не надано.
6.13. Позивач, з посиланням на положення частини другої статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ зазначає про обов`язок відповідача протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати позивачу вартість відібраних у період з 2016-2018 роки без номінацій обсягів природного газу. За розрахунками АТ "Укртрансгаз" вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах у загальному розмірі 2 504,054 тис.м3 за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 17 053 973,98 грн. Однак, відповідачем в порушення наведених положень Закону не здійснено оплату вартості відібраних обсягів природного газу без поданих постачальником газу номінацій та допущено прострочення строків оплати.
6.14. З огляду на наведене, на думку позивача, підлягає до стягнення з відповідача на користь АТ "Укртрансгаз" основна заборгованість за період з жовтня 2021 року по жовтень 2022 року на суму 3 079 189,75 грн (із розрахунку 236 862,75 грн щомісяця), 3% річних у розмірі 46 567,47 грн та інфляційні втрати у розмірі 339 328,13 грн.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.3. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на:
- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що апеляційним господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування положень частини першої статті 58 Конституції України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №812/292/18, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, від 29.06.2022 у справі №477/874/19 та постанові Верховного суду від 20.10.2020 у справі №826/3694/16 (принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів);
- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини другої статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ у подібних правовідносинах.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення вартості відібраного з газотранспортної системи природного газу без поданих постачальником номінацій та 3% річних і інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов`язань.