ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
справа №760/1899/17
адміністративне провадження № К/9901/1037/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 (головуючий суддя: Ключкович В.Ю., судді: Безименна Н.В., Беспалов О.О.) у справі №760/1899/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Одеський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та покладення обов`язку вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом Міністерства оборони України (далі - Міноборони України або відповідач), третя особа: Одеський обласний військовий комісаріат (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"(далі - Порядок № 975) та статей 16 - 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011-XII);
стягнути з відповідача на його користь одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до статей 16-16-3 Закону № 2011-XII та Порядку №975 у розмірі 200-кратному прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, у сумі 811 724 грн;
зобов`язати відповідача призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Порядку № 975 та статей 16 - 16-3 Закону № 2011-XII у розмірі 200-кратному прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
Солом`янський районний суд м. Києва рішенням від 29.05.2018 позов задовольнив частково:
визнав неправомірною бездіяльність Міноборони України щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
зобов`язав Міноборони України розглянути подані ОСОБА_1 документи для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням інвалідності ІI групи, що настала внаслідок виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до Порядку №975 та статей 16 - 16-3 Закону № 2011-XII, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.01.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою Міноборони України на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29.05.2018.
22.04.2019 до Солом`янського районного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, в якій останній просив:
розглянути заяву в порядку спеціальної процедури, що встановлена статтею 383 КАС України, та постановити ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України;
визнати протиправним рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.03.2019 №36 (пункт 24);
зобов`язати Міноборони України вжити заходи щодо усунення порушень пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ (другої) групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду;
зобов`язати Міноборони України подати до Солом`янського районного суду м. Києва у п`ятнадцятиденний строк з дня набрання законної сили ухвали суду звіт про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.
Солом`янський районний суд м. Києва ухвалою від 13.05.2019 залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 .
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.12.2019 скасував ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 13.05.2019, прийняв окрему ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 задовольнив частково:
визнав протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом 24 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 22.03.2019 №36;
зобов`язав Міноборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням II (другої) групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та прийняти відповідне рішення на виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29.05.2018.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Міноборони України подало касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ ЗАЯВНИКА
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник посилався на те, що Міноборони України на виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29.05.2018 прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 № 36 (пункт 24), без врахування висновків суду, що призвело до помилкового виконання судового рішення.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Залишаючи заяву позивача без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 24 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 №36, розглянувши подані документи, на виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29.05.2018, Комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Таким чином, за висновками суду першої інстанції, відповідачем у повному обсязі виконано рішення суду, яким було зобов`язано останнього прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у резолютивній частині рішення Солом`янського районного суду від 29.05.2018 зазначено про обов`язок Міноборони України розглянути питання щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги і прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Водночас, зміст оформленого пунктом 24 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 22.03.2019 №36 свідчить про те, що Міноборони України не були враховані висновки суду, адже судом встановлено, що ОСОБА_1 надав усі належні документи до уповноваженого органу Міністерства оборони та безпосередньо до самого відповідача - розпорядника бюджетних коштів для прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги у разі інвалідності.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкових висновків про неналежне виконання відповідачем рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29.05.2018. Скаржник стверджує, що судовим рішенням від 29.05.2018 у цій справі не було зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, а зобов`язано розглянути його заяву та прийняти рішення. Отже, приймаючи рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті ОГД, оформлене протоколом №36 від 22.03.2019 (пункт 24), Міноборони належним чином виконало судове рішення від 29.05.2018. Також скаржник зазначив, що вимога Міноборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.
Від позивача надійшло клопотання про долучення судової практики Верховного Суду з аналогічних питань.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Насамперед колегія суддів зазначає, що касаційна скарга у цій справі надійшла у січні 2020 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29.05.2018, серед іншого, було зобов`язано Міноборони України розглянути подані ОСОБА_1 документи для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням інвалідності ІI групи, що настала внаслідок виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до Порядку №975 та статей 16 - 16-3 Закону № 2011-XII, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.
Цим судовим рішенням встановлено, що 23.08.2016 позивач отримав первинно ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюваннями, пов`язаними із виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК від 23 серпня 2016 року серії 10ААВ №807079; позивач надав усі належні документи до уповноваженого органу Міністерства оборони та безпосередньо до самого відповідача - розпорядника бюджетних коштів для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності; з 23.08.2016 позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону № 2011-XII та Порядку № 975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності IІ групи.
Отже правові висновки суду першої інстанції ґрунтуються на визнанні права позивача на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону № 2011-XII та Постанови КМУ № 975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, внаслідок цього з урахуванням виключних повноважень Міністерства оборони України на прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, суд зобов`язав відповідача прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків, викладених у рішенні.