ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
справа № 560/2570/19
адміністративне провадження № К/9901/5220/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 (головуючий суддя: Залімський І.Г., судді: Кузьменко Л.В., Смілянець Е.С.) у справі №560/2570/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони України або відповідач), третя особа: Хмельницький обласний військовий комісаріат (далі - Хмельницький ОВК), в якому просив:
визнати протиправним і скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом №139 від 28.12.2018 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтями 16, 16-3 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII);
зобов`язати відповідача здійснити призначення і виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтями 16, 16-3 Закону №2011-XII з урахуванням раніше виплаченої суми.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 22.10.2019 у задоволенні позову відмовив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.01.2020 скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.10.2019 і ухвалив нову постанову про задоволення позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до інформації, зазначеної у довідці Хмельницької обласної МСЕК серії АГ №0017566 від 25.03.2016, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 30%, причина: травма, так, пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.
Згідно із інформацією, зазначеною у довідці Хмельницької обласної МСЕК серії АВ №0795392 від 23.06.2016, позивачу з 16.03.2016 встановлена 3 група інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язку військової служби.
За результатами переогляду, позивачу з 14.06.2018 була встановлена 2 група інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язку військової служби, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці МСЕК серії АВ №1118520 від 23.07.2018.
У зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності, позивач через Хмельницький ОВК звернувся до відповідача із заявою про виплату ОГД.
За результатами розгляду порушеного у заяві питання, комісія Міноборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразовою грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення, оформлене протоколом №139 від 28.12.2018 (пункт 13), яким відмовила позивачу у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності з підстав, що інвалідність встановлена понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності. Додатково зазначено, що допомога у зв`язку із втратою працездатності та встановленням 3 групи інвалідності виплачена в сумі 206 700 грн.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що у встановленому законодавством порядку реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності, проте відповідач протиправно відмовив.
Відповідач позов не визнав. Зазначив, що 26.10.2015 під час первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено 30% втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби. З 16.03.2016 під час огляду органами МСЕК позивачу встановлено інвалідність III групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби. У зв`язку з цим, позивачу була виплачена одноразова грошова допомога у сумі 206 700 грн. З 14.06.2018 під час повторного огляду позивачу встановлено II групу інвалідності без зміни причин. Відповідач вважає, що так як зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності (ступеня втрати працездатності), у Міноборони не було підстав для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавство допускає можливість виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності, однак право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. У цій справі така умова не дотримана, оскільки між встановленням позивачу 3 групи інвалідності (30% ступеня втрати працездатності) та встановленням ІІ групи інвалідності минуло більше 2-х років. У зв`язку з цим рішення відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу є правомірним.
Апеляційний суд дійшов протилежного висновку. За висновками апеляційного суду, оскільки на момент встановлення позивачу первинно 3 групи інвалідності (16.03.2016) строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, то позивач має право на отримання ОГД у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.
Суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 30.10.2018 у справі №760/16027/16-а та від 30.09.2019 у справі №825/1380/18.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Скаржник наполягає, що оскільки між первинним встановленням інвалідності (відсотка втрати працездатності) і встановленням вищої групи інвалідності минуло більше двох років, підстав для призначення і виплати позивачу ОГД немає.
Також скаржником заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою формування єдиної практики щодо тлумачення і застосування положень пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Наполягає, що набув право на отримання ОГД у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності.
Третя особа правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.