1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2023 року

м. Київ

справа № 160/20293/21

адміністративне провадження № К/990/22207/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/20293/21

за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Горбалінський В. В.) від 21 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Чепурнова Д. В., Сафронової С. В., Ясенової Т. І.) від 24 травня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 27 жовтня 2021 року Акціонерне товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - АТ "Нікопольський завод феросплавів") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000/259/0701 від 20 серпня 2021 року, за яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2021 року в сумі 1 643 557,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що в ході проведення перевірки АТ "Нікопольський завод феросплавів" надано контролюючому органу всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) при формуванні розміру від`ємного значення суми з податку на додану вартість із контрагентами-постачальниками за період, що перевірявся.

2.1 Позивач також зауважував, що господарські операції між АТ "Нікопольський завод феросплавів" та ТОВ "МІАПРОМ" (код ЄДРПОУ 40193511), ТОВ "КАПІТАЛ СТРОЙ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 41380025), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КОНГУР" (код ЄДРПОУ 42153491), ТОВ "ПЕРША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 34824159), ТОВ "НІКОМАКСІБУД" (код ЄДРПОУ 42707210) та ПрАТ "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ" (код ЄДРПОУ 00278818) мали реальний характер, діяльність АТ "Нікопольський завод феросплавів" була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність викладених в акті перевірки висновків податкового органу, а тому вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

2.2 Крім цього, позивач зазначав, що висновки відповідача також обґрунтовані недотриманням податкового законодавства іншими платниками податків-контрагентами позивача та іншими особами, з якими позивач не мав жодних відносин. Водночас законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими особами.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року, позов задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платника податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

5.1 Крім того, ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року у цій справі.

6. 30 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив від АТ "Нікопольський завод феросплавів", в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ "Нікопольський завод феросплавів" взято на податковий облік ДПІ 05 березня 1994 року за № 721.

9. АТ "Нікопольський завод феросплавів" зареєстровано платником податків 24 липня 1997 року з індивідуальним податковим номером № 1865204076.

10. На момент проведення перевірки АТ "Нікопольський завод феросплавів" перебувало на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

11. На підставі направлень від 23 червня 2021 року №225/32-00-07-01-03-25, №226/32-00-07-01-03-25, виданих Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, та наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18 червня 2021 року №217, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ "Нікопольський завод феросплавів" з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року (вх. №9130701914 від 19 травня 2021 року), з урахуванням уточнюючих розрахунків.

12. 19 липня 2021 року за результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 563/32-00-07-01-03-27/00186520.

13. Перевіркою встановленні такі порушення:

- п. 187.1 cт. 187 ПК України та пп. 3 п. 3, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (із змінами та доповненнями), а саме, занижено обсяг постачання по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою за квітень 2021 року на суму 339 328 558 грн;

- п.201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України та п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", а саме, не складено та не зареєстровано у законодавчо встановлений термін та/або складено з порушенням строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначені обов`язкових реквізитів податкової накладної із зазначенням невірного обов`язкового реквізиту (дати складання податкової накладної) в "Єдиному реєстрі податкових накладних" податкові накладні по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою на суму - 1 433 373 434 грн;

- пп."а" п.198.1, абз.1-3 п.198.2, абз.1,2 п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. в) п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено від`ємне значення згідно поданої декларації з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків за квітень 2021, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 1 643 557 грн.

14. 29 липня 2021 року подало заперечення на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 563/32-00-07-01-03-27/00186520 від 19 липня 2021 року.

15. 16 серпня 2021 року контролюючим органом складено лист, яким встановлено, що заперечення АТ "Нікопольський завод феросплавів" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, у зв`язку із чим висновок акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 563/32-00-07-01-03-27/00186520 від 19 липня 2021 року після розгляду заперечень залишено без змін.

16. На підставі акту перевірки № 563/32-00-07-01-03-27/00186520 від 19 липня 2021 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000/259/0701 від 20 серпня 2021 року, яким АТ "Нікопольський завод феросплавів" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1 643 557,00 грн.

17. Позивачем було складено та направлено скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

18. Рішенням Державної податкової служби України від 12 жовтня 2021 року №23240/6/99-00-06-01-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000/259/0701 від 20 серпня 2021 року - без змін.

19. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не доведено наявність порушень позивачем податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується первинними документами, а тому відсутні законні підстави для визначення йому податкових зобов`язань. Водночас допущені контрагентами порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо них та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.

22. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

22.1 Так, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не був врахований висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 804/1752/17

23. У поданій касаційній скарзі скаржник цитує висновки Верховного Суду про те, які обставини можуть свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій та які докази мають це підтверджувати.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

26. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

27. Положеннями підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

28. Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

29. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.

30. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

31. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

32. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

33. Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

34. Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) та в подальшому на віднесення цих сум до бюджетного відшкодування виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

35. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

36. За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

37. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

38. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

39. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.


................
Перейти до повного тексту