1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

25 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 727/3827/22

провадження № 61-1909св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 18 січня 2023 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, у якому з урахуванням уточненої редакції позовної заяви від 03 червня 2022 року просив:

витребувати у ОСОБА_2 на його користь нежитлові виробничі приміщення, а саме: будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

надати доступ та передати йому ключі від вказаних приміщень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 16 листопада

2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького апеляційного суду з апеляційною скаргою на це рішення.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб надання доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна; повідомлення про ціну позову і, відповідно, підтвердження правильності сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції вказав, що подана апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду, а питання про відкриття апеляційного провадження не може бути вирішене, оскільки заявник не виконав вимоги пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, а саме: не додав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції вважав, що з матеріалів справи та зі змісту апеляційної скарги неможливо встановити ціну позову, тому ОСОБА_1 необхідно визначити та обґрунтувати розмір судового збору. Апеляційний суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого судового збору у розмірі 1 488,60 грн, оскільки ОСОБА_1 не надав належних і допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, а також не вказав ціну позову.

На виконання ухвали Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просив зменшити йому розмір сплати судового збору до 1 488,50 грн.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 04 січня 2023 року відмовлено

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 16 січня

2023 року.

Апеляційний суд виходив з того, що наведені заявником аргументи не дають достатніх підстав для вирішення питання відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належного до сплати судового збору або звільнення від його сплати. Зокрема, надані заявником докази щодо неспроможності сплати судового збору є недостатніми, оскільки вони не містять інформації про майновий стан заявника в цілому, який би свідчив про його неспроможність сплатити судовий збір. ОСОБА_1 не надав необхідних відомостей про відсутність нерухомого та рухомого майна, коштів на рахунках тощо, які свідчили б про те, що за майновим станом він не спроможний сплатити судовий збір. Це унеможливлює задоволення клопотання, наслідком якого є прийняття апеляційної скарги без сплати судового збору.

Після цього ОСОБА_1, в інтересах якого діяв адвокат Оберемко Р. А., звернувся до апеляційного суду з клопотанням про продовження строку виконання ухвали від 04 січня 2023 року. Обґрунтовував подане клопотання тим, що з метою надання доказів відсутності рухомого майна та банківських рахунків зроблено відповідні адвокатські запити, а для отримання відповідей на них необхідний додатковий час.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 18 січня 2023 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 16 листопада 2022 року визнано неподаною

і повернено заявнику.

Суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_1 двічі надавався строк для усунення недоліків апеляційної скарги, проте в двадцятиденний строк вказані недоліки він не усунув. Клопотання про продовження строку виконання ухвали від 04 січня 2023 року направлено до суду 17 січня 2023 року, тобто після спливу строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги. Крім цього, ухвалу суду від 04 січня 2023 року ОСОБА_1 отримав 06 січня

2023 року, проте адвокатські запити направлені лише 13 січня 2023 року. Таким чином, підстав для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги немає.

Апеляційний суд також зазначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь

у справі. Оскільки у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги заявник не усунув, підстав для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги за клопотанням ОСОБА_1 немає, тому апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту. Водночас повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Аргументи учасників справи

У лютому 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій просить скасувати ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 18 січня 2023 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суд порушив норми статті 185, 357 ЦПК України, оскільки у своїх ухвалах про залишення апеляційної скарги без руху та про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги не вказав суму судового збору, яка підлягала сплаті (доплаті) позивачем;

позивач самостійно визначив, що він зобов`язаний сплатити суму судового збору за максимальними ставками для спору майнового характеру. Враховуючи відсутність коштів для цих цілей, позивач звернувся із клопотанням до апеляційного суду про зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції до 1 488,50 грн. На підтвердження свого матеріального стану позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з І кварталу 2021 року до ІІІ кварталу 2023 року від 26 грудня 2022 року № 2412-22-10473. Проте суд

у задоволенні вказаного клопотання відмовив та продовжив позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 16 січня 2023 року;

16 січня 2023 року засобами поштового зв`язку представник позивача подав до апеляційного суду клопотання про продовження строку виконання ухвали від 04 січня 2023 року з мотивів направлення адвокатських запитів до Головного сервісного центру МВС у Чернівецькій області і до Головного управління ДПС

у Чернівецькій області з метою отримання інформації про відсутність у позивача іншого майна, за рахунок якого він може сплатити судовий збір. Також представник надав копію витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, в якому вказано про відсутність нерухомого майна, що належить позивачу. Суд помилково вказав, що датою подання цього клопотання є 17 січня 2023 року, а також проігнорував матеріальний стан позивача;

висновки суду про те, що факт направлення адвокатських запитів представником позивача лише 13 січня 2023 року свідчить про затягування справи, є помилковими. Позивач самостійно звертався до державних органів

з метою отримання інформації щодо його майнового стану та наявності майна, проте йому було відмовлено у наданні такої інформації. Тому для витребування вказаної інформації були підготовлені та направлені адвокатські запити. Уведення в державі воєнного стану і постійні відключення електричної енергії позбавили позивача та його представника можливості підготувати та надіслати адвокатські запити у більш короткі строки;

на переконання позивача, наявні у матеріалах справи докази підтверджують скрутний матеріальний стан позивача та неможливість сплати судового збору у розмірі 18 607,50 грн;

сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

У частинах першій та другій статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 16 листопада 2022 року залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб надання доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна; повідомлення про ціну позову і, відповідно, підтвердження правильності сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання ухвали Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просив зменшити йому розмір сплати судового збору до 1 488,50 грн.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 04 січня 2023 року відмовлено

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 16 січня

2023 року.

Копію цієї ухвали ОСОБА_1 отримав в приміщенні суду 06 січня 2023 року.

16 січня 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діяв адвокат Оберемко Р. А., звернувся до апеляційного суду з клопотанням про продовження строку виконання ухвали від 04 січня 2023 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 18 січня 2023 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 16 листопада 2022 року визнано неподаною і повернено заявнику.

Таким чином, вимоги суду ОСОБА_1 у визначений строк не виконав.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про визнання апеляційної скарги ОСОБА_1 неподаною та повернення її заявникові.

Щодо розміру судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги

У пункті 3 частини третьої статті 175 ЦПК України вказано, що позовна заява, крім іншого, повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.


................
Перейти до повного тексту