Постанова
Іменем України
25 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 752/10654/20
провадження № 61-1741св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1, правонаступниками якого є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
заінтересовані особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Найда Ольга Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5, яка підписана його представником Климчуком Олександром Миколайовичем, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 червня 2020 року у складі судді Хоменко В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року
у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, заінтересовані особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Найда Ольга Іванівна (далі - приватний нотаріус Найда О. І.).
На обґрунтування заяви зазначав, що 20 березня 2018 року між ним
і ОСОБА_5 укладено договір дарування квартири, згідно з яким він подарував сину ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 .
28 серпня 2019 року в цій квартирі ОСОБА_5 наніс легкі тілесні ушкодження його дружині ОСОБА_3, тобто вчинив злочин проти життя і здоров`я його дружини. У зв`язку з викладеним він має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання договору дарування на підставі статті 727 ЦК України.
ОСОБА_1 просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 73,9 кв. м, житловою площею 35,2 кв. м, яка належить ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня
2020 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено.
Забезпечено позов шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру
АДРЕСА_2, яка належить на праві власності
ОСОБА_5 .
Суд першої інстанції, дослідивши заяву про забезпечення позову, з`ясувавши наявність спору між сторонами, предмет вимог, відповідність та співмірність виду забезпечення позову позовним вимогам, зробив висновок про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб накладення арешту на спірне нерухоме майно, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вказав, що
20 березня 2018 року між заявником і ОСОБА_5 укладений договір дарування квартири, згідно з яким він подарував ОСОБА_5 квартиру
АДРЕСА_1 . У зв`язку із вчиненням ОСОБА_5 кримінального правопорушення стосовно його дружини він має намір подати до суду позов про розірвання договору дарування квартири від 20 березня 2018 року на підставі статті 727 ЦК України. Враховуючи предмет позову, з яким має намір звернутися ОСОБА_1, а також те, що ОСОБА_5 має можливість відчужити спірну квартиру, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на вказану квартиру, зареєстровану за ОСОБА_5 .
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_5 про те, що він не має наміру продавати спірну квартиру, а ОСОБА_1 продовжує проживати разом зі своєю дружиною у цій квартирі. Такі доводи, на переконання апеляційного суду, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_5 як власник квартири має можливість здійснити її відчуження на користь іншої особи. При цьому невжиття відповідних заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав та інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 має намір звернутися до суду.
Аргументи учасників справи
У січні 2021 року представник ОСОБА_5 - адвокат Климчук О. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду
від 22 грудня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення,
а в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
станом на час подання касаційної скарги судового рішення про визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 125 КК України немає, тому відсутні підстави для розірвання договору дарування від 20 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_5, згідно з частиною першою статті 727 ЦК України;
суди не з`ясували наявність звʼязку між заходом забезпечення позову
і предметом позовних вимог, з якими має намір звернутись ОСОБА_1, а також існування реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову;
результат аналізу змісту рішень судів, які є предметом оскарження, свідчить про те, що суди усунулись від формулювання в тексті оскаржуваних ухвали та постанови їх мотивувальних частин;
при поданні заяви про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на спірну квартиру заявник посилався на те, що відповідно до інформації зі спеціалізованого сайту продажу/оренди нерухомості спірна квартира виставлена на продаж. Водночас заявник не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження цих обставин, оскільки квартира, яка продається, та спірна квартира є різними об`єктами нерухомості;
ОСОБА_1 також не заперечував те, що після укладення договору дарування він разом з дружиною проживали і проживають у спірній квартирі, тобто ОСОБА_5 не тільки не мав, а й не має наміру відчужувати квартиру.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року залишено без руху та надано йому строк для усунення її недоліків.
У лютому 2021 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року відкрито касаційне провадження і витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року касаційне провадження
у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви зупинено до залучення до участі у справі правонаступника (-ів) померлого ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року поновлено касаційне провадження у цій справі та залучено правонаступників заявника ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 .
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У пункті 1 частини першої статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.