Постанова
Іменем України
25 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 760/15657/21
провадження № 61-1303св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарний Олександр Вікторович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від
05 серпня 2022 року у складі судді Усатової І. А. та постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Заришняк Г. М., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" (далі - ТОВ "Росвен Інвест Україна"), треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В. В. (далі - приватний нотаріус Колейчик В. В.), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарний О. В. (далі - приватний виконавець Кошарний О. В.), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що у травні 2021 року на його адресу надійшла постанова приватного виконавця Кошарного О. В від 13 травня
2021 року № НОМЕР_4 про опис та арешт майна (коштів) боржника. Згідно з цією постановою описано та накладено арешт на його майно, а саме: автомобіль марки КІА, модель SPORTAGE, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, VIN/номер шасі (рами) НОМЕР_3 . Крім того, повідомлено, що у провадженні приватного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 щодо стягнення
з ОСОБА_1 боргу на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна" у сумі 786 973,00 грн.
У подальшому позивач звернувся до приватного виконавця Кошарного О. В. із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 02 червня
2021 року позивачу стало відомо, що це виконавче провадження відкрите на виконання виконавчого напису нотаріуса № 3654, виданого 09 серпня
2019 року приватним нотаріусом Колейчиком В. В., щодо стягнення з нього на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна" заборгованості за кредитним договором від 03 липня 2007 року № 11177898000 у сумі 786 973,00 грн.
На переконання позивача, приватний нотаріус Колейчик В. В. при вчиненні виконавчого напису від 09 серпня 2019 року № 3654 порушив норми законодавства, а саме: не врахував, що стягнення заборгованості, яка випливає
з кредитних відносин, шляхом вчинення виконавчого напису на кредитному договорі на момент вчинення виконавчого напису не передбачалось нормами законодавства; не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем; не звернув уваги на факт пропущення трирічного строку позовної давності з моменту виникнення права вимоги за кредитним договором; не врахував, що ОСОБА_1 не отримував вимоги про наявність заборгованості. Зазначене призвело до порушення його прав та незаконного вчинення виконавчого напису.
ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Колейчик В. В. 09 серпня 2019 року, реєстровий номер 3654, про стягнення з позивача на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна" грошових коштів у розмірі 786 973,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений
09 серпня 2019 року приватним нотаріусом Колейчиком В. В., реєстровий номер 3654, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна" грошових коштів у розмірі 786 973,00 грн.
Стягнено з ТОВ "Росвен Інвест Україна" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 362,00 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не дотримав вимог закону, оскільки у виконавчому написі нотаріуса зазначено період стягнення, який перевищує загальний строк позовної давності, тобто включає вимоги, з дня виникнення яких минуло більше трьох років. Крім того, суд вказав, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус не перевірив чи є пред`явлена заборгованість безспірною, виходячи з умов кредитного договору, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30 листопада 2009 року у справі № 2-3225/09, яким достроково стягнено заборгованість за кредитним договором, а також факту реалізації заставного автомобіля Деснянським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві у межах виконавчого провадження № 19270004 з примусового виконання такого рішення. Таким чином, приватний нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Ухвалюючи рішення про задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з відсутності публічного інтересу до справи, її належності до категорії справ незначної складності, усталеність правової позиції у цій категорії справ, відсутності необхідності вивчення та аналізу адвокатом додаткових норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Тому суд вважав заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у справі неспівмірним та дійшов висновку про необхідність його зменшення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу витрат на правову допомогу, позивач оскаржив його в апеляційному поряду.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що у серпні 2021 року представник позивача подав до суду заяву про розподіл судових витрат, яка мотивована тим, що під час розгляду справи позивач поніс витрати на професійну допомогу адвоката. Тому представник просив стягнути з ТОВ "Росвен Інвест Україна" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правову допомогу
в розмірі 133 187,00 грн.
На підтвердження своїх вимог представник позивача до суду надав: копію договору про надання правової допомоги від 01 червня 2021 року, укладеного між адвокатом Цирулевським Р. О. і ОСОБА_1 ; копію додаткового договору від 03 серпня 2021 року № 1 до договору про надання правової допомоги від
01 червня 2021 року; копію акта від 03 серпня 2021 року про обсяг наданої правової допомоги; копію квитанції до прибуткового касового ордера від
03 серпня 2021 року № 1; копію адвокатського ордера від 11 червня 2021 року серії АА № 1110030; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Апеляційний суд зазначив, що відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 02 вересня 2021 року № 1 на підставі договору про надання правничої допомоги ОСОБА_1 сплатив 30 000,00 грн за надання правової допомоги. Другий платіж у розмірі 30 000,00 грн та третій платіж у розмірі 23 187,00 грн позивач мав сплатити у майбутньому, проте матеріали справи не містять доказів про проведення такої оплати. Тому доводи позивача про те, що він оплатив повний обсяг наданої Цирулевським Р. О. правової допомоги у розмірі
133 187,00 грн, є необґрунтованими.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху,
у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Отже, пункт 6.4 договору, яким сторони погодили додаткову винагороду адвоката (гонорар успіху) у розмірі 50 000,00 грн, при наданні оцінки витратам, які мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, суд до уваги не бере.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що в акті від 03 серпня 2021 року про обсяг наданої правничої допомоги відповідно до договору правової допомоги адвокат вказав дії, які не відносяться до цього переліку, а саме: прибуття до приватного виконавця Кошарного О. В. та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, зняття фотокопій матеріалів, детальний аналіз та вивчення виконавчого напису, детальний аналіз та вивчення договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, детальний аналіз та вивчення інших матеріалів виконавчого провадження, детальний аналіз та вивчення відповідної судової практики з аналогічних правовідносин, отримання у суді рішення, подання позовної заяви шляхом її направлення засобами поштового зв`язку, отримання у суді ухвали, отримання копій документів, необхідних у межах справи № 760/15657/21 (збирання доказів), інформування клієнта щодо стану розгляду справи, про хід виконання доручення та про обсяг і перелік підготовлених матеріалів та виконаних робіт. Тому, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правильно вказав, що адвокат виконав такі адвокатські дії: інформував клієнта щодо правової позиції у справі про оскарження виконавчого напису, роз`яснив судову практику з аналогічних правовідносин, роз`яснив права та обов`язки клієнта, підготував позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та сформував позовну заяву з додатками для подання до суду, підготував заяву про забезпечення позову та сформував заяву з додатками для подання до суду, підготував клопотання про витребування доказів та сформував клопотання для подання до суду, підготував та подав доповнення до заяви про забезпечення позову, підготував та подав приватному виконавцю заяву про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали про забезпечення позову, підготував та подав до суду заяву про долучення доказів у справі.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про стягнення
на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі
12 000,00 грн. При цьому в апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих доводів, що спростовують висновок суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цирулевський Р. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 133 187,00 задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди встановили, що загальний розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи становить
133 187,00 грн, тому саме така сума підлягає розподілу та відшкодуванню;
правова допомога надавалася поетапно, обсяг і вартість послуг погоджена сторонами та підтверджується відповідними доказами. При цьому суд не може самостійно втручатися у правовідносини адвоката з клієнтом щодо визначення вартості витрат на правову допомогу (гонорару адвоката);
витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Крім того, відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може бути самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу;
при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу суд перевіряє, чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат, і наскільки таке клопотання є обґрунтованим стосовно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат. Водночас клопотання про зменшення суми витрат на правову допомогу, на яке послався суд першої інстанції, є необґрунтованим. У вказаному клопотанні лише зазначено про право на зменшення суми судових витрат, при цьому взагалі не наведено обґрунтування невідповідності цінової політики у сфері надання кваліфікованої правової допомоги, не проведено аналізу ринкової вартості робіт будь-яких інших адвокатів, вартість яких могла б бути меншою, ніж вартість робіт адвоката у цій справі, або ж, навпаки, більшою;
саме на сторону, яка подає клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, а не на суд, покладено обовʼязок доказування неспівмірності витрат на правову допомогу. Зазначення у самому клопотанні лише про неспівмірність такого розміру без наведення відповідних доказів (витягів з сайтів щодо цін або ж інших прайсів вартості адвокатських послуг тощо) не може бути підставою для зменшення витрат на правову допомогу в одинадцять разів, як це зробив суд першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються
в касаційному порядку в частині вирішення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
У березні 2023 року від ТОВ "Росвен Інвест Україна" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанцій в оскарженій частині та постанову апеляційного суду - без змін. Відповідач вважає, що доводи касаційної скарги немотивовані належним чином, а оскаржені судові рішення є законними та обґрунтованими.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі
№ 826/13632/18, від 07 липня 2021 року та від 15 червня 2022 року у справі
№ 910/12876/19, від 02 вересня 2020 року та від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18, від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 01 вересня
2021 року у справі № 178/1522/18, від 01 листопада 2022 року у справі
№ 757/24445/21-ц, від 09 грудня 2021 року у справі № 922/3812/19, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19. Крім того, вказано, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
У серпні 2021 року представник позивача - адвокат Цирулевський Р. О. подав до суду першої інстанції заяву про розподіл судових витрат. Заява мотивована тим, що під час розгляду справи позивач поніс витрати на професійну допомогу адвоката. Тому представник просив стягнути з ТОВ "Росвен Інвест Україна" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката
в розмірі 133 187,00 грн.
На підтвердження вказаних вимог представник позивача до суду надав: копію договору про надання правової допомоги від 01 червня 2021 року, укладеного між адвокатом Цирулевським Р. О. і Мартиненком Р.О.; копію додаткового договору від 03 серпня 2021 року № 1 до договору про надання правової допомоги від
01 червня 2021 року; копію акта від 03 серпня 2021 року про обсяг наданої правової допомоги; копію квитанції до прибуткового касового ордера від
03 серпня 2021 року № 1; копію адвокатського ордера від 11 червня 2021 року серії АА №1110030; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, підпункту "г" пункту 4.1 договору про надання правової допомоги від 01 червня 2021 року клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Підтвердженням факту надання адвокатом клієнту правової допомоги, відповідно до умов цього договору, є підписання сторонами акта приймання - передачі наданих послуг. Клієнт зобов`язався оплачувати послуги адвоката в порядку та на умовах, визначених цим договором.
11 червня 2021 року на виконання завдань, визначених вказаним договором про надання правової допомоги, видано ордер від 11 червня 2021 року серії
АА № 1110030 на представництво інтересів клієнта в суді.
Згідно з пунктами 6.1, 6.2 договору про надання правової допомоги загальна вартість послуг погоджується сторонами в акті, оплата проводиться протягом п`яти робочих днів з моменту підписання акта.
03 серпня 2021 року між адвокатом та клієнтом укладено додатковий договір № 1 до договору про надання правової допомоги, яким до договору про надання правової допомоги внесено зміни, а саме: пункти 6.1 та 6.2 договору викладено
в новій редакції та погоджено вартість послуг адвоката у розмірі 83 187,00 грн, визначено новий порядок та строки оплати; додано до змісту договору пункт 6.4, яким передбачено додаткову винагороду (гонорар успіху) у розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до акта про обсяг наданої правничої допомоги від 03 серпня 2021 року адвокат виконав такі роботи:
01 червня 2021 року - підготовка та подання заяви про ознайомлення
з матеріалами справи № 2-3225/09 у Деснянському районному суді міста Києва (збирання доказів). Витрачений час - 1 година, вартість - 2 189,00 грн;