Постанова
Іменем України
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 756/1676/21
провадження № 61-12218св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Орган опіки та піклування Бібрської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 24 травня 2022 року у складі судді Савчак А. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви ОСОБА_3 .
У листопаді 2021 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Бібрської міської ради, про визначення порядку та способів участі батька у вихованні дитини.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона і відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_5 .
Від моменту народження дитини вони проживали у квартирі її матері в АДРЕСА_1 .
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 11 липня 2016 року шлюб між ними було розірвано за ініціативою ОСОБА_2 .
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 дуже мало цікавився дитиною, участі у її вихованні майже не брав, матеріальної допомоги не надавав, іноді забирав дочку на вихідні та відвозив до своєї сестри і матері.
Відповідач кричав до дитини, вона бачила його постійно у стані алкогольного сп`яніння.
Останні шість місяців відповідач не виконує батьківських обов`язків, не цікавиться дитиною.
Усі питання щодо виховання дитини вона вирішує сама без участі та підтримки відповідача.
Замість участі у вихованні дитини ОСОБА_2 погрожує їй (позивачці) в смс-повідомленнях та безпідставних скаргах.
У зв`язку з наведеним просила встановити відповідачу ОСОБА_2 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 такі способи участі: побачення за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1, у першу та третю неділю місяця з 17:00 год до 20:00 год.
Зміст вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 .
У листопаді 2021 році ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - Орган опіки та піклування Бібрської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини.
Зустрічний позов мотивував тим, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 їхня дочка ОСОБА_6 залишилась проживати з матір`ю у місті Бібрка, а він проживав в місті Перемишлянах.
Після розірвання шлюбу він брав активну участь у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, купував продукти, одяг, іграшки, покращував їй умови проживання в квартирі матері. На вихідні, свята, канікули, у літній період забирав дочку до себе в місто Перемишляни, де вона спілкувалася та проводила час разом із ним, а також із своєю хрещеною матір`ю та її сім`єю.
Крім того, він надавав щотижня ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2 000,00 грн на утримання дочки ОСОБА_7 .
Між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_1 виникали сварки через те, що вона погано доглядала за дитиною, часто давала йому дитину в неохайному стані, в квартирі був безлад.
З квітня 2021 року він перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, а тому не мав можливості спілкуватись і бачитись з дочкою. Водночас відповідачка не дозволяла його родичам, зокрема його матері і сестрі, спілкуватись з донькою.
Після його виписки з лікарні у другій половині травня 2021 року на його телефонні дзвінки дитина не відповідала, а згодом його номер телефону взагалі був заблокований.
На його прохання про зустрічі з дитиною ОСОБА_4 не реагувала, тому в жовтні 2021 року він був вимушений звернутись до органу опіки та піклування для визначення порядку та способу його участі у вихованні дитини.
Посилаючись на вказані обставини, просив зобов`язати ОСОБА_4 не чинити йому перешкоди у спілкуванні та побаченні з дочкою ОСОБА_5 шляхом визначення способу його участі у вихованні дочки, встановивши йому систематичні побачення, можливість спільного відпочинку та відвідування донькою за місцем його проживання в АДРЕСА_2, а саме:
1 та 3 неділю кожного місяця з 11:00 год до 20:00 год та 2 і 4 тиждень кожного місяця з 18:00 год п`ятниці до 20:00 год суботи;
щорічно у дні релігійних свят з 10:00 год до 21:00 год 08 січня та другого дня Великодніх свят; щорічно в літній період з 10:00 год 05 серпня до 20:00 год
19 серпня;
у випадку хвороби дитини відвідування дитини за місцем її проживання в узгоджений із матір`ю час;
зобов`язати ОСОБА_1 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з донькою в телефонному режимі, повідомляти його про захворювання дитини та узгоджувати з ним вибір лікаря і час звернення до нього.
Короткий зміст рішення і постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 24 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визначено ОСОБА_2 такий спосіб участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5 :
починаючи з 11 год 00 хв. суботи до 18 год 00 хв. неділі (першу та третю суботу та неділю кожного місяця) або будь-які інші чотири попередньо узгоджені дні щомісяця;
щорічно у дні релігійних свят із 10 год 00 хв. до 18 год 00 хв. 08 січня та другого дня Великодніх свят;
щорічно в літній період із 10 год 00 хв. 05 серпня до 20 год 00 хв. 19 серпня або будь-які інші попередньо узгоджені 15 днів у році;
у випадку хвороби дитини надати право відвідати дитину за місцем її проживання/перебування тривалістю не менше години в день в узгоджений із матір`ю час.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зазначив, що між батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дійсно не досягнуто згоди щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, і кожним з них (позивачкою у позовній заяві, відповідачем у зустрічній позовній заяві) запропоновано свої варіанти участі батька (графік щодо такої участі) у вихованні доньки. Зважаючи на вказане та враховуючи вік дитини, наявні підстави для встановлення графіку участі батька у вихованні дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, відображеного у резолютивній частині рішення суду першої інстанції. Спосіб спілкування та участі у вихованні з дитиною покликаний забезпечити врегулювання проблем у взаємостосунках між батьками та дитиною і вирішення проблеми у спілкуванні та вихованні дитини двома батьками за неможливості виховання у повноцінній сім`ї, що буде належними передумовами для її розвитку, формування особистості, тощо та забезпечить її міцними життєвими зв`язками з обома з батьків, що є надзвичайно важливим у житті, особливо у малолітньому, неповнолітньому віці кожної особи.
Апеляційний суд вказав, що посилання ОСОБА_4 на те, що поведінка ОСОБА_2 негативно впливає на психоемоційний стан дитини, не є підставою для обмеження його права в особистому спілкуванні з дитиною, оскільки немає висновку, який би підтверджував, що таке спілкування перешкоджає нормальному розвитку дитини. Крім того, спілкування дитини з батьком буде сприяти налагодженню психоемоційного контакту між ними без участі матері, з якою у батька існують конфліктні відносини. Суд першої інстанції при розгляді справи, встановивши наявність перешкод у вільному спілкуванні між батьком та донькою, за наслідками розгляду справи ухвалив рішення, яке відповідає інтересам дитини, що має ключове значення у розгляді цього спору. При цьому жодним чином не порушено права та інтереси батьків (сторін у справі).
Аргументи учасників
У грудні 2022 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_4 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення і постанову судів попередніх інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 зазначає, що при ухваленні оскаржених рішень суди не врахували, що між сторонами існують неприязні відносини, дитина уникала побачень із батьком через те, що він часто сварився із матір`ю. У наданих суду психологічній характеристиці психоемоційного стану дитини і психолого-педагогічній характеристиці вказані такі ж причини небажання дитини бачитися з батьком. Суд першої інстанції не врахував думку дитини, висловлену у судовому засіданні, про те, що вона не хоче до тата через те, що він пише дивні повідомлення і говорить погано про маму, про те, що вона не готова продовжувати спілкуватися з батьком і не хоче їхати до нього додому, про те, що між матір`ю і хрещеною матір`ю (яка проживає в одному будинку із татом) існує конфлікт. Дівчинка стверджувала, що якось був неприємний випадок, коли тато привіз її додому, будучи п`яним, тримав її у холодному коридорі і не відпускав додому. Суди не звернули увагу на те, що визначений ними спосіб участі у вихованні дитини не відповідає її найкращим інтересам, формально підійшли до вирішення спору. Суди необґрунтовано відхилили її клопотання про призначення судової психологічної експертизи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 12 лютого 2020 року у справі № 285/3071/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17, від 31 березня 2021 року у справі № 201/13423/19, судове рішення ухвалено з порушенням пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 11 липня 2016 року розірвано.
Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Донька проживає разом із матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з висновком органу опіки та піклування про визначення ОСОБА_2 способу участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2, останньому визначено такий спосіб участі у вихованні малолітньої доньки (а. с. 175 -176):
1 та 3 субота, неділя кожного місяця з 11 год 00 хв. суботи до 18 год 00 хв. неділі;
щорічно у дні релігійних свят: 08 січня з 10 год 00 хв. до 18 год 00 хв., та другий день Великодніх свят з 10 год 00 хв. до 18 год 00 хв.;
щорічно у літній період можливість спільного відпочинку два тижні у спільно погоджений з матір`ю дитини час;
на випадок хвороби дитини відвідування батьком дитини здійснюється за місцем проживання за узгодженням часу з матір`ю;
спілкування батька з дитиною може відбуватися на його розсуд у будь-якому місці.
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).