ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
справа № 380/5811/21
адміністративне провадження № К/990/5662/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2022 року (головуючий суддя - Нос С.П., судді: Судова-Хомюк Н.М., Обрізко І.М.)
у справі №380/5811/21
за позовом ОСОБА_1
до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог та заяви про залишення позовної вимоги без розгляду, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України у частині ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 05 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням лютого 2008 року, як базового місяця індексації;
- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця лютий 2008 року у розмірі 80 343,18 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року, з урахуванням раніше виплаченої суми;
- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по липень 2018 року відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів") у розмірі 13 812 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за серпень 2018 року відповідно до абзацу 6 статті 4 Порядку №1078 у розмірі 801,99 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.
2. У обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 380/6009/20 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2016 року по 09 серпня 2018 року, на виконання якої у березні 2021 року нараховано 3 845,16 грн. Проте відповідачем невірно здійснено нарахування індексації грошового забезпечення з застосуванням базового місяця січень 2016 року. Оскільки посадовий оклад встановлюється та піднімається виключно постановою Кабінету Міністрів України і таке підвищення перед призначенням на посаду відбулося лише у січні 2008 року, то саме лютий 2008 року є базовим місяцем. У зв`язку з нездійсненням повного розрахунку при звільненні (через невиплату індексації грошового забезпечення), у нього виникло право на середнє грошове забезпечення за невсвоєчасний розрахунок відповідно до вимог статей 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
У підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог надав висновок експерта за результатом проведення судово-економічної експертизи по його заяві від 23 червня 2020 року, складений 03 липня 2020 року.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січня 2016 року.
Стягнуто з Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2016 року по 09 серпня 2018 року в сумі 68 900,90 грн.
Встановлено, що при виплаті ОСОБА_1 індексації в сумі 68 900,90 грн утриманні з цієї суми передбачених законодавством податків та зборів відповідачу слід одночасно здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 судові витрати на проведення експертизи в сумі 980,64 грн.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
5. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.
8. Наказом Міністра оборони України від 01 серпня 2018 року №472 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у відставку за підпунктом "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я).
9. Наказом начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України від 09 серпня 2018 року №149 позивача з 09 серпня 2018 року виключено зі списків особового складу управління, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Пустомитівського районного військового комісаріату Львівської області.
10. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №380/6009/20 визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05 жовтня 2016 року по 09 серпня 2018 року; зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2016 року по 09 серпня 2018 року, згідно положень Постанови №1078 в розмірі 72 804,62 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року.
11. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та позов ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05 жовтня 2016 року по 09 серпня 2018 року; зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2016 року по 09 серпня 2018 року, згідно з положень Постанови №1078 "Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення", з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року. В задоволенні позовної вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні відмовлено.
12. Суд апеляційної інстанції вказував на те, що питання який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені. За таких обставин суд дійшов висновку, що повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування відповідно до Порядку №1078 та Закону №1282-XII покладається на відповідача, а тому підстави для зобов`язання здійснити виплату індексації грошового забезпечення у визначеній грошовій сумі, а також здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця відсутні.
13. На виконання рішення суду у справі №380/6009/20 Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувало позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 26 жовтня 2016 року по 09 серпня 2018 року в сумі 3 903,72 грн, базовим місяцем для нарахування індексації визначено січень 2016 року та березень 2018 року, що підтверджується довідкою-розрахунком.
14. За заявою позивача від 23 червня 2020 року Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз провів судово-економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання "на яку суму документально підтверджується розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05 жовтня 2016 року по 09 серпня 2018 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078". За результатами проведеної судово-економічної експертизи 03 липня 2020 року складено висновок №4380, відповідно до якого розмір індексації грошового забезпечення позивача у запитуваний період підтверджується в загальній сумі 72 804,62 грн.
15. Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення, в результаті якої було порушено його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначав про те, що спірним у цій справі є правильність визначення відповідачем "базового" місяця для здійснення нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а також наявність підстав для виплати фіксованої величини індексації за період з 01 березня по 09 серпня 2018 року.
17. В контексті нової редакції Порядку №1078 саме січень 2008 року слід вважати "базовим" місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача (за період з 05 жовтня 2016 року до 01 березня 2018 року), оскільки в цей місяць востаннє підвищувалися посадові оклади військовослужбовців в Україні. Внаслідок невірного визначення "базового" місяця відповідач здійснював нарахування індексації позивачу за вказаний період у заниженому розмірі.
18. Суд дослідив наданий позивачем висновок експерта та не встановив очевидних помилок при здійсненні розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірний період.
19. З огляду на те, що попередньо застосований спосіб захисту прав позивача (рішення суду зобов`язального характеру у справі №380/6009/20) не призвів до відновлення його права на отримання грошового забезпечення у встановленому законом розмірі, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту прав є стягнення з Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України конкретної суми індексації грошового забезпечення що за період з 05 жовтня 2016 року по 09 серпня 2018 року, за вирахуванням попередньо нарахованої суми (3 903,72 грн, що становить 68 900,90 грн. (72804,62 грн - 3903,72 грн). Таким чином суд прийшов до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог задля ефективного способу захисту прав позивача з огляду на виконання судового рішення у справі №380/6009/20.
20. Оскільки відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується порядок і строк його виконання, суд встановив, що при виплаті суми індексації та утриманні з цієї суми передбачених законодавством податків та зборів відповідачу слід одночасно здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
21. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01 грудня 2015 року, але й визначено місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватися для проведення індексації.
22. Крім того суд вважав за необхідне наголосити також на тому, що відповідно до частини шостої статті 5 Закону № 1282-ХІІ та абзацу 11 пункту 6 Порядку № 1078 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік, що також свідчить про надання законодавцем виключних дискреційних повноважень саме роботодавцеві в частині нарахування та виплати індексації.
23. В чинній редакції Порядку № 1078, на відміну від редакції до 15 грудня 2015 року, відсутнє таке поняття як "базовий місяць" для розрахунку індексації, а тому і його застосування до спірних правовідносин, які виникли після 15 грудня 2015 року, безпідставне.
24. Зобов`язання судом першої інстанції при розрахунку індексації за період жовтень 2016 року - лютий 2018 року застосувати січень 2008 року як базовий визнано судом апеляційної інстанції безпідставним, оскільки до 15 грудня 2015 року діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації.
25. Здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2016 року до 28 лютого 2018 року на виконання рішення суду, відповідач діяв правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
26. Враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Постанови № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача, а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків. Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому протягом періоду з березня по серпень 2018 року відсутні підстави для виплати сум індексації ОСОБА_1, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з березня по липень 2018 року та за серпень 2018 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
27. Позивач у обґрунтування касаційної скарги вказував на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не ґрунтується на нормах чинного законодавства, суперечить положенням Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та виданих в його розвиток нормативно-правих актів, а також практиці Верховного Суду.
28. Звертав увагу на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо протиправності ненарахування індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року до 01 березня 2018 року та помилковості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 для визначення базового місяця, викладених у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20; щодо протиправності ненарахування індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року до 01 березня 2018 року та помилковості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 для визначення базового місяця, викладених у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а.
29. На переконання скаржника суд апеляційної інстанції не вірно застосував норми Порядку № 1078 та прийшов до помилкового висновку що саме січень 2016 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
30. Так, суд апеляційної інстанції не врахував того, що пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що проведення індексації грошових доходів свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.
31. Суд апеляційної інстанції цього не врахував і дійшов хибного висновку про визначення базового місяця індексації на основі факту зростання грошового забезпечення позивача за рахунок виплати йому додаткових видів забезпечення у підвищеному розмірі.
32. Окрім того, суд апеляційної інстанції не врахував того, що Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а зазначив, що у січні 2016 року не змінювалися тарифні ставки (окладу) військовослужбовців, а відтак і застосувати базовий місяць січень 2016 року немає будь-яких підстав.
33. Також позивач вважає що відсутні підстав для визнання вірним нарахування та виплату відповідачем сум індексації грошового забезпечення за період з березня по листопад 2018 року, оскільки відповідач не врахував положення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалась у місяці підвищення такого доходу, дійшовши за таких обставин передчасного висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня по листопад 2018 року у фіксованому розмірі.
34. Суд апеляційної інстанції також не надав правову оцінку посиланню позивача на норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
35. Також позивач посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме щодо неврахування під час розгляду справи висновку експерта за результатом проведеної судово-економічної експертизи, та відсутність мотивів відхилення такого висновку.
36. Відповідач не скористався правом надати відзив на касаційну скаргу позивача.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
37. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.