1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.005098

адміністративне провадження № К/9901/35593/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (суддя Костецький Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року (головуючий суддя Гудим Л.Я., судді: Довгопалов О.М., Святецький В.В.) у справі №1.380.2019.005098 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВВ Аутомотів Львів" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мацько Трак Сервіс" (на даний час ТОВ "ЕВВ Аутомотів Львів") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 8 липня 2019 року №0010031412 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 348633,00 грн, з яких 278906,00 грн - податкове зобов`язання та 69727,00 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 8 липня 2019 року №0009921403 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб" на суму 71036,19 грн, з яких 51690,92 грн - податкове зобов`язання та 19345,27 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 8 липня 2019 року №0010041412 про застосування штрафу у розмірі 133116,50 грн.

Обґрунтовуючи позов зазначає, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України, а тому позивачем правомірно не оподатковувались послуги з ремонту автомобілів за межами України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що зважаючи на те, що ремонт транспортних засобів клієнтів позивача здійснювався виконавцем - фірмою DAF TRUCKS N.V. за межами України, вартість наданих послуг не є об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки послуги надані за межами території України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що оскільки позивач здійснював послуги з інформаційно-технічної підтримки (ІТС), то такі послуги є об`єктом оподаткування ПДВ, так як місцем їх постачання вважається місце постачальника - ТОВ "ЕВВ Аутомотів Львів", а саме: митна територія України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Вирішуючи спір, суди установили, що ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ "Мацько Трак Сервіс" (зараз - ТзОВ "ЕВВ Аутомотів Львів") з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Львівській області складено акт від 16 травня 2019 року № 713.14.12/36518362.

Згідно висновків акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Львівській області встановлено порушення:

- п.п. 141.4.4 п. 141.4 статті 141 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 8 липня 2019 року №0009921403, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб з штрафною санкцією на суму 71 036,19 грн (за податковим зобов`язанням - 51 690,92 грн; за штрафними санкціями - 19 345,27 грн);

- п. 185.1 статті 185, п. 186.4 статті 186, п. 187.1 статті 187, п. 188.1 статті 188, п. 189.1 статті 189, п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 8 липня 2019 року № 0010031412, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів і робіт на 348 633,00 грн (за податковим зобов`язанням - 278 906,00 грн; за штрафними санкціями - 69 272,00 грн);

- за встановлення відсутності складення та та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ - 266 233,00 грн застосовано штраф в розмірі 133 116,50 грн.

В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 14.1.260 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України фрахт - це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами, перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Підпунктом 141.4.1 п.141.4 статті 141 Податкового кодексу України передбачено, що фрахт - це дохід, отриманий нерезидентом із джерелом його походження з України.

Згідно з п.п.141.4.4 п.141.4 статті 141 Податкового кодексу України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому, базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту і особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб`єктом спрощеного оподаткування.

Згідно з п. 103.9 статті 103 Податкового кодексу України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацом 2 п. 103.4 статті 103 Податкового кодексу України передбачено, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст.103.

Відповідно до п. 103.4 статті 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст, 103, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також: інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.


................
Перейти до повного тексту