ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2023 року
м. Київ
справа № 826/17974/14
адміністративне провадження № К/990/4349/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Уханенка С.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/17974/14
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
учасників справи:
позивача - ОСОБА_1.,
представника Міністерства внутрішніх справ України - Шопіної Ю.О.,
представника Міністерства юстиції України - Козиренка С.П.,
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, за участю третьої особи - Міністерства юстиції України - про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 жовтня 2014 року №2239о/с "По особовому складу" в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 (С-649531), заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - начальника міліції громадської безпеки, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік);
- поновити ОСОБА_1 з 28 жовтня 2014 року на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - начальника міліції громадської безпеки;
- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача за час вимушеного прогулу за період з 28 жовтня 2014 року і до винесення судом постанови по справі середнє грошове забезпечення, яке на момент звільнення отримував позивач на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - начальника міліції громадської безпеки;
- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що оскаржувані накази відповідачів прийнято всупереч положенням Конституції України, міжнародним договорам, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших норм міжнародного права, практиці Європейського суду з прав людини та чинному законодавству України, а саме: підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" щодо порушення порядку звільнення позивача із займаної посади та частини третьої статті 1 цього Закону щодо порушення застосування критерія здійснення очищення влади (застосування заборони). Позивач вказував на те, що оскаржуваний наказ прийнято за формальними ознаками, оскільки службове розслідування не проводилось; будь-яких рішень, дій чи бездіяльності, спрямованих на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини позивач не вчиняв.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 жовтня 2014 року № 2239о/с "По особовому складу" в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 (С-649531), заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - начальника міліції громадської безпеки, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік); суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправним і скасував наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 31 жовтня 2014 року №775о/с "По особовому складу" в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 (С-649531), заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - начальника міліції громадської безпеки у запас Збройних Сил; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - начальника міліції громадської безпеки з 28 жовтня 2014 року; стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 683 286, 83 грн; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України надати до Міністерства юстиції України відомості про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон передбачених частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 положень Закону України "Про очищення влади" МВС України та ГУ МВС в Одеській області зобов`язані були шляхом проведення передбаченої цим законом перевірки встановити його особисту участь і довести вину у вчиненні правопорушень, що сприяли узурпації влади Президентом України ОСОБА_2, підриву основ національної безпеки і оборони, протиправному порушенню прав і свобод людини. За відсутності відповідних доказів, на переконання суду, звільнення позивача відбувалося з порушенням норм прямої дії Конституції України, якими передбачено виключно індивідуальну відповідальність осіб. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач повинен бути поновлений на тій посаді, з якого його було звільнено, із стягненням на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та виключенням останнього з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
6. Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки вироком суду, який набрав законної сили, встановлені факти вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ст. 340 КК України, які отримали свій вияв у вигляді прямого умислу на незаконне перешкоджання громадянам у реалізації їх прав на мирні зібрання 25.11.2013, тобто до моменту його звільнення із займаної посади 27.10.2014, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість позиції суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування наказу МВС України від 27.10.2014 №2239 о/с "По особовому складу" та наказу ГУ МВС в Одеській від 31.10.2014 №775 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - начальника міліції громадської безпеки.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, позивач посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
9. У цьому зв`язку скаржник пояснив, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі № 817/3431/14 щодо політичного характеру люстраційних заходів.
10. Також позивач посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції не направив йому копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги з доказами до апеляційної скарги відповідача, чим позбавив його права на справедливий суд, у зв`язку з чим позивач не мав рівного процесуального становища порівняно з іншими учасниками справи. Крім того позивач зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, не дослідив та не надав належну оцінку на допустимість, достовірність кожного доказу окремо, не мотивував відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності на які позивач посилався в позові.
11. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги касаційної скарги та просив суд задовольнити її вимоги.
ІV. Позиція інших учасників справи
12. Міністерство внутрішніх справ України надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
13. Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області надала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
14. У судовому засіданні представник Міністерства внутрішніх справ України заперечив проти вимог касаційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні.
15. Представник Міністерства юстиції України у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
16. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А., від 05 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року.
17. Вказане касаційне провадження відкрите на підставі пунктів 1, 4 частини 4 статті 328 КАС України.
18. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2023 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 березня 2023 року о 15 годині 00 хвилин.
19. У судовому засіданні 29 березня 2023 року судом було оголошено перерву до 03 травня 2023 року до 15 години 00 хвилин.