РІШЕННЯ
Іменем України
01 травня 2023 року
м. Київ
справа №990/29/23
адміністративне провадження № П/990/29/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г., Губської О.А., Соколова В.М.,
за участю секретаря судового засідання Мамчич Р.В.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
представник відповідача Белінська О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання рішення протиправним та не чинним повністю,
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя (надалі також - Відповідач, ВРП), в якому просить визнати протиправним та нечинним рішення Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2023 року №12/0/15-23 про позбавлення позивача статусу судді у відставці.
2. В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність та незаконність оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя, яким позбавлено його статусу судді у відставці.
3. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2023 року даний позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали.
4. 03 березня 2023 року позивачем подано заяву про усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
5. Ухвалою Верховного Суду від 08 березня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання рішення протиправним та не чинним повністю та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 03 квітня 2023 року на 14 год. 30 хв.
6. 17 березня 2023 року від позивача до Верховного Суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач у відповідності до статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України просив:
- визнати протиправним та нечинним рішення Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2023 року №12/0/15-23 про позбавлення позивача статусу судді у відставці;
- поновити його в статусі судді у відставці в зв`язку з незаконним рішенням Вищої ради правосуддя;
- копію рішення Касаційного адміністративного суду направити до Пенсійного фонду України, який забезпечує виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, для поновлення виплати йому щомісячного грошового утримання судді у відставці з 02 лютого 2023 року, наполягаючи на тому, що останні дві вимоги є похідними від першої.
7. В судовому засіданні 03 квітня 2023 року протокольною ухвалою задоволено заяву позивача від 17 березня 2023 року про збільшення позовних вимог.
8. У поданому відзиві на позовну заяву Вища рада правосуддя просила у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначив, що відставка судді ОСОБА_1, підставою для якої було рішення Вищої ради правосуддя від 17 березня 2020 року №789/0/15-20, підлягала припиненню у зв`язку з набранням законної сили вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року стосовно нього за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України (в редакції Закону України від 11 червня 2009 року №1508-VI, чинного на час вчинення злочину)
ІІ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ І ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
9. ОСОБА_1 з квітня 1984 року працював народним суддею Ківерцівського районного народного суду Волинської області (Ківерцівського районного суду Волинської області), Постановою Верховної Ради України від 23 березня 2000 року № 1570-ІІІ обраний безстроково суддею Ківерцівського районного суду Волинської області.
10. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 березня 2020 року № 789/0/15-20 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Ківерцівського районного суду Волинської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
11. В свою чергу, 27 вересня 2013 року стосовно ОСОБА_1 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013020000000111, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) та частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України.
12. У подальшому вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України від 11 червня 2009 року № 1508-VI, чинного на час вчинення злочину) за одержання 23 червня 2010 року хабаря у розмірі 3500 гривень (далі - справа № 158/803/14-к).
13. Вказаним вироком ОСОБА_1 за двома іншими епізодами - за частиною другою статті 368 та частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України - виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу цих кримінальних правопорушень.
14. Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 16 березня 2017 року зазначений вирок залишено без змін.
15. Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 5 березня 2019 року, прийнятою з окремою думкою судді Бущенка А.П., ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 16 березня 2017 року скасовано та призначено новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
16. Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року задоволено подання Рівненського апеляційного суду. Матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 368, частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України, направлено на розгляд до Тернопільського апеляційного суду.
17. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України від 11 червня 2009 року № 1508-УІ), а саме в одержанні 23 червня 2010 року хабаря у розмірі 3500 гривень, скасовано, кримінальне провадження закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді та вичерпанням можливості їх отримати
18. У частині виправдання ОСОБА_1 за двома епізодами - за частиною другою статті 368, за частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України - у зв`язку з відсутністю в його діях складу цих кримінальних правопорушень вирок залишено без змін.
19. Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
20. Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2020 року закінчено підготовку матеріалів кримінального провадження до касаційного розгляду, касаційний розгляд скарги прокурора призначено на 8 квітня 2020 року.
21. Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2020 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задоволено частково.
22. Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року в частині скасування вироку Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року щодо визнання ОСОБА_1 винним за частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України від 11 червня 2009 року № 1508-УІ) за епізодом одержання 23 червня 2010 року хабаря від ОСОБА_2 та закриття кримінального провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати скасовано і призначено новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
23. В іншій частині судове рішення залишено без змін.
24. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року апеляційну скаргу прокурора Прокуратури Волинської області Шумика О.Б. залишено без задоволення.
25. Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Столярука В.В. задоволено частково.
26. Вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року в частині визнання ОСОБА_1 винним за частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України від 11 червня 2009 року № 1508-VI) за епізодом одержання ним 23 червня 2010 року хабаря від ОСОБА_2 у розмірі 3500 грн скасовано, кримінальне провадження стосовно нього закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпанням можливості їх отримати.
27. Арешт, накладений на майно ОСОБА_1 в межах цього кримінального провадження, скасовано.
28. У решті вирок суду залишено без змін.
29. Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 .
30. Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 липня 2021 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задоволено.
31. Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
32. У подальшому до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України надійшло подання Тернопільського апеляційного суду щодо неможливості утворити склад суду в Тернопільському апеляційному суді для судового розгляду апеляційних скарг у зв`язку з відсутністю потрібної кількості суддів у судовій палаті з розгляду кримінальних справ.
33. Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 серпня 2021 року подання Тернопільського апеляційного суду задоволено.
34. Матеріали кримінального провадження (справа № 158/803/14-к) щодо обвинуваченого ОСОБА_1 за апеляційними скаргами прокурора Шумика О.Б., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника Столярука В.В. на вирок Млинівського районного суду Волинської області від 25 квітня 2016 року направлено для розгляду до Івано-Франківського апеляційного суду.
35. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4, та його захисника Столярука В.В. на вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України.
36. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 3 листопада 2022 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково.
37. Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Столярука В.В. залишено без задоволення.
38. Вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1 змінено.
39. Відповідно до частини п`ятої статті 74 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнено від призначеного вироком суду покарання з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 49 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності.
40. У решті вирок суду залишено без змін.
41. У подальшому ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 3 листопада 2022 року.
42. Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року за вказаною скаргою відкрито касаційне провадження.
43. Водночас, відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 532 Кримінального процесуального кодексу України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення.
44. 26 грудня 2022 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 5113/0/8-22 надійшло повідомлення Млинівського районного суду Рівненської області про набрання законної сили обвинувальним вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року щодо судді у відставці ОСОБА_1, що є підставою для припинення його відставки.
45. Рішенням Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2023 року №12/0/15-23 припинено відставку ОСОБА_1 у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину.
46. Вважаючи протиправним та нечинним рішення Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2023 року №12/0/15-23, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, як суду першої інстанції з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ЩОДО СУТІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
47. У позові вказано, що 02 лютого 2023 року Вища рада правосуддя рішенням 12/0/15-23 позбавила позивача статусу судді у відставці.
48. Позивач вказує на протиправність та незаконність цього рішення, мотивуючи це тим, що ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду 03 листопада 2022 року по справі 158/803/14-к було змінено вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року про засудженння за частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України від 11 червня 2009 року № 1508-VI, чинного на час вчинення злочину) за одержання 23 червня 2010 року хабаря у розмірі 3500 гривень, та відповідно до вимог частини 5 статті 74 Кримінального кодексу України (далі - КК України), позивача було звільнено від призначеного судом йому покарання з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 45 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
49. Зазначає, що у вказаній ухвалі апеляційний суд дійшов висновку, що обвинувачений (позивач) підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а відповідно вирок суду в цій частині зміні.
50. Позивач наголошує, що за зміненим вказаним вироком Млинівського районного суду Рівненської області він не підлягає кримінальній відповідальності, а вирок не є обвинувальним.
51. При звільненні особи від призначення покарання на підставі частини 5 статті 74 КК України, вона відповідно до частини 3 статті 88 КК України вважається такою, що не має судимості. При відсутності кримінальної відповідальності особи, не може бути відносно цієї особи обвинувального вироку.