ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
справа №160/3104/21
адміністративне провадження № К/990/9715/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 у справі № 160/3104/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльністю протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку позивачу його пенсії за інвалідністю з моменту призначення пенсії за інвалідністю у відповідності до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 № 1-р (ІІ)/2019, справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19);
- зобов`язати відповідача провести з моменту призначення пенсії за інвалідністю перерахунок та виплату пенсії позивача, обчисливши з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, а саме з 23 615,00 гривень (4723,00 гривень х 5) з моменту призначення пенсії за інвалідністю, з 30 000,00 гривень. (60 00,00 гривень х 5) з 01.01.2021, та з подальшим перерахунком.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №160/3104/21 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку позивачу його пенсії за інвалідністю з моменту призначення пенсії за інвалідністю у відповідності до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 № 1-р (ІІ)/2019, справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19);
- зобов`язано відповідача провести з 26.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача, обчисливши з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмолено, апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом зазначення поважних причин пропуску строку та надання документу про сплату судового збору, а також копії апеляційної скарги у відповідності до кількості сторін у справі.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
19.04.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 14.04.2022, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 надійшов на адресу відповідача 19.08.2021. Суд першої інстанції, на його клопотання від 26.08.2021 № 0400-010902-7/112789 направив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 з відміткою про набрання законної сили, яке зареєстроване 18.11.2021 за вх. №26671/7. Службовою запискою від 01.12.2021 № 82942/01-16 передано на виконання. Службовою запискою від 07.12.2021 № 83895/01-16 повідомлено про неможливість виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021. Отже, визначивши доцільність подання апеляційної скарги та реалізуючи право на оскарження судового рішення, передбачене статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 12.01.2022 було подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Позивач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.