ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
справа № 320/1040/19
адміністративне провадження № К/9901/19739/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №320/1040/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року (суддя Журавель В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року (головуючий суддя Епель О.В., судді: Губська Л.В., Степанюк А.Г.),
В С Т А Н О В И В :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі також - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2019 №№ 0001251303, 0001281303, 0001291303, рішення від 30.01.2019 № 0001271303 та вимоги зі сплати єдиного соціального внеску від 30.01.2019 № 0001261303.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач своєчасно та у встановленому порядку повідомив податковому органу достовірні відомості щодо місця знаходження та податкову адресу, і не змінював місця здійснення господарської діяльності, як про це помилково зазначає контролюючий орган. Вказане в акті перевірки місце оренди площадки для стоянки автомобілів та приміщення під офіс було незмінним упродовж багатьох років, а інформація про нього наявна у податкового органу з часу попередньої перевірки у 2013 році. За час, який передував останній перевірці, змінилася лише дата укладання договору оренди вказаної площадки. Наголошує, що на момент подання цього позову відповідач не прийняв рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку з 1 липня 2015 року, а тому не мав жодних правових підстав приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, позов задоволено повністю.
Так, судами встановлено, що позивач з 29.02.2000 зареєстрований як фізична особа-підприємець та є платником єдиного податку, місце проживання: АДРЕСА_1 (свідоцтво платника єдиного податку від 25.05.2012 серії Б № 708320, реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 ).
Основними видами діяльності позивача є: вантажний автомобільний транспорт (основний) (код КВЕД 49.41); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29). Відповідно до цього свідоцтва позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування 3 групи з 01.01.2012 (ставка єдиного податку 3%).
З метою переходу на спрощену систему оподаткування позивачем було подано до Бориспільської ОДПІ реєстраційну заяву від 11.01.2012 № 1057/Г, в якій зазначено місце провадження господарської діяльності - АДРЕСА_1 .
16.06.2014 позивачем подано заяву № 2436/Г про застосування спрощеної системи оподаткування з внесенням змін до свідоцтва платника єдиного податку щодо місця провадження господарської діяльності та вказано, що місце провадження господарської діяльності позивача є територія України та за її межами.
Позивач орендував офісне приміщення за адресою: м. Бориспіль, вул. Броварська, 2, а також бокс (гараж) та місця для стоянки.
З цією метою ним укладено наступні правочини:
1) договір найму приміщення від 01.12.2010 № 24, відповідно до цього якого позивачем найнято площадку для стоянки автомобілів та приміщення під офіс, яке знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Броварська, 2 ;
2) додаткову угоду № 1 до договору найму приміщення від 01.12.2010 № 24, відповідно до якої змінено строк дії договору - продовжено до 31.12.2011;
3) договір від 01.12.2012 № 01/12, відповідно до якого позивачем взято в оренду площадку для стоянки автомобілів та приміщення під офіс, яке знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Броварська, 2. Вказаний договір діє до 31.12.2012;
4) договір від 03.01.2013 № 0301/13-1, відповідно до якого позивачем взято в оренду площадку для стоянки автомобілів та приміщення під офіс, яке знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Броварська, 2. Вказаний договір діє до 31.12.2012;
5) договір від 01.05.2014 № 01/05/14-1, відповідно до якого позивачем взято в оренду площадку для стоянки автомобілів та приміщення під офіс за адресою: м. Бориспіль, вул. Броварська, 2. Вказаний договір діє до 31.12.2015;
6) договір від 01.01.2016 № 01/16-3, відповідно до якого позивачем взято в оренду площадку для стоянки автомобілів та приміщення під офіс, яке знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Броварська, 2. Вказаний договір діє до 31.12.2018.
У період з 04.12.2018 по 17.12.2018 ГУ ДФС у Київській області проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017.
За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом складено акт від 28.12.2018 № 1191/10-36-13-03/2760813637, в якому зазначено, що:
- позивачем 16.06.2014 подано заяву № 2436/Г про застосування спрощеної системи оподаткування з внесенням змін до свідоцтва платника єдиного податку щодо місця провадження господарської діяльності та вказано що місцем провадження господарської діяльності позивача є територія України;
- у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 позивач здійснював діяльність, яка полягала у надані міжнародних вантажних перевезень та вантажних перевезень по Україні, а також експедиційних послуг;
- податкова декларація платника єдиного податку за 1-й квартал 2015 року подана позивачем до Бориспільської ОДПІ 09.04.2015 за відсутності заяви про зміну місця провадження господарської діяльності;
- у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 позивач використовував приміщення, а саме: офіс, гараж та 6 паркомісць згідно з договорами оренди від 01.05.2014 № 01/05/14-1 та від 01.01.2016 № 01/16-3 за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 2, чим порушено п. 298.6 ст. 298 ПК України та вимоги, встановлені главою 1 розділу XIV ПК України, щодо перебування на спрощеній системі оподаткування.
На підставі викладеного податковий орган в акті перевірки дійшов висновку, що реєстрація платником єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 анулюється з 01.07.2015 та з цієї дати позивач є платником інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі також - ПК України) для фізичних осіб-підприємців (п. 2.1 акту перевірки).
Також в акті перевірки ГУ ДФС у Київській області зазначено, що податкові декларації про майновий стан і доходи за 2015, 2016 та 2017 роки до Бориспільської ОДПІ позивачем не подавались, що призвело до порушення пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 ПК України.
Тобто висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, щодо визначення податкових зобов`язань позивача здійснені з урахуванням анулювання з 01.07.2015 його реєстрації як платника єдиного податку третьої групи та перебування його з цієї дати на загальній системі оподаткування.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку про:
- заниження позивачем загального доходу від провадження господарської діяльності на суму 12 657 222, 79 грн. (без урахування ПДВ) за період з 01.07.2015 по 31.12.2017, у зв`язку з чим визнано порушення п. 177.1 ст. 177 ПК України;
- заниження позивачем суми чистого доходу на загальну суму 6 025 443,07 грн. без урахування ПДВ, у зв`язку з чим визнано порушення п.177.2 ст.177 ПК України;
- заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 1 127 589,34 грн., у зв`язку з чим визнано порушення п.167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України;
- заниження позивачем ЄСВ на загальну суму 236 531,78 грн.;
- заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 90 381,63 грн.
30.01.2019 відповідачем на підставі зазначеного акта перевірки винесено податкові повідомлення рішення:
1) № 0001251303, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на суму 281 897,33 грн. і збільшено суму грошового зобов`язання на суму 1 127 589,34 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, а всього визначено грошове зобов`язання на суму 1 409 486,67 грн.;
2) № 0001281303, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з військового збору на суму 120 977,03 грн., з яких за основним зобов`язанням 90 381,63 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 22 595,40 грн.;
3) № 0001291303, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн.
Також 30.01.2019 відповідачем прийнято рішення № 0001271303 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 69 181,40 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0001261303 про визначення позивачу заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 236 531,78 грн.
31.01.2019 посадовою особою відповідача (заступником начальника управління) подано службову записку до Бориспільського відділення ГУ ДФС у Київській області щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 з 01.07.2015 та з визначенням, що з цієї дати позивач є платником інших податків і зборів, установлених главою 1 розділу XIV ПК України.
З огляду на це управління податків і зборів з фізичних осіб надало витяг з акта перевірки від 28.12.2018 для прийняття рішення про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку з 01.07.2015 та направлення його платнику.
30.08.2019 відповідачем складено акт № 323/10-042760813637 про результати перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, в якому зазначено про виявлення органами Державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником податку вимог глави 1 розділу XIV ПК України (п. 299.11 ст. 299 ПК України), проте жодних конкретних відомостей про підстави та обставини проведення перевірки, а також про обставини, дату та суть вчинених позивачем порушень не наведено.
30.08.2019 під час розгляду цієї адміністративної справи судом відповідачем прийнято рішення № 323/10-04/ НОМЕР_1 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку/виключення з реєстру платників податку щодо ОСОБА_1 на підставі виявлення органами Державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником податку вимог глави 1 розділу XIV ПК України (п. 299.11 ст. 299 ПК України).
Документами, які підтверджують наявність підстав для анулювання свідоцтва платника єдиного податку, вказано: службова ГУ ДФС у Київській області від 31.01.2019, акт документальної перевірки від 28.12.2018 та зазначено, що 01.07.2015 платник єдиного податку виключений із реєстру.
30.08.2019 згідно із службовою запискою посадової особи Бориспільського управління ГУ ДПС у Київській області від 06.09.2019 № 129/10-36-51, адресованою ГУ ДПС у Київській області, Відділом адміністрування податків і зборів з фізичних осіб позивачу анульовано реєстрацію єдиного податку з 01.01.2016, оскільки у Податковому блоці при введенні даних для анулювання з датою 01.07.2015 висвітлюється запис "неможливо анулювати з 01.07.2015, так як дата реєстрації більша або дорівнює даті анулювання ЄП".
Позивач, вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 №№ 0001251303, 0001281303, 0001291303, рішення 30.01.2019 № 0001271303 та вимогу зі сплати єдиного соціального внеску від 30.01.2019 № 0001261303, звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржувані позивачем рішення без прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку; відповідачем не надано належної оцінки господарській діяльності позивача та не враховано її специфіку (здійснення вантажних перевезень та надання експедиційних послуг), а також неправильно застосовано норми податкового законодавства.
Крім того, суди вказали, що позиція контролюючого органу про те, що позивачу надано право здійснювати господарську діяльність, а саме вантажні перевезення по Україні і за межами України, лише в місці, яке ним орендовано для стоянки (м. Бориспіль, вул. Броварська, 2), або, що про кожне місце стоянки вантажного автомобіля під час слідування по маршруту з вантажем необхідно повідомляти податковий орган як про місце здійснення господарської діяльності, суперечить меті здійснення такого виду господарської діяльності.
Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, контролюючий орган посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм п.п. 299.7, 299.10, 299.11 ст. 299 ПК України. Так, вказує, що позивачем не було зазначено в заяві про перехід на спрощену систему оподаткування місце провадження господарської діяльності відповідно до законодавчо визначеної форми заяви (точної адреси). Наполягає, що позивач мав вказати у такій заяві адресу орендованих офісу та гаража з прилеглою до нього територією для стоянки вантажного автотранспорту, та в подальшому подати заяву про зміну податкової адреси.
Також відповідач вважає, що судами було порушено норми процесуального права при задоволенні заяви позивача щодо поновлення строку звернення до суду з цим позовом та відхиленні заяви податкового органу про залишення цього позову без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у цій справі.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України та Цивільним кодексом України (далі також - ЦК України).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 291.2, 291.3 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Стаття 298 ПК України встановлює порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування.
У підпункті 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відповідно до п. 298.6. статті 298 ПК України у разі зміни податкової адреси суб`єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПК України).
Згідно з п.п. 299.10, 299.11 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
До Реєстру платників єдиного податку, крім податкової адреси, вносяться відомості, зокрема, щодо місця провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 Кодексу).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (п. 45.2 ст. 45 ПК України).