ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
справа №280/3503/21
адміністративні провадження №К/990/16006/22, №К/990/16429/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №280/3503/21
за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, ухвалене у складі: головуючого судді Батрак І.В., і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року, ухвалену у складі: головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів Іванова С.М., Панченко О.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури (далі - відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2) з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати рішення Дванадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Комісія) від 14.01.2021 №12 про неуспішне проходження прокурором Кам`янсько-Дніпровського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації;
- визнати протиправним і скасувати наказ керівника відповідача-1 від 11.03.2021 №209к про звільнення позивача з посади прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури з 12.03.2021;
- поновити позивача в органах Запорізької обласної прокуратури з 13.03.2021;
- поновити позивача на посаді прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури Запорізької області або на посаді із рівнозначними умовами, функціями та повноваженнями з 13 березня 2021 року;
- стягнути з відповідача-1 на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 13 березня 2021 року і до моменту фактичного поновлення на роботі;
- стягнути з відповідача-1 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення Комісії про неуспішне проходження ним атестації є немотивованим і ґрунтується на припущеннях, оціночних судженнях та суб`єктивному сприйнятті певних обставин.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з листопада 2006 року працює в органах прокуратури України на різних посадах, зокрема з 15 грудня 2015 року на посаді прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області.
4. 07 жовтня 2019 року позивач подав у порядку, передбаченому пунктом 10 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури", заяву про переведення його на посаду прокурора в окружній прокуратурі, для чого просив допустити його до проходження атестації.
5. Позивач успішно пройшов перші два етапи атестації і був допущений до проведення співбесіди.
6. Дванадцятою кадровою комісією 14.01.2021 з метою виявлення відповідності вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками з позивачем була проведена співбесіда, за результатами якої прийнято рішення №12 про неуспішне проходження прокурором атестації.
7. Рішення Дванадцятої кадрової комісії від 14.01.2021 №12 мотивоване тим, що письмові відповіді прокурора на поставлені питання, а також проведене із ним їх обговорення свідчить про нездатність прокурора самостійно виконувати завдання та про недостатній рівень володіння ним практичними уміннями та навичками.
8. Окремо комісія звернула увагу на те, що виконане прокурором письмове практичне завдання є неструктурованим і непослідовним. Під час співбесіди прокурор показав низький рівень знань і не орієнтування в основних нормативно-правових актах, які регулюють організацію призначення та проведення судових експертиз під час досудового розслідування.
9. Комісія також досліджувала матеріали про відмову у відкритті дисциплінарного провадження (№11/2/4-967 дс-17) за скаргою ОСОБА_2, за наслідками чого у Комісії виник обґрунтований сумнів щодо рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора та вміння застосовувати їх на практиці. Комісія зазначила, що прокурор не навів причин, з яких протягом тривалого часу розслідування кримінального правопорушення за частиною третьою статті 185 та частиною першою статті 289 Кримінального кодексу України ним не було вжито необхідних і дієвих заходів при здійсненні процесуального керівництва у вказаному досудовому розслідуванні.
10. Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 11.03.2021 позивача звільнено з посади прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 12 березня 2021 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2021 позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Дванадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 14 січня 2021 року №12 про неуспішне проходження прокурором Кам`янсько-Дніпровського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації;
- визнано протиправним і скасовано наказ керівника Запорізької обласної прокуратури від 11.03.2021 №209к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури з 12.03.2021;
- поновлено ОСОБА_1 в органах Запорізької обласної прокуратури на посаді із рівнозначними умовами, функціями та повноваженнями, з 12 березня 2021 року;
- стягнуто із Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.03.2021 по 06.10.2021 у розмірі 161 538,52 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;
- допущено до негайного виконання рішення суду у частині вимог про поновлення ОСОБА_1 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 25 981,72 грн.
12. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено.
13. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021:
- стягнуто з Запорізької обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомоги у розмірі 3 500 грн;
- стягнуто з Офісу Генерального прокурора за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомоги у розмірі 3 500 грн.
14. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Комісії є необґрунтованим і немотивованим. Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що воно основним чином ґрунтується на матеріалах дисциплінарної скарги, за наслідками розгляду якої компетентним органом було прийнято рішення про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи.
15. Поновлюючи позивача "в органах Запорізької обласної прокуратури на посаді із рівнозначними умовами, функціями та повноваженнями", суд першої інстанції виходив з того, що попередня посада позивача не зберіглася, у зв`язку з чим належним способом захисту порушеного права позивача може бути поновлення на посаді, що аналогічна тій, з якої його звільнили, і яка існує на дату поновлення.
16. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 02.06.2022 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2021 в частині поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасував та ухвалив у цій частині нове рішення, яким позов задовольнив частково:
- постановив вважати датою звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури Запорізької області 27 березня 2021 року;
- зобов`язав Запорізьку обласну прокуратуру внести зміни до наказу керівника Запорізької обласної прокуратури від 11 березня 2021 року №209к та до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 в частині дати його звільнення, змінивши її з 12 березня 2021 року на 27 березня 2021 року;
- поновив ОСОБА_1 на посаді прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури Запорізької області з 27 березня 2021 року;
- стягнув із Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.03.2021 по 07.10.2021 у сумі 150 242,12 грн, який визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів та з урахуванням вже виплачених сум.
17. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
18. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо невмотивованості рішення Комісії від 14 січня 2021 року №12 і незаконності наказу Запорізької обласної прокуратури від 11 березня 2021 року №209к про звільнення ОСОБА_1 .
19. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що, оцінюючи оскаржуваний наказ Запорізької обласної прокуратури, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що відповідач-1 неправильно визначив дату звільнення позивача, адже не врахував період тимчасової непрацездатності позивача з 11 березня 2021 року по 26 березня 2021 року.
20. У частині, що стосується поновлення на службі, суд апеляційної інстанції зазначив, що за наслідками атестації прокурорам не гарантується аналогічна посада, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про необхідність поновлення позивача в органах Запорізької обласної прокуратури на посаді з рівнозначними умовами, функціями та повноваженнями є втручанням у дискрецію відповідача-1.
21. Суд апеляційної інстанції вважав, що адекватним і таким, що відповідає положенням статті 235 Кодексу законів про працю України засобом поновлення порушених прав позивача є поновлення його на посаді прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури Запорізької області з 27 березня 2021 року.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
22. 27 і 29 червня 2022 року від відповідачів надійшли касаційні скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року, у яких скаржники, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, вимагають скасувати їхні рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
23. Ухвалами Суду від 11.08.2022 відкрито касаційне провадження за цими касаційними скаргами.
24. За доводами відповідачів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суди попередніх інстанцій застосували статтю 235 Кодексу законів про працю України без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 804/958/16, від 27.10.2021 у справі № 340/3563/20.
25. Як зазначають скаржники, у вказаних постановах Верховний Суд виклав правову позицію, відповідно до якої у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 Кодексу законів про працю України, а тому, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
26. Скаржники вважають, що, поновивши позивача на службі в Кам`янсько-Дніпровському відділі Василівської окружної прокуратури Запорізької області, де позивач не працював і куди його не було переведено за наслідками атестації, судами застосовано статтю 235 Кодексу законів про працю України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 804/958/16, від 27.10.2021 у справі № 340/3563/20.
27. Позивач правом подати відзив на касаційні скарги відповідачів не скористався.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
28. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.