ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/15534/22
адміністративне провадження № К/990/34584/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2022 року (суддя Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року (колегія у складі суддів Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М., Файдюка В.В.)
у справі №640/15534/22
за позовом Публічного акціонерного товариства "Айбокс Банк"
до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, в.о. голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Дутки Христини Миколаївни
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
УСТАНОВИВ:
1. У вересні 2022 року Публічне акціонерне товариство "Айбокс Банк" (далі - ПАТ "Айбокс Банк") звернулося до суду із позовом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - КРАІЛ), в.о. голови КРАІЛ Дутки Христини Миколаївни, у якому просило визнати незаконним призначення та проведення відповідачем на підставі доручення в.о. Голови КРАІЛ від 21.06.2022 №7/03 перевірки достовірності відомостей у документах, поданих "Айбокс Банк" відповідно до п. п. 6, 9 Ліцензійних умов, для отримання ліцензії, виданої згідно з рішенням від 27.01.2022 № 45 "Про видачу АТ "Айбокс Банк" ліцензії на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор".
2. Одночасно із поданням позову ПАТ "Айбокс Банк" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Комісії до остаточного ухвалення рішення у справі приймати будь-які рішення, що стосуються ліцензії АТ "Айбокс Банк" на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор, виданої на підставі рішення КРАІЛ від 27.01.2022 № 45, у тому числі про її анулювання (припинення).
3. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 19.09.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022, забезпечив позов у обраний ПАТ "Айбокс Банк" спосіб.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до АТ "АЙБОКС БАНК" надійшов запит від 06.07.2022 №12-8/861, в якому зазначено, що КРАІЛ проводить перевірку достовірності відомостей, поданих Банком відповідно до п.п. 6, 9 Ліцензійних умов для отримання ліцензії, виданої на підставі рішення від 27.01.2022 № 45 "Про видачу АТ "АЙБОКС БАНК" ліцензії на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор".
5. Згідно з запитом перевірка позивача проводиться у відповідності до ч. 5 ст. 10 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (далі - Закон) на підставі доручення в.о. голови КРАІЛ від 21.06.2022 №7/03.
6. У запиті Комісія зазначила, що позивач подав письмове запевнення про те, що його керівники, головний бухгалтер або особа, на яку покладено обов`язок ведення бухгалтерського обліку, власники істотної участі та кінцеві бенефіціарні власники здобувача ліцензії мають бездоганну ділову репутацію, що дає можливість зробити висновок про відсутність встановлених протягом останніх трьох років компетентними органами або судом порушень вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, законодавства про фінансові послуги та законодавства про запобігання корупції.
7. Водночас, за даними Національного банку України (далі - НБУ) у вересні та грудні 2021 року останнім застосовано до АТ "АЙБОКС БАНК" заходи впливу за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства, з приводу чого КРАІЛ одразу, тобто ще до проведення самої перевірки, отримання додаткових даних, інформації та пояснень зацікавлених осіб, встановила факт наявності небездоганної ділової репутації АТ "АЙБОКС БАНК", що і стало підставою для проведення вказаної перевірки Банку.
8. 07.12.2022 КРАІЛ подала касаційну скаргу, що 08.12.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій просила скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
9. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що проведення перевірки достовірності у документах, поданих заявником для отримання ліцензії, було здійснено на підставі доручення, а не розпорядження, не свідчить про ознаки очевидної протиправності в діях державного органу. Вид діяльності, на який позивач отримав ліцензію, не стосується здійснення позивачем діяльності як банківською установою, не викликає репутаційних втрат ПАТ "Айбокс Банк" як банку.
10. Ухвалою від 27.12.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження.
11. 10.01.2023 надійшов відзив від позивача, в якому останній просив відмовити в задоволенні касаційної скарги з огляду на правомірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на очевидну протиправність призначення перевірки (на підставі доручення, а не розпорядження).
Крім того, сам відповідач підтверджує обґрунтованість припущень позивача з приводу ухвалення Комісією рішення про анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор, що призведе до матеріальних та іміджевих втрат. Вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком виключно збереження на час подання заяви існуючого стану і жодним чином не завдає шкоди правам та інтересам відповідачів та не є втручанням у дискреційні повноваження.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення відповідачем свої позиції щодо суті спору, що заборонено при розгляді заяви про забезпечення позову.
12. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Суд дійшов такого висновку.
13. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
14. Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
15. Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
16. За умовами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
17. Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
18. Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).
19. При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
20. Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
21. Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.