ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 499/29/20
провадження № 51-282км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора
ОСОБА_6 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року, постановлену у кримінальному провадженні № 12019160000000803 по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 07 грудня 2022 року перед Генеральним прокурором України порушено питання щодо встановлення наявності чи відсутності факту невиконання прокурорами в кримінальному провадженні № 12019160000000803 норм законодавства України, правил професійної етики, виконання посадових обов`язків, що потягло за собою настання негативних наслідків.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на зазначену ухвалу місцевого суду від 07 грудня 2022 року на підставі ч. 4
ст. 399 КПК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що постановлена місцевим судом ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Посилаючись на практику Верховного Суду, рішення Європейського суду з прав людини та загальні засади кримінального провадження, які визначені нормами КПК, прокурор вважає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд порушив його право на оскарження судового рішення.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, про що йдеться в касаційній скарзі прокурора.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ст. 370 КПК).
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 370 КПК.
Як убачається з ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана прокурором ухвала місцевого суду від 07 грудня 2022 року, не входить до визначеного ст. 392 КПК переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку і на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора.
Проте, колегія суддів з таким рішенням апеляційного суду не погоджується з таких підстав.
Як убачається з наявних у Верховному Суді матеріалів, за результатами розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні по обвинуваченню
ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК, ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 07 грудня 2022 року зазначене кримінальне провадження було закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК.
Також, 07 грудня 2022 року місцевим судом було постановлено ухвалу, якою перед Генеральним прокурором України порушено питання щодо встановлення наявності чи відсутності факту невиконання прокурорами в кримінальному провадженні № 12019160000000803 норм законодавства України, правил професійної етики, виконання посадових обов`язків, що потягло за собою настання негативних наслідків.
Колегія суддів ураховує те, що чинним КПК прямо не передбачено постановлення під час судового розгляду обвинувального акту такого виду судового рішення, як окрема ухвала (окрім заходів піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого згідно з ст. 378 КПК), відповідно й не може бути передбачено в КПК можливості її оскарження.