ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа № 826/16272/18
адміністративне провадження № К/9901/16701/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участі представника відповідача Бугаєнко С.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції справу №826/16272/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Траст" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року (головуючий суддя Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді: Василенко Я. М., Ганечко О. М.),
УСТАНОВИВ:
ТОВ "Сільвер Траст" звернулось до адміністративного суду з позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00007511402 від 19.06.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 9ʼ 691ʼ 734,00грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 02.03.2020 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 залишено без змін.
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі №826/16272/18 за касаційною скаргою відповідача.
Ухвалою суду від 10.04.2023 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 11.04.2023.
Під час проведення підготовчих дій до розгляду касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність касаційного розгляду справи у судовому засіданні.
Ухвалою від 11.04.2023 судове засідання призначено на 02.05.2023.
До суду надійшли письмові пояснення податкового органу.
Від позивача судом отримано відомості про припинення юридичної особи ТОВ "СІЛЬВЕР ТРАСТ".
У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи і вимоги касаційної скарги, наголосила, що Товариство знаходилось поза межами контролю номінального директора, невідомі особи оформляли відповідні документи, а відтак господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Представник відвідача просить касаційну скаргу задовольнити.
Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, які сторонами не заперечуються, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 24.05.2018 по 29.05.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу від 21.05.2018 №8754, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Траст" (код ЄДРПОУ 40069953) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Шеваль Компані" (код ЄДРПОУ 39662039) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
За результатом перевірки складено акт від 30.05.2018 №361/26-15-14-02-01-14/40069953. Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільвер Транс":
пункту 44.1 пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, пункту 7, пункту 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року №860/4153; пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року №85/4306; статті 1, статті 2, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХIV; пункту 1.2 статті 1 Положення від 24 травня 1995 року №88, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 7ʼ 753ʼ 387,00грн. в т.ч. за 2016 рік на суму 7ʼ 753ʼ 387,00грн.
Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються, зокрема, на тому, що проведені розрахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Траст" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Шеваль Компані" по договору купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16 шляхом власної емісії простих векселів та передачі їх актом приймання-передачі векселів та виконання зобов`язання від 06.12.2016 є неправомірним, оскільки: договором купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16 не передбачено умову проведення розрахунків із застосуванням векселів, що є порушенням вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (зі змінами); відсутність будь-яких зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Траст" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Шеваль Компані" за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, що є порушенням вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (зі змінами); наявна інформація про непричетність директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеваль Компані" гр. ОСОБА_1 до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність підписання ОСОБА_1 документів, в тому числі акту приймання-передачі векселів та виконання зобов`язань, акту про виконання зобов`язань.
На підставі висновків Акта перевірки Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення №00007511402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 9ʼ 691ʼ 734,00грн., в т.ч. за основним платежем 7ʼ 753ʼ 387,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1ʼ 938ʼ 347,00грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, Товариство звернулося з позовом до суду, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновок контролюючого органу в акті перевірки про фіктивність операцій між позивачем і ТОВ ʼʼШеваль Компаніʼʼ з придбання акцій безпідставний, як такий, що зроблений на припущеннях. Отримана в межах кримінального провадження, в якому розслідуються факти, пов`язані з діяльністю ТОВ ʼʼШеваль Компаніʼʼ, інформація не може бути підставою для висновку про фіктивність операцій за участі цієї особи до встановлення відповідних фактів у вироці суду. До того ж ця інформація спростована засновником та керівником ТОВ ʼʼШеваль Компаніʼʼ ОСОБА_1 в заяві, зробленій у присутності нотаріуса. Крім того, позивач вказав, що контролюючим органом порушена презумпція добросовісності платника податків, оскільки правомірність дій ТОВ ʼʼСІЛЬВЕР ТРАСТʼʼ поставлена в залежність від результатів господарської діяльності, податкової дисципліни та можливої фіктивності його контрагента - ТОВ ʼʼШеваль Компаніʼʼ. В акті перевірки не наведено фактів та доказів, які спростовують дійсність операцій ТОВ ʼʼСІЛЬВЕР ТРАСТʼʼ, або свідчили б про обізнаність позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента. Також позивач вказував на помилковість висновку відповідача в акті перевірки про протиправність проведених Товариством розрахунків простими векселями за придбані у ТОВ ʼʼШеваль Компаніʼʼ акції з огляду на те, що можливість розрахунку в інший, ніж грошовими коштами, спосіб передбачена в договорі купівлі-продажу цінних паперів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача за відсутності вироку не може слугувати належним доказом фіктивності спірних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Суд визнав безпідставними доводи відповідача, що проведення розрахунків позивача з ТОВ ʼʼШеваль Компаніʼʼ за договором купівлі-продажу цінних паперів із застосуванням простих векселів власної емісії суперечить нормам статті 4 Закону України ʼʼПро обіг векселів в Україніʼʼ, оскільки умова щодо можливості проведення розрахунків із застосуванням векселів була передбачена пунктом 2.3 договору. Також суд відхилив довід відповідача, що анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами від 24.06.2014 серії АЕ 294692, виданої ТОВ ʼʼДонброкфінансʼʼ, яке представляло ТОВ ʼʼШеваль Компаніʼʼ в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі №805/3729/17-а, як доказ фіктивності операції з купівлі-продажу цінних паперів, вказавши, що станом на момент укладення договору купівлі - продажу цінних паперів та здійснення на його підставі розрахунків між позивачем та ТОВ ʼʼШеваль Компаніʼʼ (05.12.2016 та 06.12.2016 відповідно) ліцензія була чинна.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову позові відмовив з тих підстав, що відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково визначається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. Разом з тим, в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 сторони не передбачали проведення розрахунків із застосуванням векселів, а пункт 2.3 вказаного договору, згідно з яким за погодженням сторін можливі інші форми розрахунку, не може вважатись таким, що дає підстави для видачі векселів, оскільки прямо це не передбачає. На підставі цих обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки розрахунок за акції не відбувся, позивач отримав актив - пакет акцій безоплатно, відтак повинен був збільшити в податковому обліку за 2016 рік оподатковуваний дохід та визначити з цієї суми доходу податкові зобов`язання.
Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Як вказано у постанові Верховного Суду у цій справі, встановлення обставин щодо дійсного змісту відносин між позивачем та ТОВ ʼʼШеваль Компаніʼʼ має значення для правильного вирішення спору, оскільки факт фіктивної підприємницької діяльності, який встановлено у визначений законом спосіб, виключає визнання здійснення господарських операцій та підстави для відтворення фінансових показників операцій з участю фіктивного підприємства в бухгалтерському та податковому обліку, незалежно від наявності облікових документів. Крім того, Суд зазначив, що обмежившись лише правовою оцінкою розрахунку позивача векселями за придбаний пакет акцій, апеляційний суд не звернув увагу, що, один лише висновок про відсутність підстав для розрахунку векселями не обумовлює висновок про обов`язок позивача збільшити оподатковуваний дохід за 2016 рік на 43ʼ074ʼ372,50 грн. У такому випадку підлягала б застосуванню, зокрема норма підпункту ʼʼаʼʼ підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК, тоді як контролюючий орган визначив податкові зобов`язання позивачу на підставі норм підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 134.11 пункту 134.1 статті 134 ПК.
За наслідками нового розгляду, суд апеляційної інстанції залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено, виходячи з того, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №757/32043/19-к не є підтвердженням придбання ТОВ "Шеваль Компані" саме з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (фіктивне підприємництво). Так само, із згаданої ухвали не вбачається, що ОСОБА_1 у 2016 році не брала участі у купівлі-продажу цінних паперів згідно з договором від 05.12.2016 №БВ214-16. Суд відзначив, що суб`єкт владних повноважень повинен доказувати правомірність свого рішення саме на час його прийняття, та не може керуватись обставинами та доказами, яких не існувало на такий момент. З огляду це, колегія суддів не прийняла від відповідача посилання на інші матеріали кримінальних проваджень, допитів ОСОБА_1 тощо, які не відображені в акті перевірки.
Крім того, відображення позивачем операцій по цінним паперам за кредитом рахунку "Розрахунки з іншими кредиторами" означає визнання ТОВ "Сільвер Траст" зобов`язання за отримані акції. Заперечуючи проти такого відображення, відповідач фактично вважає, що позивач не мав права визнавати зобов`язання за отримані акції. При цьому, податковий орган визнає фактичний рух активів. Обґрунтованість проведених ТОВ "Сільвер Траст" операцій підтверджується документами, чинність яких не спростована відповідачем. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилковому висновку податкового органу про те, що ТОВ "Сільвер Траст" мав не визнавати зобов`язання за проведеною господарською операцією з отримання від ТОВ "Шеваль Компані" цінних паперів. Наслідком проведеної операції з купівлі-продажу цінних паперів одночасно та на одну й ту саму суму збільшуються активи і зобов`язання ТОВ "Сільвер Траст", що свідчить про відсутність зростання капіталу.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. Як вважає податковий орган, судами неповно з`ясовано обставини справи, не належним чином досліджено докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті. Відповідач вказує, що невстановлені слідством особи з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували ТОВ "Шеваль Компані" у органах державної реєстрації, не маючи наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність та господарські операції по наданню відповідних послуг від імені ТОВ "Шеваль Компані" на адресу позивача. Тобто, підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи, а відтак господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Також, контролюючим органом встановлено відсутність відповідного відображення вартості безплатно отриманого активу у вигляді цінних паперів, що призвело до заниження інших доходів звіту про фінансові результати за 2016 рік та призвело до заниження ряд. 01 "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік.
У додаткових поясненнях відповідач посилається на висновки Верховного Суду, що викладені у справах, спори в яких виникли на підставі ідентичних обставин, зокрема, але не виключно: у справі №640/19139/18 постанова Верховного Суду від 19.03.2021, якою скасовано рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладених у касаційній скарзі та додаткових пояснень доводів, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави оскаржувані судові рішення скасувати, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.