ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2023 року
м. Київ
справа № 120/1950/20-а
провадження № К/9901/26738/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (суддя Чернюк А.Ю.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року (головуючий суддя Сушко О.О., судді Іваненко Т.В., Залімський І. Г.)
у справі № 120/1950/20-а
за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2020 року Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (за текстом також НКРЕКП), у якому просило:
- визнати протиправною та скасувати з дати прийняття постанову НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2406 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" в частині затвердження економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рівні - 0,1153 (відносних одиниць);
- зобов`язати НКРЕКП здійснити перерахунок та затвердити економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" та встановити його на рівні розрахованому відповідно до затвердженого постановою НКРЕКП від 27 липня 2017 року №981 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1424 (за текстом - Положення №981), а саме - 0,1233 відносних одиниць;
- зобов`язати НКРЕКП здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на 2020 рік з врахуванням величин економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на рівні 0,1233 відносних одиниць в розрахунку на рік, які затверджені постановою НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2670 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Вінницяобленерго".
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, яке було залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправною та скасовано з дати прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19 листопада 2019 року № 2406 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" в частині затвердження економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рівні 0,1153 (відносних одиниць);
- зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити перерахунок економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" та розрахувати відповідно до затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 липня 2017 року Положення № 981;
- зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на 2020 рік з урахуванням величини економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 грудня 2019 року № 2670 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Вінницяобленерго";
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
3. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19 листопада 2019 року відповідачем прийнята постанова № 2406 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік", яка набрала чинності 01 січня 2020 року.
6. Вказаною постановою для Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" як для ліцензіата з розподілу електричної енергії встановлено економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії (далі за текстом - ЕКПТВЕ) для 1 класу напруги на рівні 0,0426 та для 2 класу напруги - 0,1153 відносних одиниць.
7. У подальшому, постановою НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2670 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT "Вінницяобленерго", яка набрала чинності з 01 січня 2020 року, позивачу встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії на рівні:
для 1 класу напруги - 153,65 грн./МВт·год. (без урахування податку на додану вартість);
для 2 класу напруги - 909,89 грн./МВт·год. (без урахування податку на додану вартість).
8. Не погоджуючись із правомірністю розрахунку ЕКПТВЕ для 2 класу напруги на рівні 0,1153 відносних одиниць та, як наслідок, встановленням відповідних тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що ЕКПТВЕ розраховується за формулою, складові якої визначаються виключно на підставі форми звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ (за відповідний період), а також враховує показник ефективності технологічних втрат електричної енергії.
ЕКПТВЕ на 2019 рік для позивача, як для ліцензіата з розподілу електричної енергії, розраховані відповідачем на підставі даних форм звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ позивача за 2015-2017 роки, у відповідності до вимог Положення №981, та затверджені постановою НКРЕКП від 23 листопада 2018 року №1485 для 1 класу напруги на рівні 0,0446 та для 2 класу напруги - 0,1153 відносних одиниць.
У той же час ЕКПТВЕ на 2020 рік необхідно було розрахувати відповідачу за формами звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ позивача за 2016-2018 роки.
НКРЕКП постановою від 19 листопада 2019 року № 2406 затверджено ЕКПТВЕ для Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" по 1 класу напруги - 0,0426 відносних одиниць, тобто на рівні розрахованому за формулами, встановленими розділом 3 Положення, а по 2 класу напруги на рівні затверджених ЕКПТВЕ на 2019 рік - 0,1153 відносних одиниць, що порушує вимоги Положення №981 та не відповідає встановленому порядку розрахунку ЕКПТВЕ.
10. За висновком суду першої інстанції, затвердження відповідачем ЕКПТВЕ на 2020 рік по 2 класу напруги з обмеженням до рівня ЕКПТВЕ, затверджених на 2019 рік, породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав та обґрунтованості такого розрахунку.
11. Суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" та розрахувати такий відповідно до вимог Положення №981, та, як наслідок, здійснити перерахунок затверджених тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2020 рік з урахуванням величини ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги. Питання розрахунку та затвердження ЕКПТВЕ на прогнозний період належить до компетенції відповідача та підлягає розгляду на засіданні НКРЕКП, на підставі документів, поданих операторами системи розподілу. Відтак, суд не може встановити ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для позивача, так як уповноважений лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні відповідних дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
12. Відповідач на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, помилкове встановлення істотних обставин справи.
13. Зокрема, скаржник вважає, що суди неправильно застосували вимоги абзацу 2 пункту 1.3 Положення №981, адже зазначили, що ЕКПТВЕ встановлюються виключно на підставі форми звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ позивача за 2016-2018 роки. Відповідач наполягає, що пункт 1.3 Положення №981 не містить вичерпного переліку підстав для затвердження ЕКПТВЕ, бо пунктом 2.8. цього Положення передбачено право НКРЕКП вимагати від оператора системи розподілу додаткові дані для підтвердження розрахунку ЕКПТВЕ.
14. На думку відповідача, суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 4 частини 3 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", адже прийняття оскаржуваної постанови Регулятором обґрунтовується недопущенням врахування необґрунтованих або завищених обсягів технологічних витрат електричної енергії в мережах розподільних компаній, а тому ЕКПТВЕ на 2020 рік було затверджено з обмеженням до рівня ЕКПТВЕ затверджених на 2019 рік.
15. Також відповідач стверджує про неефективну експлуатацію електричних мереж, невиконання Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" заходів Інвестиційної програми 2019 року у повному обсязі, що зумовило собою неефективне використання електричних мереж, необґрунтоване збільшення технологічних витрат.
16. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про те, що пункти 1.3 і 3.1 Положення №981 встановлюють саме виключні підстави й механізм такого затвердження.
17. Позивач посилається на те, що жодного іншого порядку визначення ЕКПТВЕ Положенням №981 не встановлено, а отже затвердження НКРЕКП ЕКПТВЕ для позивача на 2020 рік з обмеженням до рівня ЕКПТВЕ, затверджених на 2019 рік, прямо порушує норми Положення №981 і є очевидно незаконним.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
19. Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом також Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
20. Згідно зі статтею 2 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики, а саме діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
21. У статті 3 вказаного Закону встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання, серед іншого, шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом, а також формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
22. Відповідно до пунктів 1, 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції, та встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
23. Відповідно до частини четвертої вказаної статті, положення якої узгоджуються з основними принципами діяльності НКРЕКП, порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб суб`єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко- та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання.
24. У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
25. У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін з метою встановлення тарифу суб`єкти господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг подають на схвалення (затвердження) Регулятору розроблену інвестиційну програму (план) розвитку після громадського обговорення. Інвестиційні програми (плани) розвитку є публічною інформацією та повинні бути загальнодоступними.
26. З аналізу наведених вище норм, слід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач у справі для забезпечення виконання покладених на нього завдань та функцій, у тому числі по формуванню цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, має право приймати обов`язкові до виконання рішення (постанови) з питань, що належать до компетенції останнього.
27. ЕКНТВЕ відповідно до пункту 1.2 Положення № 981 визначається як відносна величина, яка була розрахована відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 15 серпня 2013 року № 1110, на ІІ-ІV квартали 2017 року та І квартал 2018 року; ЕКПТВЕ - відносна величина, розрахована у встановленому цим Положенням порядку.
28. За змістом пункту 1.3 цього Положення № 981 ЕКПТВЕ використовується операторами системи розподілу для визначення обсягів відшкодування суб`єктами господарювання, що здійснюють діяльність з постачання електричної енергії за вільними цінами на підставі відповідної ліцензії.
ЕКПТВЕ затверджується НКРЕКП на розрахунковий період (рік) на підставі даних форм звітності №2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ як середній за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, який розраховується відповідно до глави 3 цього Положення, та не може перевищувати значення середньорічних ЕКНТВЕ за базовий рік.
Якщо розрахунковий ЕКПТВЕ по 1 та/або 2 класу напруги більше ніж розрахований середньорічний ЕКНТВЕ, то значення ЕКПТВЕ приймається на рівні розрахованого ЕКНТВЕ по даному класу напруги.
У випадку коли значення ЕКПТВЕ, розрахованого на перший рік наступного регуляторного періоду, буде перевищувати значення ЕКПТВЕ, затвердженого НКРЕКП для останнього року попереднього регуляторного періоду з урахуванням застосування показника ефективності технологічних витрат електричної енергії, ЕКПТВЕ приймається таким як для першого регуляторного періоду з урахуванням показника ефективності технологічних витрат електричної енергії за перший регуляторний період, крім випадків, зазначених главою 3 цього Положення.