ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа № 640/10734/19
адміністративне провадження № К/9901/7809/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участі представника відповідача Мовсисяна В.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції справу №640/10734/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавас Інгейдж Україна" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 (головуючий суддя Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 (головуючий Губська Л.В., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хавас Інгейдж Україна" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2019 №0010031404, №0010051404, №0003744208, №0003754208.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020, позов задоволено.
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2020 відкрито касаційне провадження у справі №640/10734/19 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 20.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу. Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням про закриття касаційного провадження.
Відповідачем подано клопотання про заміну сторони у справі її правонаступником.
Ухвалою суду від 09.03.2023 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.04.2023.
Розглянувши клопотання відповідача про заміну правонаступником, враховуючи приписи статті 52 КАС України, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - суд задовольняє клопотання відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником.
04.04.2023 оголошено перерву в розгляді справи до 02.05.2023 для подання представником відповідача пояснень на клопотання Товариства про закриття провадження у справі та доказів у їх обґрунтування.
У судовому засіданні 02.05.2023 представником відповідача надано суду Витяг з ЄДР на підтвердження повноважень Голови Комісії з реорганізації ГУ ДФС у м.Києві Оксани Малихіної.
З урахуванням заявлених сторонами доводів, суд не знаходить належних підстав клопотання позивача про закриття касаційного провадження задовольнити, з огляду на наступне.
У березні 2020 року Головне управління ДФС у м.Києві звернулось до суду з касаційною скаргою у справі №640/10734/19 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020. На підтвердження повноважень підписанта касаційної скарги Голови Комісії з реорганізації ГУ ДФС у м.Києві Оксани Малихіної заявником долучено Витяг з ЄДР від 18.10.2019 станом на 18.10.2019.
Як вбачається, Товариством заявлено клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 339 КАС України, відповідно до якого, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати. Позивач вказує, що касаційна скарга підписана Головою Комісії з реорганізації ГУ ДФС у м.Києві Оксаною Малихіною, втім, до касаційної скарги не додано документи, які посвідчують повноваження зазначеної особи. Як відзначає позивач, Витяг з ЄДР містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у Реєстрі (пункт 2 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). Позивач стверджує, що ЄДР не містить відомостей щодо можливості здійснення самопредставництва ГУ ДФС у м.Києві Оксаною Малихіною.
Поряд з цим, відповідач надав для долучення до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.05.2023 станом на 02.03.2020 (дата підписання касаційної скарги), з якого слідує:
Найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності:
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М.КИЄВІ, ГУ ДФС У М.КИЄВІ
Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо:
ОСОБА_1, 28.11.2019 (В.О.НАЧАЛЬНИКА ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У МІСТІ КИЄВІ) - керівник
МАЛИХІНА ОКСАНА МИХАЙЛІВНА - голова комісії з припинення.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким Конституцію доповнено статтею 131-2.
Частиною третьою статті 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.
Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані лише питання представництва. Водночас самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника), голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу тощо безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).
Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 цього Закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Затим, у цій справі інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату підписання касаційної скарги містить відомості про Голову комісії з припинення Оксану Малихіну - особа, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, що спростовує доводи позивача про відсутність у останньої повноважень підписанта касаційної скарги. Відтак, представник відповідача надав докази, що посвідчують повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.
У судовому засіданні представником відповідача підтримано доводи касаційної скарги. Представник податкового органу зазначив, що за наслідками перевірки встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентами позивача: ТОВ "Сільвер Трейд Груп", ТОВ "Вітал Оптима", ТОВ "Тера Гарант", ТОВ "Аспект-Про". Крім того, як вважає відповідач, оскільки ФОПи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які надавали позивачу консультаційні послуги, одночасно є працівниками позивача, а отже, при виплаті вказаним особам коштів за договорами надання послуг, позивач був зобов`язаний утримувати ПДФО. Представник відвідача просить касаційну скаргу задовольнити.
Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, які сторонами не заперечуються, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 11.12.2017 по 13.12.2017 та з 10.01.2019 по 25.01.2019 посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАВАС ІНГЕЙДЖ Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.07.2016 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.07.2016 по 30.09.2017, результати якої оформлені актом перевірки від 01.02.2019 № 123/26-15-14-04-05/ НОМЕР_1 .
На думку податкового органу, позивачем здійснено неправомірне формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок нереальних господарських операцій з контрагентами ТОВ "Сільвер Трейд Груп", ТОВ "Вітал Оптима", ТОВ "Тера Гарант", ТОВ "Аспект-Про".
У частині збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та, як наслідок військового збору, контролюючий орган посилається на те, що фізичні особи-підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які надавали позивачу консультаційні послуги, одночасно є працівниками позивача, а отже, при виплаті вказаним особам коштів за договорами надання послуг, позивач був зобов`язаний утримувати ПДФО, як податковий агент.
04.03.2019 на підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0010031404, яким позивачу за порушення пп.134.1.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів" всього в сумі 2ʼ484ʼ 318,00грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 1ʼ 656ʼ 212,00грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 828106,00грн;
№0010051404, яким позивачу за порушення п.п.185.1, 187.1, 188.1, 198.3, 198.5, 198.6, 201.1, 201.10 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" всього в сумі 2ʼ 760ʼ 356,00грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 1ʼ 840ʼ 237,00грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 920119,00грн;
№0003744208, яким позивачу за порушення п.п.194.2.1, 168.1.1, 171.1, з урахуванням пп.14.1.222 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" всього в сумі 136356,16грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 94426,38грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 41929,78грн;
№0003754208, яким позивачу за порушення пп.1.1, 1.3, 1.5 п.161 підрозділу ХХ, пп.164.2.1, 168.1.1, 171.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" всього в сумі 11363,03грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 7868,87грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3494,16грн.
За наслідками адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 08.05.2019 № 21121/6/99-99-11-04-01-95 спірні податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
В обґрунтування позовних вимог Товариство посилається на те, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податку на додану вартість, податку на прибуток, ПДФО та військового збору є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих та не підтверджуються належними доказами.
Відповідач проти позову заперечив, вказав, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, які на думку контролюючого органу, мають ознаки фіктивності. Вбачається, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами, є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків. Отже, у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до відповідних показників податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання податкових вигод у формі податкового кредиту та витрат за наслідками господарських операцій з ТОВ "Сільвер Трейд Груп", ТОВ "Вітал Оптима", ТОВ "Тера Гарант", ТОВ "Аспект-Про". Також стосовно правовідносин з фізичними особами-підприємцями, які одночасно є працівниками позивача, суд виходив із того, що останній не зобов`язаний нараховувати та сплачувати податок із сум виплачених таким фізичним особам-підприємцям коштів, а відтак, донарахування податковим органом товариству грошових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб та застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.
Вважаючи рішення судів попередніх інстанцій такими, що прийняті без врахування фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що додані до перевірки документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту в розумінні приписів податкового законодавства. Як вказує відповідач, проведеним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №32018100050000017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статями 27, 212, 205 Кримінального кодексу України, встановлено, що реквізити, у тому числі, ТОВ "Сільвер Трейд Груп", використовуються з метою безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та завищення валових витрат реально діючим підприємствам-вигодонабувачам. Податковий орган посилається на наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвал судів у ряді кримінальних проваджень, в яких фігурують посадові особи контрагентів позивача, які надали покази, що зареєстрували юридичні особи за винагороду без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, зокрема: директор і засновник ТОВ "Вітал Оптима" ОСОБА_4 (ухвала у справі №756/16229/18), директор і засновник ТОВ "Тера Гарант" ОСОБА_5 (ухвала у справі №756/16229/18), директор ТОВ "Аспект Про" ОСОБА_6 (ухвала у справі №761/27730/17). Таким чином, за наслідками перевірки встановлено неправомірне формування позивачем показників податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок нереальних господарських операцій з ТОВ "Сільвер Трейд Груп", ТОВ "Вітал Оптима", ТОВ "Тера Гарант", ТОВ "Аспект-Про", з огляду на неможливість виконання контрагентами позивача оформлених господарських операцій за відсутності трудових ресурсів; непідтвердження поставки послуг по ланцюгу постачання (згідно з даних ЄРПН); неможливість підтвердити операції стосовно врахування реального часу їх здійснення; наявність інформації, що підтверджує нереальність фінансово-господарсько
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві Товариство вказує, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про фактичне виконання правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, всі послуги були надані належним чином, і передані первинному замовнику, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, звітами до вказаних актів - корегування і зауваження у сторін відсутні. Як зазначає позивач, суди при розгляді справи встановили, що акти прийому-передачі наданих послуг та звіти про надання послуг містять детальний зміст виконаних робіт (послуг) та їх вартість, дозволяють визначити характер і обсяг проведених робіт, місце проведення та реальність виконання. На переконання позивача, апеляційний суд правомірно та обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання податкових вигод у формі податкового кредиту та витрат за наслідками господарських операцій з ТОВ "Сільвер Трейд Груп", ТОВ "Вітал Оптима", ТОВ "Тера Гарант", ТОВ "Аспект-Про". Крім того, позивач стверджує, що надані ФОП послуги не відносяться до посадових обов`язків фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як працівників товариства, не є тотожними або схожими. Отже, висновок про те, що фактично мало місце виконання обов`язків за трудовим договором не знайшов свого підтвердження. Враховуючи зазначене, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстацій - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі статтею 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Визначальною ознакою господарської операції взагалі, і для цілей податкового обліку зокрема, є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків.
Судами попередніх інстанцій установлено, що висновки про порушення позивачем приписів податкового законодавства, внаслідок чого податковими повідомленнями-рішеннями збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів" та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість", зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Сільвер Трейд Груп", ТОВ "Вітал Оптима", ТОВ "Тера Гарант", ТОВ "Аспект-Про".
З оскаржуваних судових рішень слідує, що позивачем з наведеними контрагентами укладено ряд однотипних правочинів про виконання робіт/надання послуг: організація та проведення рекламних заходів, послуги з розповсюдження рекламних матеріалів, послуги з інформування кінцевих споживачів про споживчі якості товарів в торгівельних мережах, послуги з організації тренінгів для промоперсоналу, тощо.
Укладення вказаних вище правочинів обумовлено необхідністю виконання позивачем робіт/послуг рекламного характеру на користь первісних замовників: ТОВ "БСХ ПОБУТОВА ТЕХНІКА", ТОВ "ІМПЕРІАЛ ТОБАКО ЮКРЕЙН", ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА", ТОВ "Апджет", ТОВ "МакДональдз Юкрейн Лтд", ТОВ "ПРОТОРІЯ", ТОВ "ЕМ ЕМ СІ УКРАЇНА", ТОВ "Сингента", ТОВ "ЄВРО-ВІКНОБУД", ПрАТ "Монделіс Україна", ТОВ "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИС УКРАЇНА ЛІМІТЕД", ТОВ "ХІПП УКРАЇНА".
Поряд з цим, з ТОВ "Сільвер Трейд Груп", ТОВ "Аспект-Про" позивачем не укладалось договорів безпосередньо у письмовій формі. Податковий орган не висуває заперечень щодо форми правочинів, вказуючи лише на неможливість їх здійснення такими суб`єктами господарювання.
Як зазначено судами, під час розгляду справи досліджено природу та зміст господарських операцій позивача з контрагентами. Виходячи зі змісту наданих послуг та оформлених первинних документів за результатами їх надання, вони носили виключно рекламний та маркетинговий характер, спрямований на просування продукції первинних замовників.
Суди зауважили, що надання рекламних послуг належить до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Документами, що підтверджують фактичне отримання таких послуг можуть бути акти надання послуг або інші документи, що підтверджують фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).