ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа № 804/4052/16
касаційне провадження № К/9901/38325/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 (суддя Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (головуючий суддя - Юрко І.В., судді Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп "Новомосковський трубний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп "Новомосковський трубний завод" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Інспекції: від 19.01.2016 №0000044600 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2015 року у розмірі 127731,00 грн; від 19.01.2016 №0000054600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2015 року у розмірі 191657,00 грн, нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 95828,50 грн; від 16.02.2016 №0000124600 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2015 року у розмірі 367373,00 грн; від 16.02.2016 №0000134600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2015 року у розмірі 127731,00 грн, нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 63865,50 грн; від 31.03.2016 №0000194600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2016 року у розмірі 367373,00 грн, нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 183686,50 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на протиправність оскаржуваних рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками проведених камеральних перевірок даних, задекларованих платником у деклараціях за листопад, грудень 2015 року, січень 2016 року щодо сум бюджетного відшкодування. Вважає, що ним правомірно задекларовано розмір від`ємного значення та суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню за вказані періоди, відтак спірні податкові повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопада, грудень 2015 року та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад, грудень 2015 року, січень 2016 року є протиправними і підлягають скасуванню.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 27.10.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 19.01.2016 №000044600, №0000054600, від 16.02.2016 №0000124600, №0000134600, від 31.03.2016 №0000194600.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Товариство експортувало товар, отримавши право на застосування нульової ставки оподаткування податком на додану вартість таких операцій відповідно до статті 195 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Вказує на неврахування судами того, що у разі здійснення операцій з експорту товару за ціною нижче ціни собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання/собівартості таких товарів обліковується за ставкою 20 відсотків. Вважає, що оскільки обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною її постачання, не формує вартості експортованого товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній визначається сума податку на додану вартість за основною ставкою.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача та залишити без змін судові рішення першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих платником у декларації за листопад 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування, за результатами якої складено акт від 06.01.2016 №9/28-01-46-05393139, яким встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193, статті 194, пункту 195.1 статті 195 ПК України в частині заниження бази оподаткування податку на додану вартість за ставкою 20% на суму розрахунку, виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що призвело до порушення абзацу "в" пункту 200.4 статті 200 ПК України в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 127731,00 грн.
При відображені платником у декларації за листопад 2015 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню, порушено положення пункту 200.1, абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у листопаді 2015 року на 191657,00 грн. Перевіркою підтверджена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у листопаді 2015 року, у розмірі 12151641,00 грн.
На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: від 19.01.2016 №0000044600, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 127731,00 грн; №0000054600, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі за основним платежем в сумі 191657,00 грн, за штрафними санкціями у розмірі 95828,50 грн.
У період з 19.01.2016 по 04.02.2016 контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих платником у декларації за грудень 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування, за результатами якої складено акт від 04.02.2016 № 22/28-01-46-05393139, яким встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193, статті 194, пункту 195.1 статті 195 ПК України в частині заниження бази оподаткування податком на додану вартість за ставкою 20% на суму розрахунку, виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Вищевикладене призвело до порушення абзацу "в" пункту 200.4 статті 200 ПК України в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 367373,00 грн.
При відображені платником у декларації за грудень 2015 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню, порушено пункту 200.1, абзац "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у грудні 2015 року, на 127731,00 грн. Перевіркою підтверджена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого у грудні 2015 року у розмірі 19332068,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення: від 16.02.2016 №0000124600, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 367373,00 грн; №0000134600, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 127731,00 грн, за штрафними санкціями у сумі 63865,50 грн.
У період з 23.02.2016 по 21.03.2016 контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством у декларації за січень 2016 року, щодо сум бюджетного відшкодування, за результатами якої складено акт від 21.03.2016 № 94/28-01-46-05393139, яким встановлено порушення вимог пункту 200.1 абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2016 року на 367373,00 грн. Перевіркою підтверджена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у січні 2016 року у розмірі 7918599,00 грн.
На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 №0000194600, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 367373,00 грн, за штрафними санкціями в сумі 183686,50 грн.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариство у період, що перевірявся (листопад 2015 року - січень 2016 року), здійснило операції з реалізації труб сталевих електрозварних прямошовних круглого поперечного перетину (перерізу) для водо- газопроводів (нафтогазопроводів), труб сталевих електрозварних профільних прямокутного поперечного перетину (перерізу) відповідно до контрактів: від 29.11.2011 №378/11, від 01.12.2011 №381/11, від 01.02.2012 №36/12, від 20.07.2012 №197/12, від 23.01.2013 №30/13, від 13.03.2013 №101/13, від 07.08.2013 №229/13, від 15.04.2015 №71/15, від 05.11.2015 №202/15, від 13.11.2015 №222/15.
На підтвердження факту реалізації зазначених товарно-матеріальних цінностей позивачем надано до суду митні декларації, податкові накладні, специфікації, рахунки-фактури, звітні калькуляції, звіти по прибутковості реалізованої продукції, бухгалтерські довідки, оборотно-сальдові відомості, податкові декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2015 року, січень 2016 року, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних тощо.
В ході проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій позивача встановлено, що платником складено та зареєстровано податкові накладні на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Обсяг таких операцій згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних за листопад 2015 року складає 638655,00 грн, за грудень 2015 року складає 1836865,00 грн.
Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що у разі здійснення позивачем операцій з експорту товару за ціною нижче ціни собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання/собівартості таких товарів оподатковується за ставкою 20%.
Податковий орган в обґрунтування прийнятих рішень посилається на положення пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 22.09.2014 №957, та вважає, що у разі здійснення операцій з експорту товарів за ціною нижче ціни собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання/собівартості таких товарів оподатковується за ставкою 20% відсотків.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у визначеній частині, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктами 44.1, 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.