ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа № 822/1489/16
касаційне провадження № К/9901/41847/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області (далі - Інспекція) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.09.2016 (суддя Польовий О.Л.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 (головуючий суддя - Сторчак В.Ю., судді - Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Заступника начальника Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області (далі - Заступник начальника Інспекції), Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області про скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Інспекції, у якому просив: скасувати рішення заступника начальника Інспекції про відмову в продовженні строків подання податкової декларації; зобов`язати Інспекцію продовжити граничні строки для подання податкової декларації; зобов`язати Інспекцію відповідно до статті 97 Податкового кодексу України визнати позивача безнадійним боржником.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що він пропустив граничні строки для подання податкової декларації у зв`язку з перебуванням у місцях позбавлення волі за вироком суду. Вказує, що 16.05.2016 звернувся до Інспекції із заявою, в якій просив продовжити граничні строки для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки, однак його заява була залишена Інспекцією без розгляду. Також вказує, що ОСОБА_1 ліквідований як фізична особа-підприємець, а все майно конфісковане згідно вироку Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.02.2013, а тому вважає, що є підстави для визнання його безнадійним боржником.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 19.09.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Інспекції про відмову у продовженні граничних строків для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки, оформлене листом № 4546/10/22-09-13-03 від 23.05.2016; зобов`язав Інспекцію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продовження граничних строків для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки. У задоволені решти позовних вимог відмовив.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог обґрунтовані тим, що позивач після звільнення з місця позбавлення волі звернувся до центру надання адміністративних послуг Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації для вклеювання фотографії до паспорта громадянина України та реєстрації місця проживання, в зв`язку з чим, ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно подати до Інспекції заяву про продовження граничних строків для подання податкової декларації, з урахуванням того, що позивач неодноразово звертався до Інспекції та вчиняв необхідні дії для продовження граничних строків для подання податкової декларації, що підтверджено поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні. Також, суди виходили з того, що продовження граничних строків для подання податкової декларації є дискреційними повноваженнями контролюючого органу, з огляду на що з метою захисту порушеного права позивача необхідно зобов`язати Інспекцію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продовження граничних строків для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки.
Інспекція оскаржила рішення судів першої апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.01.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що днем закінчення обставин, що призвели до неможливості подання ОСОБА_1 податкової звітності протягом встановлених законом строків, було 10.03.2016 (день звільнення з виправної установи), з огляду на що із заявою про продовження граничних строків для подання податкової звітності ОСОБА_1 мав можливість подати до 03.04.2016 включно, тоді як з такою заявою позивач звернувся лише 16.05.2016.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.
ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 27.03.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив її до розгляду з 28.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та з урахуванням меж касаційної скарги дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 2013 по 2016 рік ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець перебував на обліку у Інспекції на загальній системі оподаткування.
Відповідно до довідки про звільнення серії ХМЛ № 40631 позивач у період з 03.08.2012 по 10.03.2016 перебував в місцях позбавлення волі за вироком Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.02.2013 по засудженню за частиною третьою статті 187 Кримінального кодексу України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, окрім житла.
Після звільнення з місця позбавлення волі ОСОБА_1 звернувся до центру надання адміністративних послуг Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації для вклеювання фотографії до паспорта громадянина України та реєстрації місця проживання, в зв`язку з чим не мав можливості подати до Інспекції заяву про продовження граничних строків для подання податкової декларації.
16.05.2016 ОСОБА_1 звернувся до Інспекції із заявою, в якій просив продовжити граничні строки для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки.
23.05.2016 Інспекція прийняла рішення про відмову у продовженні граничних строків для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки, оформлене листом № 4546/10/22-09-13-03, яким залишила заяву ОСОБА_1 без розгляду з підстав ого, що останнім днем для подання такої заяви позивачем було 09.04.2016.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
За визначенням, наведеним у пункті 33.3 статті 33 ПК України, базовий податковий (звітний) період - це період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.
Згідно з абзацом 1 пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.