ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа № 806/755/17
касаційне провадження № К/9901/31486/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області (далі - Інспекція) на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 (суддя Черняхович І.Е.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 (головуючий суддя - Франовська К.С., судді - Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружні Сходи" (далі - Товариство) до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило: визнати дії Інспекції по неприйняттю податкової звітності, поданої в електронній формі, неправомірними; зобов`язати Інспекцію визнати податкові накладні №1 від 03.03.2017 - зареєстрованою 03.03.2017 та №3 від 04.04.2017 - зареєстрованою 04.04.2017.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що відмова контролюючого органу у прийнятті податкової звітності в електронній формі та нереєстрація податкових накладних, а також з підстав "можливо, припинено дію договору про визнання електронної звітності" є протиправною, оскільки підстави "припиненні дії договору" Товариству не відомі і про причини такого "припинення" Товариство повідомлене не було, з урахуванням того, що після направлення Товариством 03.03.2017 до контролюючого органу засобами електронного зв`язку нового договору про визнання електронної звітності № 030320171 від 03.03.2017, проте цей документ не було прийнято з відмоткою "діючий договір присутній від 13.07.2016 № 050720161".
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 07.04.2017 (в редакції ухвали від 27.06.2017 про виправлення описки), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017, позов задовольнив: визнав протиправною бездіяльність Інспекції, що виразилась у неприйняття електронних документів Товариства; визнав такою, що подана та зареєстрована, податкову накладну № 1 від 03.03.2017; визнав такою, що подана та зареєстрована, податкову накладну № 3 від 04.04.2017.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: оскільки підставами для відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних за №1 від 03.03.2017 та №3 від 04.04.2017 в електронній формі стала квитанція №1, що надійшла на адресу Товариства, із зазначенням "Можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності", а відповідачем не надано доказів розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку, з урахуванням того, що податковий орган не надав будь-яких пояснень щодо неприйняття від позивача електронних документів, зокрема, податкових накладних за №1 від 03.03.2017 та №3 від 04.04.2017.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.09.2017 відкрив касаційне провадження.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: підстави для неприйняття документа визначено на центральному рівні ДПС України; ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а саме ДФС України, на яку покладено обов`язок прийняття, реєстрації та обробки податкових накладних, поданих в електронному вигляді платником податків.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 04.04.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 05.04.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань від 26.04.2016, Товариство знаходиться за адресою: 10008, місто Житомир, вулиця Житній базар, будинок 8, квартира 4.
13.07.2016 між Інспекцією та Товариством був укладений договір №050720161 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронних цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу (пункт 1 статті 1). Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати електронного цифрового підпису, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (пункт 3 статті 6). Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації (пункт 4 статті 6).
Разом з цим, з дати укладення договору №050720161 від 13.07.2016 про визнання електронних документів податкова звітність Товариства, подана ним в електронній формі, не приймалася контролюючим органом із зазначенням у квитанціях № 1 причини неприйняття "можливо, припинено дію договору про визнання електронної звітності", з огляду на що податкова звітність подавалася Товариством у паперовій формі.
Зокрема, 03.03.2017 Товариство в електронній формі направило для реєстрації податкову накладну № 1 від 03.03.2017, проте документ не було прийнято із зазначенням у квитанції № 1 причини неприйняття "можливо, припинено дію договору про визнання електронної звітності".
У зв`язку з викладеним, 03.03.2017 Товариство направило до Інспекції засобами електронного зв`язку новий договір про визнання електронної звітності №030320171 від 03.03.2017, проте документ не було прийнято з відміткою у квитанції № 1 причини неприйняття "Діючий договір присутній від 13.07.2016 №050720161".
04.04.2017 Товариство в електронній формі направило для реєстрації податкову накладну № 3 від 04.04.2017, проте документ не було прийнято із зазначенням у квитанції № 1 причини неприйняття "можливо, припинено дію договору про визнання електронної звітності".
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Згідно з положеннями пунктів 49.10, 49.11 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з положеннями абзаців 1, 2, 4-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.