ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 377/461/20
провадження № 51-2902км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року в кримінальному провадженні № 12020110270000159 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
1. Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини.
1.1. За вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді обмеження волі: за ч. 1 ст. 122 КК на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 296 цього Кодексу на строк 1 рік. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Частково задоволено цивільні позови потерпілих. Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 2207,84 грн та 20000 грн, а також 26762,3 грн витрат на правову допомогу, та на користь потерпілого ОСОБА_10 у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно, 2217 грн та 20000 грн, а також 26762,3 грн витрат на правову допомогу.
Вирішено питання про долю речових доказів.
1.2. Районний суд установив, що ОСОБА_6 21 червня 2020 року в період з 04:00 до 04:10 поряд із кафе-баром "Атлант" на проспекті Дружби Народів, 4 у місті Славутичі Київської області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності та доброзичливості, демонструючи протиправну вседозволеність, діючи з особливою зухвалістю умисно завдав потерпілому ОСОБА_9 двох ударів кулаком в обличчя та одного удару кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_10, внаслідок чого заподіяв їм середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
1.3. 28 липня 2022 року при перегляді вироку за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_9 та представника потерпілого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 . Київський апеляційний суд скасував це рішення в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_6 покарання в розмірі визначеному судом першої інстанції без застосування положень ст. 75 КК.
2. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
2.1. У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді через суворість призначеного покарання, яке, на його думку, не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів і даним про його особу.
2.2. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, один з яких відноситься до кримінальних проступків, а другий є нетяжким злочином, а також те, що він одружений, має на утриманні малолітню доньку 2018 року народження, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно і на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував. Вказує, що апеляційним судом не було взято до уваги досудову доповідь органу пробації, згідно висновків якої його виправлення є можливим без позбавлення або обмеження волі на певний строк, а також його щире каяття та визнання провини у вчиненому і відсутність обставин, що обтяжують покарання.
2.3. З урахуванням цього стверджує, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 та 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
3. Позиція учасників в суді касаційної інстанції.
3.1. У судовому засіданні засуджений та захисники вимоги касаційної скарги підтримали.
3.2. Прокурор просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а вирок апеляційного суду без зміни.
4. Мотиви Суду.
4.1. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
4.2. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
4.3. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.