ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа № 420/1860/20
адміністративне провадження № К/9901/33376/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонні покриття та технології" до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 (суддя - Тарасишина О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 (головуючий суддя - Семенюк Г.В., судді: Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.) у справі №420/1860/20.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетонні покриття та технології" (далі - ТОВ "Бетонні покриття та технології") звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області) від 10.02.2020 № 0005100501, № 0005080501 та № 0005070501.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія судів апеляційної інстанції, виходив з того, що надані ТОВ "Бетонні Покриття та Технології" документи, складені за результатами проведених операцій з його контрагентом, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству. Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податкового кредиту на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС в Одеській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2020, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування доводів касаційної скарги ГУ ДФС в Одеській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме - пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано всі обставини справи та не надано їм повну оцінку, що має значення для належного вирішення справи.
Зокрема, вказує, що надані позивачем первинні документи не є достатніми доказами фактичного здійснення господарських операцій. Судами не з`ясовано, яким чином, за чий рахунок та якими засобами здійснювалась поставка товару, оскільки відповідно до видаткових накладних загальна кількість перевезеного товару складає 46 тон. Судами не з`ясовано наявність ділової мети з придбання товарно-матеріальних цінностей та їх подальшої реалізації.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Бетонні покриття та технології" з дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.08.2017 по 30.09.2019, валютного за період з 11.08.2017 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11.08.2017 по 30.09.2019, іншого законодавства за період з 11.08.2017 по 30.09.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
За наслідками перевірки складено акт від 20.01.2020 № 39/15-32-05.01/41517968, відповідно до висновків якого встановлені наступні порушення:
підпунктів 14.1.13, 14.1.31, 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202, пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, розділу І Загальні положення Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", п. 3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, пунктів 5, 7, 21 П (С) БО 15 "Дохід", Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", стандарту бухгалтерського обліку 9 "Запаси", пункту 2 статті 3, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення в сумі 223170 грн., в т.ч. за 2018 рік на суму 43630 грн., за 1 кв. 2019 року на суму 179540 грн. та заниження податку на прибуток всього на суму 402596 грн. в т.ч.: 2018 рік на суму 362426 грн., 1 кв. 2019 року на суму 40170 грн.;
пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість всього на суму 576300 грн. в т.ч.: грудень 2018 року на суму 576300 грн.
В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що в ході проведення перевірки проведено аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, трудових ресурсів, та встановлено, що господарська діяльність ТОВ "Балу Індустрія", згідно наявних інформаційних баз ДПС з ознаками сумнівності та має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, зокрема:
декларація з податку на прибуток до ДПІ за 2018 рік не надавалась, що свідчить про не відображення постачальником ТОВ "Балу Індустрія" у складі доходів суми реалізованих товарів на 134717547 грн., в т.ч. на адресу ТОВ "Бетонні покриття та технології" за 2018 рік в сумі 3457800 грн., в т.ч. ПДВ 576300 грн., за 2019 рік звітність до контролюючого органу не надавалась;
згідно даних баз ДПС постачальником ТОВ "Балу Індустрія" вказаного в ЄРПН товару було підприємство: ТОВ "Шарно", на адресу якого вказаний товар не надходив", що підтверджує розірвання ланцюгу постачання", неможливості виготовлення та продажу товарів власними силами, що і засвідчує неправомірність включення до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку по отриманим від постачальника ТОВ "Балу Індустрія" матеріалів (засіб для догляду за бетоном та суперпластифікатор для бетону).
На підставі названого акта перевірки Головним управління ДПС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0005070501 від 10.02.2020 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 223170 грн. за 2018 рік;
№ 0005080501 від 10.02.2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання податку на прибуток на 402596 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 100649 грн.;
№ 0005100501 від 10.02.2020 року про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ 576300 грн. у грудні 2018 року.
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з неповного з`ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
В свою чергу, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового обліку настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.