ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа № 380/19426/21
адміністративне провадження № К/990/35183/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/19426/21
за позовом ОСОБА_1 до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області (далі - Рудківська міськрада), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Носа С.П., суддів Іщук Л.П., Шевчук С.М.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 29.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
визнати бездіяльність Рудківської міськради у здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель комунальної власності такою, що порушує його та інших членів громади с. Чернихів законні інтереси;
зобов`язати Рудківську міськраду вжити передбачених діючими законами необхідних заходів для усунення (порушень) перешкод мешканцям села Чернихів у вільному користуванні АДРЕСА_1, для чого: а) демонтувати самочинно встановлені на проїзній частині вулиці ворота; б) знести самочинно зведені господарські споруди в межах "червоних ліній" вулиці.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідач не вжив в межах самоврядного контролю ефективних заходів для захисту публічних інтересів та задоволення потреб громадян у користуванні об`єктами комунальної власності відповідно до закону. Відтак позивач вважає, що існують достатні правові підстави для зобов`язання відповідача вжити необхідних заходів щодо усунення перешкод йому та мешканцям АДРЕСА_1 .
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 06.07.2022 відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.10.2022 скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022; провадження у справі № 380/19426/21 - закрив; роз`яснив позивачу, що розгляд цієї справи слід здійснювати в порядку цивільного судочинства.
4. 09.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі № 380/19426/21 за вищевказаним позовом, у якій просить поновити пропущений ним строк на касаційне оскарження; скасувати постанову суду апеляційної інстанції; ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
5. Верховний Суд ухвалою від 08.02.2023 поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі № 380/19426/21; відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 неодноразового звертався до відповідача із заявами щодо здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, у яких звертав увагу на невідповідність меж земельної ділянки у АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 та, на думку позивача, накладається на земельну ділянку загального користування.
За результатами таких звернень узгоджувальна комісія з розгляду земельних спорів при виконавчому комітеті Рудківської міськради, провівши обстеження земельних ділянок, на підставі відповідних документів, вирішила погодити ОСОБА_3 в існуючих межах земельну ділянку площею 0,1100 га для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.12.2021 за №287972747, 27.11.2021 проведено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 4624284300:01:002:0807, площею 0, 1100 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Таку реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на вказану 1/2 земельної ділянки проведено на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1178, виданого 13.05.2011 державним нотаріусом Рудківської державної нотаріальної контори Слиш Л.Т.
ОСОБА_1 вважаючи бездіяльність відповідача щодо самоврядного контролю за використанням і охороною земель комунальної власності такою, що порушує його законні інтереси та інтереси членів громади с. Чернихів, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач у цій справі не є уповноваженим органом, який здійснює перевірку та виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, а тому не може вважатися у спірних правовідносинах таким, що допустив протиправну бездіяльність.
8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив із того, що спір, який виник у цій справі має приватноправовий характер, оскільки обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права та інтересу конкретної особи, з огляду на те, що він стосується земельної ділянки, якої належить на праві власності ОСОБА_3 .
9. У відзиві на касаційну скаргу позивача Рудківська міськрада та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у письмових поясненнях на вказану касаційну скаргу просять залишити останню без задоволення, а оскаржувану ОСОБА_1 постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга позивача обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.09.2021 у справі № 2-а/514/10/17, від 31.10.2018 у справі № 820/5416/16, від 20.02.2019 у справі 522/3665/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, у зв`язку із чим помилково не визнав протиправною бездіяльність відповідача у здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель комунальної власності та закрив провадження у справі.
Окрім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, виходить із наступного.
12. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1650 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
13. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
14. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.