ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2023 року
м. Київ
справа №260/1414/21
адміністративне провадження № К/9901/48327/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №260/1414/21
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, ухвалену у складі: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати наказ Укртрансбезпеки від 17.03.2021 №386-к "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновити ОСОБА_1 з 20 березня 2021 року на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області;
- зобов`язати Укртрансбезпеку запропонувати ОСОБА_1 посаду, рівнозначну посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідача не було правових підстав для його звільнення, адже перейменування, переміщення тощо посади в межах структурних підрозділів не є тотожним скороченню штату або чисельності працівників. Позивач також зазначає, що під час попередження про наступне вивільнення у зв`язку з організаційно-штатними змінами йому не було запропоновано жодної рівнозначної посади.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.12.2015 позивача призначено на посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області за переведенням з Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області, із збереженням 11 рангу державного службовця (наказ № 199-к від 16 грудня 2015 року).
4. Згідно з записом №31 у трудовій книжці позивача 01.05.2016 йому присвоєно шостий ранг державного службовця.
5. 13 лютого 2019 року у зв`язку із зміною структури та штатного розпису Державної служби України з безпеки на транспорті позивач був переведений на посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області.
6. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" була погоджена пропозиція Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком.
7. Згідно з додатком до вказаного розпорядження Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області та Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області реорганізовуються шляхом злиття у Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
8. Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.09.2020 № 340 упорядковано структуру Державної служби України з безпеки на транспорті, яка була введена в дію наказом Укртрансбезпеки від 13.10.2020 № 390, згідно з яким до штату Західного міжрегіонального управління внесено структурні зміни та скорочено ряд посад, що були наявні в Управлінні Укртрансбезпеки у Львівській області, Управлінні Укртрансбезпеки у Закарпатській області та Управлінні Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області, які реорганізуються.
9. 02.11.2020 позивача повідомлено про наступне звільнення з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з скороченням його посади наказом Укртрансбезпеки від 09.09.2020 № 340 "Про упорядкування структури Укртрансбезпеки" та відповідно до наказу Укртрансбезпеки від 13.10.2020 № 390 "Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби України з безпеки на транспорті на 2020 рік".
10. Наказом Укртрансбезпеки від 17.03.2021 № 388-к ОСОБА_1, старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області звільнено з займаної посади з 19.03.2021 у зв`язку зі скороченням штату працівників Укртрансбезпеки, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
11. Не погоджуючись з указаним наказом, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
12. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 17 березня 2021 року № 386-К "Про звільнення ОСОБА_1".
- поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області з 20 березня 2021 року.
13. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було дотримано встановленого Законом України "Про державну службу" та Кодексом законів про працю України порядку звільнення позивача, адже з моменту попередження про наступне вивільнення і по дату звільнення з державної служби відповідач не пропонував позивачу будь-якої іншої вакантної посади державної служби.
14. Водночас суд першої інстанції з`ясував, що як на час попередження про звільнення, так і на момент звільнення позивача відповідач мав реальну можливість запропонувати та перевести позивача на інші вакантні посади, адже відповідно до штатного розпису, затвердженого та введеного в дію наказом Укртрансбезпеки від 09.09.2020 № 340, штатна чисельність Укртрансбезпеки не змінилася.
15. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.12.2021 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 скасував і закрив провадження у справі.
16. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, посада, на якій працював позивач, не є посадою державної служби, а позивач в спірних правовідносинах не мав статусу державного службовця.
17. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважав, що цей спір є трудовим спором, вирішення якого має відбуватися за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
18. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
19. За доводами позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновки суду апеляційної інстанції про те, що особи, які обіймають посади державних інспекторів Укртрансбезпеки не є державними службовцями, у зв`язку з чим спір у цій справі не відноситься до спорів щодо проходження (звільнення) з публічної служби, суперечить висновками Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 липня 2021 року №420/7281/20.
20. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судом апеляційної інстанції повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його рішення немає.
21. Касаційна скарга надійшла до Суду 29.12.2021. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Уханенку С.А.
22. Ухвалою Суду від 20 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
23. Відповідно до пунктів 1 і 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
24. Пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
25. Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
VI. Позиція Верховного Суду
26. З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
27. Різновидом публічної служби є державна служба, поняття якої визначено в Законі України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
27.1. Відповідно до статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.