Постанова
Іменем України
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 106/140/13-к
провадження № 51-3503 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 08 серпня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2014 року у кримінальному провадженні № 12012130080000011 за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лігов Курської області, громадянки РФ, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від 08 серпня 2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на неї обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Цим же вироком ОСОБА_7 виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за відсутністю доказів у його вчиненні.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2014 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_7 визнана винною у тому, що вона, будучи суб`єктом підприємницької діяльності, маючи ліцензію на право займатися ветеринарною практикою в України, достовірно знаючи, що лікарський засіб "Сибазон" містить психотропну речовину діазепам, у невстановленої слідством особи у 2011 році незаконно придбала зазначений лікарський засіб у кількості 3-х ампул, які навмисно, незаконно, не маючи ліцензії на здійснення діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів чи психотропних речовин, зберігала в орендованому під ветеринарний кабінет приміщенні по АДРЕСА_2 з метою збуту для лікування тварин.
Так, 22 червня 2011 року ОСОБА_7 у приміщенні вказаного ветеринарного кабінету умисно, незаконно збула ОСОБА_8 три ампули лікарського засобу "Сибазон" для лікування собаки, про що зробила запис у листі призначення і амбулаторному журналі.
26 жовтня 2012 року за місцем свого проживання ОСОБА_8 видала зазначені вище три використані ампули з-під ліків і лист призначення. Згідно висновку судово-хімічної експертизи від 07 листопада 2012 року в змивах ампул виявлено психотропну речовину діазепам, масою 0,0001 г, 0,0002 г і 0,0001 г відповідно, яку ОСОБА_7 незаконно придбала, зберігала та збула ОСОБА_8 .
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 . Зазначає, що вина його підзахисної не доведена, висновки суду ґрунтуються на суперечливих показаннях свідків та недопустимих доказах, зокрема, протокол огляду ветеринарного кабінету від 28 вересня 2012 року було визнано недопустимим доказом, а тому внесення на його підставі відомостей до ЄРДР та всі подальші слідчі дії також є недопустимими. Стверджує, що обшук ветеринарного кабінету від 15 жовтня 2012 року, виїмка ампул та проведення почеркознавчої експертизи також проведені з порушенням вимог закону, який діяв на той час, а тому є недопустимими доказами. Посилається на порушення права на захист внаслідок відмови у допуску в якості захисника чоловіка обвинуваченої ОСОБА_9, що суперечить положенням статей 44, 47 КПК України (в редакції 1960 року). Крім того, захисник вказує, що висновки експерта про наявність нашарувань психотропної речовини на ампулах є сумнівними, проте апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення повторної експертизи.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджена ОСОБА_7 надіслала до суду касаційної інстанції доповнення до касаційної скарги свого захисника, де висловила власні мотиви на підтримку доводів скарги.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечувала проти задоволення скарги та просила залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Перевіряючи доводи, наведені у скарзі, касаційний суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами. З огляду на наведені положення процесуального закону неповнота судового розгляду та невірне встановлення фактичних обставин не може бути предметом перевірки Суду. Вимога захисника про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7, яка вимагає дослідження доказів для надання їм певної оцінки, встановлення інших обставин справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, відповідно до вищенаведених вимог закону не є компетенцією суду касаційної інстанції.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Суд першої інстанції, виконуючи приписи зазначеної норми закону, ретельно перевірив зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку.
При цьому констатував, що за встановлених фактичних обставин надані стороною обвинувачення докази доводять наявність у діях засудженої складу злочину, передбаченогоч. 1 ст. 307 КК України. З позицією місцевого суду погодилася і апеляційна інстанція.