Постанова
Іменем України
02 травня 2023 року
м. Київ
справа № 446/2249/18
провадження № 61-2872св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ткачук Ганна Іванівна, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Вовчак Андрій Васильович, на постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
від 24 січня 2023 року, і виходив з наступного.
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу
Ткачук Г. І., ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними.
2. ОСОБА_1 вказала, що 10 серпня 2016 року її матір ОСОБА_3 уклала два договори дарування, згідно з якими будинок
АДРЕСА_1, який належав їй на праві власності перейшов у власність відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після звернення до нотаріуса з метою прийняття спадщини за заповітом їй стало відомо про укладення правочинів, а саме двох договорів дарування по 1/2 житлового будинку, які вона вважає недійсними з підстав недодержання під час їх укладення вимог частини шостої статті 120 Земельного кодексу України та частини другої статті 377 Цивільного кодексу України, а саме не зазначення кадастрового номера земельної ділянки, на якій розміщений подарований житловий будинок.
3 . У січні 2022 року представник позивачки - ОСОБА_4 подав заяву про зміну підстави позову, просив визнати недійсними вказані договори дарування з тих підстав, що сторони договору від 10 серпня 2016 року, укладаючи два договори дарування 1/2 частки будинку, насправді мали на меті вчинити договір дарування будинку в цілому. Вказує, що має місце удаваний правочин, а тому відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який насправді вчинили сторони. ОСОБА_2 уклав (взяв участь в укладенні) правочину, який суперечить приписам статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, оскільки істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Це свідчить про порушення частини першої статті 203 ЦК України, що в свою чергу є підставою для визнання правочинів недійсними.
4. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила позов задовольнити, визнати недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку разом з відповідною часткою господарських будівель і споруд
по АДРЕСА_1 від 10 серпня 2016 року, зареєстрований в реєстрі
за № 1301, та договір дарування 1/2 частки житлового будинку разом з відповідною часткою господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 від 10 серпня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 1304.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області у складі судді Костюк У. І. від 16 травня 2022 року позовні вимоги
ОСОБА_1 задоволено.
6. Визнано недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку разом з відповідною часткою господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, від 10 серпня 2016 року, серії НВХ № 947909, зареєстрований в реєстрі за № 1301.
7. Визнано недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку разом з відповідною часткою господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, від 10 серпня 2016 року, серії НВХ № 947910, зареєстрований в реєстрі за № 1304. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у договорі дарування (або іншому договорі про відчуження) будинку (будівлі, споруди) повинно бути позначено кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договори дарування житлового будинку, згідно з якими дарувальник ОСОБА_3 подарувала, а обдарований ОСОБА_2 прийняв у дар в цілому спірний житловий будинок. Враховуючи той факт, що сторони мали намір укласти правочин щодо відчуження будинку саме як цілісного об`єкта, то в оспорюваному договорі повинен бути зазначений розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду. Проте у договорі дарування сторонами не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, отже цей правочин вчинений з порушенням вимог статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, що є однією з підстав для визнання його недійсним, згідно з частиною першою статті 203 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Львівського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційні скарги приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г. І. та ОСОБА_2 задоволено. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 травня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
10. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
11. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12 вересня 2019 року.
12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за заявленими позивачкою позовними вимогами приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г. І. є неналежним відповідачем, а тому задоволення вимог до останньої та стягнення з неї судового збору свідчить про помилковість висновків суду та необхідність скасування оскаржуваного рішення у цій частині із зазначених підстав.
13. Апеляційний суд також виходив із того, що в результаті укладення оспорюваних договорів відповідач ОСОБА_2 набув безоплатно у власність житловий будинок, підстав виникнення за спірними договорами інших правовідносин ніж ті, що випливають зі змісту правочину дарування, не встановлено.
14. Також суд апеляційної інстанції врахував, що сторони договору своїм підписом підтвердили, що їх волевиявлення на укладення спірних договорів є вільним, усвідомленим та відповідає їх внутрішній волі, умови договорів відповідають реальній домовленості між ними, договори не приховують інших правочинів і спрямовані на настання наслідків, які обумовлені ними.
15. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції не спростував основний принцип цивільного законодавства щодо свободи договору, тоді як дарувальник та обдарований підтвердили своє волевиявлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
16. 23 лютого 2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Вовчак А. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 24 січня 2023 року та залишити в силі рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 травня 2022 року.
17. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/14890/16, та у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 рокуу справі № 357/3132/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема статті 235 ЦК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України),а також, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. У касаційній скарзі заявницязазначає, що сторони не мали легітимної можливості укласти договір дарування житлового будинку за відсутності кадастрового номеру земельної ділянки, отже лише формально оформили домовленості щодо безоплатного переходу права власності на будинок шляхом укладення двох договорів дарування 1/2 частки спірного житлового будинку. На переконання заявниці, договори дарування по 1/2 частці будинку є удаваними правочинами, які вчинені з метою приховання дарування житлового будинку, оскільки ключовою різницею цих правочинів є істотна умова - обов`язок вказати кадастровий номер земельної ділянки, а сторони правочину кадастровий номер земельної ділянки вказати не могли у зв`язку із його відсутністю. Набувши право власності на будинок в цілому на підставі договорів дарування, обдарований набув і право власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок. Однак, за договором дарування частки у житловому будинку жодні права на земельну ділянку не переходять. Факт переходу до обдарованого права на земельну ділянку вказує на те, що між сторонами виникли інші правовідносини, ніж ті, що передбачені договором дарування часток будинку.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19. 10 серпня 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали два договори дарування 1/2 частики житлового будинку, які були посвідчені приватним нотаріусом Ткачук Г. І. і зареєстровані у реєстрі за № 1301 та №1304.
20. За вказаними договорами дарувальник ОСОБА_3 подарувала, а обдарований ОСОБА_2 прийняв у дар по 1/2 частці житлового будинку разом з відповідною частиною господарських будівель і споруд
по АДРЕСА_1 .
21. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 298901831 від 10 лютого
2022 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,1163 га (кадастровий номер 4622181600:02:003:0022), за адресою: АДРЕСА_1, та будинок, загальною площею 90,1 кв. м, за цією ж адресою. Право власності на будинок зареєстровано на підставі двох договір дарування по 1/2 частині такого будинку.
22. 09 березня 2017 року ОСОБА_3 склала заповіт, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що за законом матиме право, заповіла в рівних частинах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Цей заповіт посвідчено секретарем Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 34.
23. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 .
24. Згідно з довідкою Великосілківської сільської ради № 722 від 15 червня 2017 року ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала у будинку АДРЕСА_1 .
25. ОСОБА_3 була матір`ю сторін по справі: ОСОБА_1 та
ОСОБА_2, які є рідними сестрою і братом.
26. Також встановлено, що рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 липня 2018 року у справі № 446/570/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г. І., про визнання договорів дарування недійсними задоволено повністю.
27. Визнано недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку, укладений 10 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1301. Визнано недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку, укладений 10 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1304, у зв`язку із тим, що ОСОБА_3 помилялася щодо обставин, які мають істотне значення.
28. Постановою Львівського апеляційного суду від 08 листопада
2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року, у справі № 446/570/17 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 9 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
29. У справі № 446/570/17 судами встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю п`ятьох дітей, зокрема, сторін у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
30. Восени 2014 року ОСОБА_3 переїхала із свого будинку жити до ОСОБА_2 по АДРЕСА_3 . 01 вересня 2014 року
ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно сину
ОСОБА_2 . Після цього 10 серпня 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали два договори дарування 1/2 частки житлового будинку, які були посвідчені приватним нотаріусом Ткачук Г. І. і зареєстровані у реєстрі за № 1301 та № 1304.
31. У березні 2017 року ОСОБА_3 переїхала жити до своєї дочки
ОСОБА_1 . 09 березня 2017 року ОСОБА_3 склала заповіт, за яким все своє майно в рівних частинах заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 27 березня 2017 року ОСОБА_3 видала на ім`я ОСОБА_1 довіреність на представництво її інтересів в тому числі й в суді.
32. Відповідно до довідки виконкому Великоколоднівської сільської ради
№ 709 ОСОБА_2 здійснив поховання своєї матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
33. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом
від 13 лютого 2018 року спадкоємцем майна ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_1, а спадкове майно складається із 1/2 частини грошових вкладів.
Позиція Верховного Суду
34. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
35. Згідно з положеннями пункту 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; коли відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.