Постанова
Іменем України
01 травня 2023 року
місто Київ
справа № 758/2710/21
провадження № 61-6315св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2
розглянув у попередньому судовому засіданніу порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Оберемко Роман Анатолійович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 02 серпня 2020 року у м. Бровари на вул. Героїв небесної сотні, 5 сталася ДТП за участю автомобіля марки "Ford Explorer", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки "Volkswagen Polo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на неї накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 січня 2021 року № 984/21-54, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Ford Explorer", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 125 344,92 грн.
Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 38 402,15 грн на відшкодування майнової шкоди та 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що цивільно-правова відповідальність відповідачки була застрахована у Публічному акціонерному товаристві "Страхова компанія "АРКС" (далі - ПАТ "СК "АРКС", страхова компанія). 16 березня 2021 року страхова компанія сплатила позивачці 105 907,36 грн на відшкодування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з його недоведеності.
У грудні 2021 року, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Роз`яснено їй, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у десятиденний строк, з дня отримання її копії, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Оберемку Р. А. 26 січня 2022 року на зазначену в апеляційній скарзі адресу, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
22 лютого 2022 року та 16 травня 2022 року апеляційний суд повторно направив заявнику копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак поштове відправлення повернулося у зв`язку із відмовою адресата його отримати.
Оскільки станом на 07 червня 2022 року недоліки апеляційної скарги ОСОБА_4 не усунула, апеляційний суд визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її заявниці на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У липні 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Оберемко Р. А., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні вказував на те, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на його ( Оберемка Р. А. ) адресу 26 січня 2022 року ( АДРЕСА_1 ), а отже, мала бути доставлена 28 січня 2022 року. Водночас з 27 січня 2022 року до 29 січня 2022 року він перебував у відрядженні у м. Чернівцях.
До поштового відділення № 03056 він прибув 04 лютого 2022 року, однак поштового відправлення від Київського апеляційного суду не отримав. Зазначене спростовує посилання суду апеляційної інстанції на те, що поштове відправлення повернулося до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану поштове відділення № 03056 не працювало до 01 червня 2022 року, а отже, він не отримав поштових відправлень апеляційного суду від 22 лютого 2022 року та від 16 травня 2022 року з незалежних від нього причин.
Зазначене також дає підстави для висновку про недостовірність відомостей щодо відмови адресата від отримання поштового відправлення.
Ухвала Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху на адресу ОСОБА_1 не направлялася, а з 28 лютого 2022 року вона перебувала за межами України, а отже, також не могла знати про постановлення судом цієї ухвали.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Оберемко Р. А., на підставі частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Право на апеляційне оскарження реалізується шляхом подання апеляційної скарги у передбачений законом строк та з дотриманням вимог щодо її форми та змісту.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.