Постанова
Іменем України
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 727/474/16-ц
провадження № 61-8157св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф-Сервіс",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Чернівецька міська рада, ОСОБА_2,
особа, яка подала заяву про вступ у справу як третя особа, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, в інтересах якої діє батько ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданніу порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє батько ОСОБА_4, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12 квітня 2022 року у складі судді Слободян Г. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-Сервіс" (далі - ТОВ "Поліграф-Сервіс", товариство), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Чернівецька міська рада, ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні власністю, знесення самочинно збудованого нерухомого майна.
Позов обґрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідач упродовж декількох років, з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також санітарного законодавства, здійснює будівельні роботи у належних йому приміщеннях, які є зблокованими з житловим будинком, у якому розташована її квартира.
Крім того, товариство самостійно побудувало балкон над належною позивачці квартирою, чим створило їй перешкоди у користуванні власністю, зокрема будівництво зазначеного балкону перешкоджає потраплянню світла до її квартири, псує вигляд фасаду багатоповерхового будинку, що також призвело до зменшення вартості квартири.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила зобов`язати ТОВ "Поліграф-Сервіс" усунути їй перешкоди у користуванні власністю, шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованого нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в тому числі самочинно добудованого балкону над її квартирою.
11 квітня 2022 року малолітня ОСОБА_3, в інтересах якої діє батько ОСОБА_3, звернулася до суду із заявою про вступ у справу, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до якої додано позовну заяву.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12 квітня 2022 року у прийнятті до спільного розгляду позову ОСОБА_3, в інтересах якої діє батько ОСОБА_3, про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні житлом, відмовлено та повернуто позовну заяву заявнику.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у позовній заяві не визначено змісту позову, не зазначено самостійних вимог щодо предмета спору, а викладені у ній обставини фактично зводяться до необхідності призначення у справі судової будівельної експертизи.
Крім того, позовна заява подана з пропуском строку, передбаченого частиною першою статті 52 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, інтереси якої представляє батько ОСОБА_3, залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12 квітня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що аналіз положень частини першої статті 52 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що у випадку розгляду справи за правилами загального позовного провадження третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, може вступити у справу до закінчення підготовчого провадження.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки справа розглядається у порядку загального позовного провадження, то ОСОБА_3, в інтересах якої діє батько ОСОБА_3, мала право звернутися до суду з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до закінчення підготовчого провадження, тобто до 29 березня 2016 року. Отже, оскільки позовна заява подана 11 квітня 2022 року вона підлягає поверненню заявнику.
Апеляційний суд зауважив, що посилання суду першої інстанції, як на підставу для повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в тому числі на незазначення змісту позовних вимог, та, що викладені у позові обставини фактично зводяться до призначення судової будівельної експертизи, є помилковим, однак зазначене не вплинуло на правильність ухваленого судового рішення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У серпні 2022 року ОСОБА_3, в інтересах якої діє батько ОСОБА_3, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину першу статті 52 ЦПК України, згідно з якою треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Тобто, у процесі, що вже розпочався у порядку загального позовного провадження, набуття статусу третьої особи із самостійними вимогами можливе до закінчення судового розгляду.
Крім того, після прийняття суддею Слободян Г. М. справи до провадження (квітень 2021 року) її розгляд розпочався з підготовчого судового засідання, про що вона неодноразово зазначала у судовому засіданні 28 квітня 2021 року.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви та повертаючи її, суди попередніх інстанцій фактично обмежили малолітню дитину у доступі до правосуддя, ураховуючи ще й ту обставину, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі малолітньої ОСОБА_5, інтереси якої представляє батько ОСОБА_5, належним чином неповідомленої про дату, час та місце розгляду справи.
У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Поліграф-Сервіс", у якому заявник просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до неправильного тлумачення заявником частини першої статті 52 ЦПК України. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що на момент подання позовної заяви підготовче провадження вже було закінчене і справа перебувала на стадії розгляду справи по суті, а тому вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суперечить положенням частини першої статті 52 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якої діє батько ОСОБА_3 на підставі частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справу врегульованого нормами статті 52 ЦПК України.
Відповідно до статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
Необхідною умовою набуття статусу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмета спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).
Тобто, право на пред`явлення позовної заяви третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не є абсолютним, подаючи позовну заяву заявник повинен дотримуватися вимог ЦПК України щодо форми, змісту, строку подання, а також порядку її подання.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 753/8006/20.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 березня 2016 року у складі судді Семенко О. В. закрито підготовче провадження, справу 727/474/16-ц призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ), яким ЦПК України викладено у новій редакції.
Відповідно до підпункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, від 01 квітня 2021 року справу передано судді Слободян Г. М.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців у складі судді Слободян Г. М. від 02 квітня 2021 року прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Поліграф-Сервіс", треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Чернівецька міська рада, ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні власністю, знесення самочинно забудованого нерухомого майна. Справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.