1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 640/21823/19

касаційне провадження № К/9901/2342/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2020 року (головуючий суддя - Вовк П.В.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р.; судді - Василенко Я.М., Шурко О.І.)

у справі № 640/21823/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКО ГРУП" (далі - позивач, платник, ТОВ "ЛКО ГРУП") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування наказу від 04 листопада 2019 року № 2761 "Про проведення фактичних перевірок" в частині перевірки ТОВ "ЛКО ГРУП", за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4-А.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 13 січня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те що, судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 квітня 2019 року у справі № 819/844/16. Також звертає увагу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 640/21528/19, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу платника на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року у справі за позовом ТОВ "ЛКО ГРУП" до ГУ ДПС у м. Києві про скасування наказу від 04 листопада 2019 року № 2761 в частині, тобто предметом оскарження є однаковий наказ, а відрізняються лише адреси, де проводилися перевірки.

Верховний Суд ухвалою від 18 березня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.

09 квітня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що наказом ГУ ДПС у м. Києві від 04 листопада 2019 року № 2761 "Про проведення фактичних перевірок" на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", інших нормативних актів, контроль за дотримання яких покладено на територіальні органи ДПС, призначено проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1 - 5), тривалістю 10 діб.

З оскаржуваного наказу вбачається, що перевірка проводиться з метою встановлення обставин дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі доповідної записки управління контролю за обігом підакцизних товарів та адміністрування акцизного податку від 04 листопада 2019 року № 540/26-15-32-01-15.

Відповідно до додатка № 5 до наказу від 04 листопада 2019 року № 2761 позивача включено до переліку суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок (пункт 5), тривалістю 10 діб; дата початку перевірки - 05 листопада 2019 року; період діяльності, що перевіряється, - згідно зі статтею 102 ПК України.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії в оскаржуваній частині, Верховний Суд виходить із такого.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.


................
Перейти до повного тексту