ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 826/1418/18
касаційне провадження № К/9901/6075/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року (головуючий суддя - Васильченко І.П.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кузьмишина О.М.; судді - Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.)
у справі № 826/1418/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-С"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-С" (далі - позивач, платник, ТОВ "Євросервіс-С") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 грудня 2017 року № 0010091401, від 08 грудня 2017 року № 0010081401, від 08 грудня 2017 року № 0063661401.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 08 квітня 2020 року позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 січня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те що, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 20 серпня 2020 року у справі № 826/5743/14, від 10 квітня 2020 року у справі № 823/1389/16, від 24 березня 2020 року у справі № 260/410/19, від 03 березня 2020 року у справі № 140/2715/18, від 25 січня 2019 року у справі № 825/1733/17, від 02 квітня 2019 року у справі № 826/14331/13-а, від 23 січня 2018 року у справі № 826/7047/13-а, від 27 березня 2018 року у справі № 2а-1670/5096/12, від 30 січня 2018 року у справі № 2а-0870/6083/11, від 18 березня 2020 року у справі № 804/708/16. Зазначає, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і зазначена обставина є вирішальною для дослідження під час вирішення справи, чого судовими інстанціями здійснено не було.
Верховний Суд ухвалою від 14 червня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
14 липня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Євросервіс-С" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, результати якої оформлено актом від 21 листопада 2017 року № 493/26-15-14-01/35812187.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з підстави неправомірного формування даних податкового обліку за наслідками придбання робіт та товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Алегробуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімер Ленд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Мульті Солюшн", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліенс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Грандбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Буд Консалт" з огляду на фіктивний характер проведених поставок.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника, непідтвердження факту придбання цими особами по ланцюгу постачання робіт і товарів, реалізованих у подальшому ТОВ "Євросервіс-С", а також відсутність у них у достатній кількості трудових ресурсів, основних, виробничих та транспортних засобів, необхідних для здійснення оспорюваних поставок.
Крім того, відповідач дійшов висновку про недотримання ТОВ "Євросервіс-С" положень пункту 201.1 статті 201 ПК України у зв`язку з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних від 05 листопада 2015 року № 5, від 06 листопада 2015 року № 6, від 04 листопада 2015 року № 3, від 05 листопада 2015 року № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з кількістю днів затримки - 3, 2, 4, 3 відповідно.
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві 08 грудня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0010091401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 96792,00 грн за основним платежем та 24198,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0010081401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 521432,00 грн за основним платежем та 130358,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0063661401, згідно з яким нараховано штраф у розмірі 219,90 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.