ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2023 року
м. Київ
справа № 260/925/21
адміністративне провадження № К/990/3839/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №260/925/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна геолого-розвідувальна компанія"
до Державної служби геології та надр України, за участі Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року (постановлену у складі головуючого судді Іщук Л.П., суддів: Обрізка І.М., Шинкар Т.І.),
У С Т А Н О В И В :
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна геолого-розвідувальна компанія" (далі - ТОВ "Західна геолого-розвідувальна компанія", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра, відповідач), в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність Держгеонадра щодо невидачі ТОВ "Західна геолого-розвідувальна компанія" нового спеціального дозволу на користування надрами, зміненого на підставі наказу №508 від 11 листопада 2020 року, з продовженим строком дії;
зобов`язати Держгеонадра видати ТОВ "Західна геолого-розвідувальна компанія" спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі, дослідно- промислової розробки, затвердження результатів геолого-економічної оцінки золото- поліметалічних руд Квасівського рудного поля, яке знаходиться у Берегівському районі Закарпатської області, зміненого на підставі наказу №508 від 11 листопада 2020 року в частині строку дії спеціального дозволу на користування надрами, зазначивши продовження строку його дії на п`ять років - до 7 березня 2024 року.
2. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судове засідання.
3. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2022 року, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, допущено до участі у розгляді справи на стороні відповідача прокурора Закарпатської обласної прокуратури.
4. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2022 року позов задоволено повністю.
5. Не погодившись із ухваленим рішенням, Закарпатська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2022 року у справі № 260/925/21 повернуто скаржнику.
7. Повертаючи апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури підписав заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Оксана Ломакіна-Невідома, однак з огляду на положення статті 11 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури уповноважений підписувати апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури лише у разі відсутності на дату її підписання і подання керівника Закарпатської обласної прокуратури та його першого заступника. Проте, доказів відсутності керівника Закарпатської обласної прокуратури та його першого заступника станом на день підписання апеляційної скарги та подання її до суду справа не містить.
8. З огляду на таке, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття поданої Закарпатською обласною прокуратурою апеляційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, а тому відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга підлягає поверненню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до цього суду.
10. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема, пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, а також положень Закону № 1697-VII.
11. Скаржник стверджує, що у зв`язку із цим, суд апеляційної інстанції дійшов хибних висновків про те, що Законом №1697-VII не передбачено можливості керівника регіональної прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону.
Натомість скаржник у касаційній скарзі також звертає увагу на висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 17 березня 2020 року у справі № 704/1233/17 про те, що прокурор, здійснюючи функцію представництва, діє не від імені органу прокуратури, як юридичної особи, а виключно від імені держави.
12. Поміж іншим, заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури також наголошує, що у цій справі апеляційну скаргу було подано з метою виконання конституційної функції - представництва інтересів держави у суді. При цьому, вказує, що положеннями частини третьої статті 24 Закону № 1697-VII право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: підписи керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників є рівносильними.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
13. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі №260/925/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачці надати відзив на касаційну скаргу.
14. Суддя-доповідач ухвалою від 28 квітня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 1 травня 2023 року.
15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
16. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та доводів учасників справи
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
18. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
19. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
20. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на таке.
21. Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення.
22. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
23. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
24. Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
25. З цього приводу у Рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
26. Згідно з частиною третьою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
27. Положенням статті 53 КАС України врегульовано питання участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
28. Так, відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
29. У Законі № 1697-VII закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.
30. Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закон прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.