ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2023 року
м. Київ
справа № 640/17591/19
адміністративне провадження № К/9901/26553/20, К/9901/29199/20
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Асоціація "Укрводоканалекологія", Акціонерне товариство "Харківобленерго" про визнання протиправним та нечинним абзацу 6 підпункту 2 пункту 1 постанови НКРЕКП від 06.09.2019 за №1825 "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги",
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - позивач, Підприємство) звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, Комісія, НКРЕКП) у якому просило визнати протиправним та нечинним абзац 6 підпункту 2 пункту 1 постанови від 06.09.2019 № 1825 "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" щодо виключення пп. 4, пп.3 п.3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 серпня 1998 року № 1052 (далі - спірне рішення).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана Постанова № 1825 у частині абз.6 пп.2 п.1 прийнята регулятором усупереч публічної мети його діяльності та без врахування потенційних наслідків регуляторного акту, а відтак не відповідає критеріям добросовісності та розсудливості, що є підставою для його скасування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, відповідач та третя особа подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просили їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу НКРЕКП, серед іншого, обґрунтовано тим, що суди дійшли передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позову, ґрунтуючись на висновках, зроблених у справах № 922/4198/17 та № 922/1545/18, не зважаючи на безпідставність застосування преюдиціальних фактів щодо віднесення позивача до І класу споживачів електроенергії. Скаржник також наголошував, що саме КП "Харківводоканал" протягом тривалого часу відносить себе до ІІ класу, а тому підстави вважати, що позивач є споживачем І класу відсутні.
АТ "Харківобленерго" у касаційній скарзі, серед іншого, також наголошувало на тому, що неможливо застосувати до розглядуваної справи висновки Верховного Суду у справах № 922/4198/17 та № 922/1545/18, оскільки вони стосуються зовсім інших періодів діяльності підприємства. Звертало увагу на те, що АТ "Харківобленерго" з 01.01.2019 повністю припинило діяльність з постачання електроенергії та здійснює лише виконання функцій з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності.
АТ "Харківобленерго" у відзиві на касаційну скаргу НКРЕКП просило касаційну скаргу задовольнити та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У відзивах на касаційні скарги позивач просив залишити їх без задоволення, а судові рішення без змін.
Від інших учасників справи заперечення до суду не надходили.
Ухвалами Верховного Суду від 05.11.2020 та 09.11.2020 відкрито касаційні провадження за скаргами НКРЕКП та АТ "Харківобленерго", відповідно, на підставі відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
Як установлено судами, Постановою № 1052 від 13.08.1998 Національна комісія регулювання електроенергетики затвердила Порядок визначення класів споживачів, диференційованих за ступенями напруги на межі балансового розподілу електропостачальних систем (далі - Постанова № 1052).
Відповідно до п. 1 Постанови № 1052 (в редакції станом на 2018 рік) порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги (далі також - Порядок № 1052), прийнято згідно з Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.96 N 15, Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.96 N 15/1. Цей Порядок обов`язковий для застосування всіма ліцензіатами з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні із споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Згідно з п. 2 Постанови № 1052 у цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам;
споживач електричної енергії (споживач) - юридична або фізична особа - підприємець, населення, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору з постачальником електричної енергії;
субспоживач - споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки споживача (субспоживача);
точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відповідно до умов договору про постачання електричної енергії або про купівлю-продаж електричної енергії відбувається перехід права власності на електричну енергію.
Пунктом 3 Постанови № 1052 (в редакції станом на 2018 рік) було визначено, що споживачі електричної енергії розподіляються на два класи.
До 1 класу відносяться споживачі, які:
1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;
2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;
3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;
4) є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.
До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.
Таким чином, згідно з Порядком, споживачі електричної енергії поділяються на два класи 1 та 2, де споживачі 1-го класу напруги отримують електричну енергію на 25-30% дешевшу ніж споживачі 2-го класу напруги.
Наприкінці 2018 року, у відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії", діяльність постачальників електричної енергії переформатована у надання послуг з розподілу електричної енергії. Тобто постачальники електричної енергії стають операторами систем розподілу електричної енергії (ОСР).
У межах Харківської області Акціонерне товариство "Харківобленерго" стає ліцензованим Оператором системи розподілу електричної енергії (ОСР).
11.12.2018 Постановою НКРЕКП № 1845 затверджені тарифи на послуги з розподілу електричної енергії за кожним класом споживача.
01.01.2019 між КП "Харківводоканал" та AT "Харківобленерго" як ОСР укладало Договори про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 та № 1.01, за якими КП "Харківводоканал" є споживачем послуг AT "Харківобленерго" з розподілу електричної енергії. Вказані Договори були укладені у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", шляхом приєднання до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" № 1825 від 06.09.2019, яка набрала чинності 09.09.2019, (далі - Постанова № 1825), внесено до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 серпня 1998 року N 1052, такі зміни:
1) пункти 1 та 2 викласти в такій редакції:
"1. Цей Порядок обов`язковий для застосування споживачами та учасниками ринку електричної енергії, які уклали договори про розподіл електричної енергії з операторами системи розподілу.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії" та Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 312.";
2) у пункті 3:
у підпункті 3.1:
у підпункті 1 слова "постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії" замінити словами "мереж оператора системи розподілу на електроустановки споживача на межі балансової належності";
підпункт 2 викласти в такій редакції:
"2) приєднані до шин електростанцій (за винятком суб`єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);";
у підпункті 3 слова "в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу" замінити словами "на межі балансової належності";
підпункт 4 виключити;
у підпункті 3.2 слова "від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії" замінити словами "на межі балансової належності";
3) у пункті 4 слова "декількома точками продажу з" виключити, а слова "по кожній точці продажу електричної енергії" замінити словами "за кожною межею балансової належності";
4) пункт 5 виключити.
На думку позивача, абзац 6 (щодо виключення підпункту 4 з підпункту 3.1 пункту 3 Порядку) пункту 2 частини 1 Постанови НКРЕКП від 06.09.2019 №1825 "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" прийнятий в порушення обов`язкових до виконання норм Закону №1540 та без врахування інтересів і забезпечення балансу діяльності підприємств, які здійснюють соціально значимі функції життєзабезпечення міст та обласних центрів - надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, в умовах штучного збільшення ціни на послуги з розподілу електричної енергії.
Наведене стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що внесення НКРЕКП змін до Постанови НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 та виключення з тексту "Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" пп. 4 пп. 3.1 п. 3, яким були визначені критерії віднесення споживачів до І класу напруги, свідчить про порушення державним регулятором принципів належного урядування.
Дослідивши спірні правовідносини в межах касаційного перегляду справи відповідно до статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення закріплено Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).
Відповідно положень ст. 1 указаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Статтею 2 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;