ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2023 року
м. Київ
справа № 520/926/21
адміністративне провадження № К/990/36472/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Мороз Л.Л. та Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року (постановлену у складі судді Мороко А.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Жигилія С.П., суддів Перцової Т.С., Русанової В.Б.),
В С Т А Н О В И В :
1. 30 листопада 2021 року представник заявників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд замінити сторону/стягувача у справі № 520/926/21 зі стягувача - ОСОБА_1 на його правонаступників - дружину ОСОБА_3 та сина ОСОБА_2 .
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року, відмовлено у задоволенні заяви представника заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 про заміну сторони/стягувача.
3. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 за життя не набув права на перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки № 2691 від 10 серпня 2020 року про розмір грошового забезпечення, оскільки рішення суду у справі № 520/926/21 набрало законної сили вже після його смерті, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому суди врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 576/1388/17, від 20 січня 2021 року у справі №240/5485/18, від 15 липня 2021 року у справі №2-а-2691/2009 та від 5 травня 2022 року у справі № 520/10496/2020.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про заміну сторони у справі/стягувача у виконавчому листі.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували статті 1216, 1218, 1219, 1227 Цивільного кодексу України, у зв`язку із цим дійшли хибних висновків про відсутність підстав для заміни сторони/стягувача у справі, вказавши, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії, не підлягає виплаті та не входить до складу спадщини.
6. Скаржник вказує, що для правильного вирішення спору у цій справі необхідно врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19, про те, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій Фонду соціального страхування від нещасних випадків спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
7. Касаційна скарга надійшла до Суду 22 грудня 2022 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 5 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №520/926/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано відповідачу надати відзив на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 1 травня 2023 року.
10. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
11. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 5 січня 2023 року про відкриття касаційного провадження відповідачем отримано 6 січня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів касаційної скарги
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
13. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
14. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
15. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
17. З доводів та вимог касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржую рішення судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, щодо відмови у задоволенні його заяви про заміну позивача/стягувача у справі №520/926/21.
18. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
19. Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.
Крім того, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом і передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.
20. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 223/793/17-ц.
21. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
22. Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.