ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 760/9538/16-к
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/1330/2022
Провадження № 51 - 1427 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, (кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090000502 від 19 січня 2016 року, № 12017100090010946 від
26 вересня 2017 року та № 12017100090015151 від 29 грудня 2017 року) щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року за ст. 289 ч. 1, ст. 289 ч. 2, ст. 70 ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,
за ст. 186 ч. 1, ст. 289 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від
05 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року ОСОБА_6 засуджено:
- за ст. 186 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ст. 289 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років
10 місяців без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 місяців без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком і вироками Деснянського районного суду м. Києва від 03 червня 2016 року та Подільського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 30 000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
18 січня 2016 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_6, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки "Audi 80" державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8
26 лютого 2016 року приблизно о 04 годині 00 хвилин ОСОБА_6, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, повторно незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки "Opel Kadet" державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_9
26 вересня 2017 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_6, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5, у дворі зазначеного будинку повторно незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки "Mercedes" державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_10
30 січня 2018 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_6, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6, у дворі зазначеного будинку повторно незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки "BMW" державний номерний знак НОМЕР_4, що належить ОСОБА_11 .
Крім того, 28 грудня 2017 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_6 з номеру № НОМЕР_5 готелю "О`Київ" ВП Готель ПрАТ "ХМ "Київміськбуд" за адресою:
АДРЕСА_7, відкрито викрав телевізор марки "Liberton", чим заподіяв матеріальну шкоду на суму 2154 гривні 54 копійки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12 та першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд у порушення вимог ст. 419 КПК України не надав належної оцінки конкретним доводам апеляційних скарг прокурорів про те, що ОСОБА_6 судом першої інстанції безпідставно не призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна. При цьому звертає увагу на те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за аналогічні кримінальні правопорушення, діючи з корисливих мотивів, вчинив чотири епізоди незаконного заволодіння транспортними засобами, а також з часу вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_8 не відшкодував заподіяні збитки. Вважає призначене покарання ОСОБА_6 без додаткового покарання у виді конфіскації майна м`яким. Крім того, зазначає про необґрунтовану відмову апеляційним судом в частині доводів, вказаних у змінах да апеляційної скарги прокурора ОСОБА_7, про неправильне застосування ст. 70 ч. 4 КК України. Зазначає, що рішення суду про призначення ОСОБА_6 остаточного покарання на підставі ст. 70 ч. 4 КК України підлягає виключенню, оскільки вирок Деснянського районного суду м. Києва від 03 червня 2016 року та вирок Подільського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року були враховані ще вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року, який у свою чергу враховано вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року, який відповідно враховано останнім вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року щодо ОСОБА_6 .
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_7 обґрунтованою та просила її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_6 у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 186 ч. 1,
ст. 289 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Прокурор також не оспорює у касаційній скарзі покарання, призначене за
ст. 186 ч. 1 КК України, та основне покарання, призначене за ст. 286 ч. 2 КК України.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК України при перевірці доводів апеляційних скарг прокурорів про безпідставне непризначення ОСОБА_6 за ст. 286 ч. 2 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна є необґрунтованими.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.