ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 752/13650/18
Провадження № 51-1271 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року у кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018100000000604, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ст. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_8, судові рішення щодо якого не оскаржуються у касаційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2019 року вирок щодо ОСОБА_6 у частині призначення покарання змінено. Постановлено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням положень ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 грудня 2019 року ухвалу Київського апеляційного суду
від 16 січня 2019 року в частині звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК скасовано та призначено в цій частині новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК у частині призначеного покарання змінено та постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням положень ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У решті вирок щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, незаконно придбав, зберігав та перевозив психотропну речовину з метою збуту, незаконно збув психотропну речовину повторно у великих розмірах, незаконно придбав, зберігав та перевозив психотропну речовину без мети збуту.
Так, у січні -лютому 2018 року за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_8 незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину - амфетамін масою 1,109 г, яку незаконно зберігав за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 . Після чого 28 лютого 2018 року близько 15 год 30 хв, перебуваючи за місцем свого проживання, він незаконно збув ОСОБА_6 за 1600 грн зазначену речовину, а останній незаконно придбав її з метою збуту та незаконно надалі зберігав при собі. Вказану психотропну речовину - амфетамін ОСОБА_6 незаконно перевіз із метою збуту до станції метро "Вокзальна" у м. Києві, де о 16 год 38 хв незаконно збув ОСОБА_9 за грошову винагороду.
Крім того, ОСОБА_8 у січні - лютому 2018 року за невстановлених досудовим розслідуванням обставин незаконно, повторно придбав з метою збуту психотропну речовину - амфетамін масою 4,415 г, яку незаконно, повторно зберігав з метою збуту за місцем свого проживання за вищезазначеною адресою. Після чого 14 березня 2018 року близько 12 год 30 хв, перебуваючи за місцем свого проживання, незаконно, повторно збув частину вказаної психотропної речовини ОСОБА_6 за 2000 грн, а останній повторно, незаконно придбав амфетамін загальною масою 2,593 г, з якого 2,296 г - з метою збуту та 0,297 г - без мети збуту, яку незаконно, повторно зберігав при собі, а потім повторно перевіз до станції метро "Вокзальна" в м. Києві, де о 14 год 20 хв незаконно, повторно збув ОСОБА_9 психотропну речовину - амфетамін масою 2,296 г.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що покарання у виді реального позбавлення волі є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки він вчинив злочини у сфері обігу психотропних речовин, його злочинна діяльність була виявлена та припинена працівниками правоохоронних органів. При цьому зазначає, що апеляційний суд, урахувавши дані про особу ОСОБА_6 та обставини, які пом`якшують покарання та стали підставою для застосування стосовно нього положень, передбачених ст. 69 КК, належним чином не врахував тяжкості скоєних злочинів та обставин їх вчинення, у тому числі того, що на момент вчинення злочинів ОСОБА_6 працював поліцейським. Також вказує, що враховані апеляційним судом дані про особу обвинуваченого жодним чином істотно не знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та не дають достатніх підстав для застосування ст. 75 КК. Також звертає увагу на те, що постановою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року була скасована ухвала Київського апеляційного суду
від 16 січня 2019 року в частині звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання із застосуванням ст. 75 КК. При цьому зазначає, що Верховний Суд погодився із правильністю застосування до обвинувачення ОСОБА_6 при призначенні покарання ст. 69 КК, проте звертав увагу на необґрунтованість висновку апеляційного суду про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства, зробленого без врахування повною мірою конкретних обставин кримінального правопорушення, а саме того, що обвинуваченим вчинено злочини, один з яких є тяжким, а другий - злочином середньої тяжкості. Також було зазначено, що скоєні ОСОБА_6 злочинні діяння пов`язані зі сферою незаконного обігу наркотичних засобів та вчинено два епізоди незаконного збуту психотропної речовини за грошові кошти. Незважаючи на таке рішення Верховного Суду, апеляційний суд при повторному апеляційному розгляді застосував до ОСОБА_6 положення ст. 75 КК, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Зазначає, що апеляційний суд усупереч положенням ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належним чином не мотивував свого рішення в частині застосування до ОСОБА_6
ст. 75 КК та дійшов необґрунтованого висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора та просили ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.