Постанова
Іменем України
27 квітня 2023 року
місто Київ
справа № 750/13008/21
провадження № 61-11195св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Чернігівська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2022 року, постановлене суддею Логвіною Т. В., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Онищенко О. І., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у листопаді 2021 року звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради, у якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, строком у два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2, яка за життя склала заповіт на користь ОСОБА_3 . Останній пропустив строк для прийняття спадщини та звертався до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 помер і рішення у справі не було ухвалене. Про пропуск ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 дізнався після приїзду в Україну.
Позивач зазначав, що проживає в іншій країні, через загострення коронавірусної хвороби, запровадження обмежень щодо перетину кордону та хворобу не зміг приїхати в Україну навіть на поховання матері.
ОСОБА_1 посилався на те, що строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, у зв`язку з тривалою хворобою, великою відстанню між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна. Зауважував, що звернувся до суду з позовом відразу після прибуття в Україну, коли дізнався про пропущення ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини та про те, що спадщина не була прийнята спадкоємцем за заповітом. З наведених підстав позивач вважав, що існують підстави для визначення йому додаткового строку на прийняття спадщини.
Стислий виклад заперечень відповідача
Чернігівська міська радазаперечувала проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 10 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року, Деснянський районний суд м. Чернігова відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов переконання, що позивач не був позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою до консульської установи України в іншій країні або до нотаріуса на території України. Доказів, які б свідчили про існування перешкод для подання такої заяви, позивач до суду не надав. Суд врахував, що надані медичні документи не підтверджують тяжкість і тривалість хвороби в період дії строку для прийняття спадщини, а також те, що позов подано через дванадцять місяців після відкриття спадщини. З наведених підстав суд першої інстанції зробив висновок, що позивач не надав переконливих доказів існування об`єктивних та непереборних перешкод для вчинення дій з прийняття спадщини після смерті його матері.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 14 листопада 2022 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2022 рокута постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1 , наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначив, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18), від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22), згідно з якими поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, зокрема закордонним; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19 (провадження № 61-2162св20), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), відповідно до яких поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій;
- суд апеляційної інстанції не дослідив докази та обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Чернігівська міська рада у грудні 2022 рокуіз застосуванням засобів поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є громадянином іншої країни, в якій має зареєстроване місце проживання.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2, яка за життя склала заповіт, згідно з яким, все своє майно заповіла ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру від 19 травня 2021 року № 64786158 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.
У травні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою від 26 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Чернігова відкрив провадження у справі № 750/5533/21, призначив підготовче засідання, а ухвалою від 15 вересня 2021 року закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер.
У зв`язку зі смертю позивача ухвалою від 08 грудня 2021 року Деснянський районний суд м. Чернігова закрив провадження у справі № 750/5533/21 за позовом ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На усне звернення ОСОБА_1 щодо видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталія Борисівна надала письмову відповідь від 17 листопада 2021 року № 391/01-16, у якій повідомила, що строк для прийняття спадщини закінчився 14 березня 2021 року та зазначила про можливість заведення спадкової справи і видачі свідоцтва про право на спадщину за умови встановлення судом заявникові додаткового строку для прийняття спадщини.
Право, застосоване судом
Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання положень закону тощо, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16
(провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17
(провадження № 61-17764св20).
Отже, практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій врахували усталену практику Верховного Суду та Верховного Суду України, зробили обґрунтовані висновки, що ОСОБА_1 не довів існування об`єктивних та непереборних перешкод на вчинення ним своєчасних дій щодо прийняття спадщини після смерті матері.