Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 308/4482/14-ц
провадження № 61-2262св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", яка підписана представником Сокуренком Євгеном Сергійовичем, на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2020 року у складі судді Фазикош О. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 січня 2021 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Куштана Б. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк", банк) звернулось з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивований тим, що відповідно до укладеного договору № MKMOGI0000004866 від 11 березня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 252 500,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11 березня 2028 року.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 13 березня 2008 року укладений договір іпотеки між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_3 . Згідно договору іпотеки відповідачі передали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 71,00 кв. м, житловою площею 46,00 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їм на праві власності на підставі свідоцтва про право власності відповідачам.
ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував. Станом на 13 березня 2014 року він має заборгованість 1 149 334,36 грн.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив виселити відповідачів, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстрації місця проживання у відповідному органі реєстрації.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2020 року, яке залишене без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 січня 2021 року, у задоволенні позову АТ КБ "Приватбанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що :
квартира за адресою: АДРЕСА_1, яка відповідачами передана в іпотеку, придбана не за рахунок отриманих кредитних коштів, тому відсутні передбачені законом підстави для виселення відповідачів із вказаної квартири без надання їм іншого постійного житла;
саме позивач повинен довести наявність умов, за яких закон передбачає можливість виселення осіб із іпотечного майна, зазначивши житло, в яке відповідачі можуть бути переселенні, а не факт наявності у них іншого житла;
право на житло є конституційним правом людини, яке гарантується Основним Законом України, Конвенцією, а тому позбавлення цього права, в тому числі шляхом виселення, можливо лише на підставі закону, мати легітимну мету та відповідати принципу пропорційності втручання;
питання щодо зняття з реєстрації місця проживання особи вирішується органами реєстрації. Оскільки позивач не звертався до органу реєстрації про зняття відповідачів з реєстрації і відповідної відмови не отримував, тому дана позовна вимога про зобов`язання відповідного органу зняти відповідачів з реєстрації на даний час є передчасною;
зняття з реєстрації місця проживання відповідачів є похідною вимогою від основної та може бути здійснено на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а його відсутність унеможливлює таке зняття.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У лютому 2021 року АТ КБ "Приватбанк" подало касаційну скаргу за підписом представника Сокуренка Є. С., у якій просить скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 січня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суди першої та апеляційної інстанції помилково застосували статтю 40 Закону України "Про іпотеку" та статтю 109 ЖК УРСР;
апеляційний суд не застосував норми права у подібних правовідносинах, викладені в ухвалах Верховного Суду України у справах №№ 6-10723св08, 6-778св08, 6-55662св10, у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 595/1271/16-ц (провадження № 61-18966св18), від 25 липня 2018 року у справі № 638/13030/13-ц;
до спірних правовідносин потрібно застосувати принцип заборони суперечливої поведінки, який застосований у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17;
апеляційним судом помилково застосовано до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі № 6-39 цс15, від 02 вересня 2015 року у справі № 6-1019цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-1982цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16 та в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 303/1590/15-ц, так як фактичні обставини у цих справах та у справі, що переглядається, є відмінними, тому висновки, здійснені судом касаційної інстанції не є релевантними для справи № 308/4482/14-ц;
АТ КБ "Приватбанк" є власником спірної квартири. Між сторонами утворилися правовідносини, які не регулюються Законом України "Про іпотеку", а регулюються загальними нормами і положеннями Глави 23 та 29 ЦК України; оскільки попередні власники квартири втратили право власності на квартиру, то, відповідно, втратили право користування нею;
банк не є стороною правовідносин щодо надання іншого постійного житлового приміщення в контексті статті 109 ЖК УРСР. Відповідачі підлягають виселенню з житла, що відноситься до приватного житлового фонду. До спірних правовідносин слід застосовувати статтю 383 ЦК України та статтю 150 ЖК УРСР. Суди помилково переклали обов`язок забезпечити відповідачів житловим приміщенням на позивача, що суперечить вимогам законодавства. Законом передбачено, що саме на державу, а не на будь-яких інших осіб (у тому числі позивача), покладено обов`язок надання житла відповідно до закону;
суди не врахували, що банк на законних підставах набув право приватної власності на квартиру і саме відповідачі порушують його законне та непорушне право приватної власності;
з матеріалів прави не вбачається, що у відповідачів відсутня інша житлова нерухомість, а у відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування відсутня можливість забезпечити відповідачів житловим приміщенням.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 308/4482/14-ц, витребувано справу з суду першої інстанції.
У березні 2021 року матеріали цивільної справи № 308/4482/14-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі № 308/4482/14-ц до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 361/4481/19.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року поновлено касаційне провадження у справі № 308/4482/14-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року зупинено касаційне провадження у справі № 308/4482/14-ц до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 361/4481/19.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 308/4482/14-ц.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 04 березня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 595/1271/16-ц, від 25 липня 2018 року у справі № 638/13030/13-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 та у постановах Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14, № 6-10723св08, № 6-2778св08, № 6-55662св10).
Фактичні обставини
Суди встановили, що відповідно до укладеного кредитного договору № MKMOGI0000004866 від 11 березня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 252 500,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11 березня 2028 року.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 13 березня 2008 року між ПАТ КБ "Приватбанк" і відповідачами укладений договір іпотеки № МКМОGI0000004866. Відповідно до умов договору іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 71,00 кв. м, житловою площею 46,00 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності.
У підпункті 1.2 пункту 1 іпотечного договору № МКМОGI0000004866 від 13 березня 2008 року зазначено, що предмет іпотеки належить іпотекодавцеві на підставі свідоцтва про право власності від 26 грудня 2001 року № 242, виданого Ужгородським МВК, зареєстрованого в КП "БТІ м. Ужгорода", реєстраційний номер 22216190.
Відповідно до копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна позивачу ПАТ КБ "Приватбанк" на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1, підставою виникнення права власності є договір іпотеки, серія та номер 447, виданий 13 березня 2008 року, видавник: приватний нотаріус Ужгородського МНО Капітула Г. Д., повідомлення, серія та номер 30.1.0.0/2-83CDNLFZ0IXG9, виданий 06 лютого 2014 року ПАТ КБ "Приватбанк", іпотекодавці: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер - 31019727 від 19 серпня 2016 року, приватний нотаріус Парамонов О. В., Ужгородський міський нотаріальний округ).
За відомостями відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Закарпатській області, за адресою: АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
08 квітня 2019 року АТ КБ "Приватбанк" на адресу відповідачів направив вимогу, згідно якої банк вимагав від відповідачів з усіма членами сім`ї та іншими мешканцями протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії, добровільного звільнення зазначеного приміщення із одночасним зняттям з реєстраційного обліку.