ДОДАТКОВА УХВАЛА
27 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/3456/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" - не з`яв.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" - Цветкова Г.О., Сікорського Т.Г.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" (далі - Товариство)
про відшкодування витрат на правничу допомогу
у справі № 910/3456/22
за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" (далі - Компанія)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022
за позовом ТОВ "БК "Олімпікс"
до Товариства
про стягнення 3 200 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позов подано до господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості 3 200 000 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2022: позов задоволено; стягнуто з Товариства на користь Компанії борг у розмірі 3 200 000 грн. та судовий збір у сумі 48 000 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022: задоволено апеляційну скаргу Товариства; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано і прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; стягнуто з Компанії на користь Товариства 72 000 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Компанія у касаційній скарзі просила: скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи і залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 10.08.2022; судові витрати, у тому числі понесені позивачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в касаційному порядку, покласти на відповідача; здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2023 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 зі справи № 910/3456/22 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
До постановлення згаданої ухвали від Товариства надійшло клопотання про розподіл судових витрат.
12.04.2023 (надіслана 03.04.2023, що підтверджується конвертом з штрих-кодом № 0101510226730) до Верховного Суду від Товариства надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій воно просить стягнути з Компанії 402 279,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу і до якої додані документи на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції.
В обґрунтування даної заяви Товариство зазначає, що 21.01.2023 адвокатом Цвєтковим Глібом Олександровичем та Товариством (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №21-01/2023 (далі - Договір), відповідно до умов якого адвокат надає правничу допомогу клієнту з приводу представництва та захисту його інтересів в Північному апеляційному господарському суді та Касаційному господарському суді Верховного Суду по справі №910/3456/22 з питань вирішення спору між клієнтом та Компанією про стягнення 3 200 000 грн. Даним договором передбачено вартість однієї години послуг адвоката та розмір гонорару успіху, пов`язаних з виконанням Договору.
Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":
- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);
- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).
Норми ГПК України передбачають таке:
стаття 15:
- суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо;
стаття 16:
- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;
стаття 123:
- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;
стаття 126:
- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ;
частини п`ята та восьма статті 129:
- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;
- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;
пункт 3 частини першої статті 244:
- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.