ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 924/544/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Бейлик М.Б. (адвокат),
відповідача 1 - Панькова О.Ю. (адвокат), Савчук А.С. (самопредставництво),
відповідача 2 - не з`явився,
третьої особи 1 - Курило Р.М. (адвокат),
третьої особи 2 - не з`явився,
третьої особи 3 - не з`явився,
третьої особи 4 - не з`явився,
третьої особи 5 - не з`явився,
третьої особи 6 - не з`явився,
третьої особи 7 - не з`явився,
третьої особи 8 - не з`явився,
третьої особи 9 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент"
на рішення господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2023
у справі за позовом приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент"
до: обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама"; дочірнього підприємства "Градобуд-Рівне"
про визнання правочину недійсним,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У серпні 2022 року приватне підприємство "Буд Кепітал Менеджмент" (далі - ПП "Буд Кепітал Менеджмент", позивач) звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама" (далі ОК "ЖБК "Рівненська брама", відповідач 1 ) та дочірнього підприємства "Градобуд-Рівне" (далі - ДП "Градобуд-Рівне", відповідач 2 ) про визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) від 18.06.2015 у редакції від 06.09.2016 (далі - Договір уступки вимоги), укладеного між відповідачами.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ПП "Буд Кепітал Менеджмент" посилалося на те, що за оспорюваним Договором уступки вимоги ДП Градобуд-Рівне передало ОК ЖБК "Рівненська брама" всі права та обов`язки інвестора, яке мало за Угодою від 22.08.2007 №20. При цьому така уступка прав та обов`язків відбулася без згоди інших сторін Угоди від 22.08.2007 №20, що є порушенням підпункту другого пункту 1.5 зазначеної Угоди. За твердженням позивача, оспорюваний Договір уступки вимоги не містить положень про те, яка саме вимога та в якому обсязі у ДП "Градобуд-Рівне" існувала на час укладання оспорюваного Договору та відносно якої сторони цього Договору (боржника) направлена передана за ним вимога.
1.3. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.10.2022 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1: ОСОБА_1 (далі - третя особа 1); ОСОБА_2 (далі - третя особа 2); ОСОБА_3 (далі- третя особа 3); ОСОБА_4 (далі - третя особа - 4); ОСОБА_5 (далі - третя особа 5); ОСОБА_6 (далі - третя особа 6); ОСОБА_7 (далі - третя особа 7); ОСОБА_8 (далі - третя особа 8) та Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - третя особа 9).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 у справі №924/544/22 (суддя Видобовський О.Д.) відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Договору уступки вимоги, у зв`язку із їх необґрунтованістю та зі спливом строку позовної давності.
2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 зі справи (колегія суддів: Крейбух О.Г., Миханюк М.В., Юрчук М.І.) змінено рішення місцевого господарського суду, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції даної постанови.
2.3. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що позивач не є стороною спірного договору та не довів належними засобами доказування у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) порядку порушення його прав і законних інтересів спірним договором.
2.4. За висновками суду апеляційної інстанції, встановлення факту відсутності у позивача порушеного права на момент вчинення оспорюваного правочину виключає можливість визнання його недійсним за позовом цієї особи та у даному випадку є єдиною підставою для відмови у позові.
2.5. При цьому, змінюючи мотивувальну частину рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що суд першої інстанції не з`ясувавши обставин щодо наявності порушеного права позивача на момент укладення оспорюваного Договору уступки вимоги, вдався до дослідження обставин дійсності чи недійсності цього Договору. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що в силу вимог статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. У зв`язку із чим апеляційна інстанція виключила з описової та мотивувальної частини рішення місцевого суду висновки щодо необґрунтованості позовних вимог та про застосування строків позовної давності.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі ПП "Буд Кепітал Менеджмент" (далі - скаржник), з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 зі справи №924/544/22; справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
4.1.2. Зокрема, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми: статей 16, 203, 215 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 зі справи №910/8357/18; статей 215, 216 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 зі справи № 926/1172/18.
4.1.3. Також обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, позивач посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 16, 203, 215 ЦК України у взаємозв`язку зі статтею 512 ЦК України у подібних правовідносинах. Зокрема, у контексті спірних правовідносин щодо права заінтересованої особи на оспорення договору відступлення права вимога, яка не була стороною правочину і у якої станом на час укладання договору не існувало будь-яких прав відносно предмета Договору уступки вимоги, за умови, що такий договір має прямий вплив на права такої особи, що набуті нею за правочином укладеним пізніше.
4.1.4. ПП "Буд Кепітал Менеджмент" у касаційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні погодившись повністю з доводами позовної заяви зазначив про необґрунтованість позовних вимог. При цьому не навів обґрунтування та мотивів у чому полягає їх необґрунтованість. Висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог одночасно з підстав необґрунтованості позову та із застосуванням строку позовної давності не відповідають положенням статті 261 ЦК України та сталій судовій практиці щодо застосування строку позовної давності.
4.1.5. Крім того, за твердженням скаржника, незалежно від того коли позивач дізнався про порушення свого права, строк позовної давності встановлений статтею 267 ЦК України не сплив. Зокрема, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Зазначений Закон України набрав чинності 02.02.2020, а тому на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені. У подальшому продовжено режим надзвичайної ситуації до 31.12.2022 для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України, шляхом внесення змін до розпорядження Кабінету міністрів України від 25.03.2020 №338 "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" карантин продовжено до 31.12.2022. Суд першої інстанції при застосуванні до спірних правовідносин строку позовної давності не врахував вищезазначених норм чинного законодавства та дійшов неправильного висновку про сплив строку позовної давності при зверненні позивача до суду з даним позовом.
4.1.6. Натомість суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив доводи і докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не з`ясував, які наслідки впливу на права та законні інтереси позивача має оспорюваний Договір уступки вимоги. Суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач має право на підставі статті 16, 203, 215, 512-520 ЦК України оспорювати Договір уступки вимоги, укладений між відповідачами, оскільки саме за оспорюваним договором не відбулось переходу будь-яких прав та обов`язків, водночас саме на підставі оспорюваного правочину, окремі фізичні особи висувають майнові претензії до ПП "Буд Кепітал Менеджмент".
4.1.7. Крім того скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 (третя особа 1) доводи касаційної скарги не визнає та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
4.2.2. У відзиві на касаційну скаргу ОК "ЖБК "Рівненська брама" доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками судів попередніх інстанцій. Крім того, ОК "ЖБК "Рівненська брама" у своєму відзиві просить стягнути понесені ним судові витрати.
4.2.3. Інші учасники спору своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. 22.08.2007 між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (Замовник), товариством з обмеженою відповідальністю "Реноме-Євробуд" (Інвестор 1) та ДП "Градобуд-Рівне" (Інвестор 2) укладено Угоду №20 (далі - Угода №20), предметом якої є дольова участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 4,7078 га на розі вулиць Костромської та Гагаріна у м. Рівному.
5.2. У подальшому 15.08.2014 головою депутатської інвестиційної комісії Рівненської міської ради затверджено нову редакцію Угоди №20, відповідно якої Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (замовник), товариство з обмеженою відповідальністю "Реноме-Євробуд" (Інвестор 1) та ДП "Градобуд-Рівне" (Інвестор 2) узгодили дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці, орієнтовною площею 4,7078 га на розі вулиць Костромської та Гагаріна у м. Рівне.
5.3. Згідно з підпунктом 3.7 вищевказаної Угоди №20 Інвестор 2 отримує майнові права на 100% житлових приміщень (квартир) в об`єкті інвестування Інвестора 2 та 100% нежитлових приміщень в об`єкті інвестування Інвестора 2, які не належать до приміщень спільного користування квартир та нежитлових приміщень в об`єкті (сходових кліток, ліфтових шахт, приміщень для розміщення елементів внутрішньо-будинкових мереж загального користування тощо).
5.4. Відповідно до пункту 4.3 Угода діє протягом 5 (п`яти) років з моменту набрання чинності.
5.5. Як встановлено судами попередніх інстанцій, вищенаведені обставини встановлено у рішенні Рівненського міського суду від 15.05.2020 у справі №569/6009/19, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 17.02.2022 та постановою Верховного Суду від 01.02.2023.
5.6. Суди встановили, що 18.06.2015 між ДП "Градобуд-Рівне" (Цедент) та ОК "ЖБК "Рівненська брама" (Цесіонарій) укладено Договір уступки вимоги (цесії), згідно з умовами якого Цедент (відповідач 2) відступив Цесіонарію (відповідач 1) у повному обсязі всі права та обов`язки Інвестора 2, що відносяться до будівництва за Угодою №20 та додаткових угод до неї, укладену між Замовником (третя особа 9), товариством з обмеженою відповідальністю "Реноме-Євробуд" (Інвестор 1) та ДП "Градобуд-Рівне".
5.7. Згідно з пунктом 1 Договору уступки вимоги права Цедента підтверджуються Угодою №20 (про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному від 22.08.2007) та додатковими угодами до неї. Відповідно до пункту 3 Договору уступки вимоги оригінали Угоди №20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному та додатковими угодами до неї передаються Цедентом Цесіонарію після виконання цесіонарієм пункту 4 даного договору і є його невід`ємною частиною. Пунктом 4 Договору уступки вимоги сторони передбачили, що оплата за передані Цедентом Цесіонарію права Інвестора 2 за Угодою №20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному від 22.08.2007 та додаткових угод до неї визначаються сторонами окремим договором. У пункті 5 Договору уступки вимоги визначено, що Цедент зобов`язаний повідомити сторони Угоди №20 протягом 10 днів з моменту підписання цього договору. Згідно з пунктом 8 Договору уступки вимоги Цедент відповідає перед Цесіонарієм за недійсність переданого за цим договором права вимоги.
5.8. Судами також встановлено, що у подальшому 06.09.2016 між ДП "Градобуд-Рівне" (Цедент) та ОК "ЖБК "Рівненська брама" (Цесіонарій) укладено Нову редакцію договору уступки вимоги від 18.06.2015 (далі - Договір уступки вимоги в редакції від 06.09.2016), відповідно до пункту 1 якого Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває належні Цедентові права та обов`язки Інвестора 2 у повному обсязі, що відносяться до будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному (І черга) за Угодою №20 та усіх додаткових угод, що є невід`ємною частиною основної Угоди.
5.9. Відповідно до пункту 2 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016, права Цедента підтверджуються Угодою, укладеною між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, ТОВ "Реноме-Євробуд" та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд-Рівне" та додаткових угод до неї.
5.10. Згідно з пунктом 3 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016, оригінали Угоди №20 та усі додаткові угоди до неї, кошторис, розрахунки та інше, якщо таке має місце передаються Цедентом Цесіонарію після підписання даного договору та скріплення печатками сторін і є його невід`ємною частиною.
5.11. Передані Цедентові Цесіонарію права Інвестора 2 в Угоді №20 вважаються оплаченими у повній мірі. Оплата Цесіонарієм згідно цього договору здійснювалася виконанням усіх своїх зобов`язань згідно з договором доручення від 18.06.2015 №18/16 (пункт 4 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016).
5.12. Цедент передає Цесіонарію право повідомити сторони Угоди №20 (про дольову участь у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному) про уступку вимоги протягом 90 днів з моменту підписання цього договору (пункт 5 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016).
5.13. Цесіонарій зобов`язаний на протязі 90 календарних днів з дня укладення цього договору укласти Угоду №20 (про дольову участь у будівництві кварталу житлової та громадської забудови з торгово-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному) у новій редакції де передбачено зміну сторони Інвестора 2 на Цесіонарія (пункт 6 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016).
5.14. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 10 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016).
5.15. Відповідно до пункту 12 Договору уступки вимоги в редакції від 06.09.2016, після підписання цього договору всі попередні переговори та листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору втрачають юридичну силу.
5.16. У подальшому, 26.04.2017 між ДП "Градобуд-Рівне" та ОК "ЖБК "Рівненська брама" укладено договір про внесення змін та доповнень до Договору уступки вимоги в редакції договору від 06.09.2016 (далі - Договір про внесення змін від 26.04.2017), відповідно до пункту 2 якого на ОК "ЖБК "Рівненська брама" було покладено обов`язок укласти Угоду №20 в новій редакції, де передбачити заміну сторони Інвестора 2 на Цесіонарія (ОК "ЖБК "Рівненська брама"), а також до 01.05.2018 забезпечити здачу в експлуатацію першої, другої та третьої секції будівництва кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному.
5.17. Пунктом 3 Договір про внесення змін від 26.04.2017 сторони погодили внесення змін до пункту 11 Договору уступки вимоги та виклали його в такій редакції: "Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором. Сторони погодили, що Договір вважається розірваним у випадку невиконання Цесіонарієм обов`язку по здачі в експлуатацію до 01.05.2018 вищевказаної першої черги будівництва на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному".
5.18. Під час дії Договору уступки вимоги права і до його розірвання ОК "ЖБК "Рівненська брама" укладено з фізичними особами низку договорів пайової участі у будівництві кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному. Зокрема, договори пайової участі у будівництві було укладено з такими особами: ОСОБА_1 (справа №569/6009/19), ОСОБА_3 (справа №569/6033/19), ОСОБА_4 (справа №569/5998/19), ОСОБА_5 (справа №569/6078/19), ОСОБА_6 (справа №569/6011/19), ОСОБА_7 (справа №569/5966/19), ОСОБА_8 (справа №569/9308/19).
5.19. У рішенні Рівненського міського суду від 15.05.2020 зі справи №569/6009/19, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 17.02.2022 та постановою Верховного Суду від 01.02.2023 встановлено такі обставини: "Листом від 29.10.2018 ДП "Градобуд-Рівне" повідомило Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради про те, що раніше 31.05.2018 ДП "Градобуд-Рівне" повідомляло про те, що у зв`язку з неспроможністю виконання ОК "ЖБК "Рівненська Брама" взятих на себе зобов`язань згідно Угоди №20 про дольову участь в будівництві кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному від 22.08.2007 та розірвано договір доручення від 18.06.2015 №18.06, укладений між ДП "Градобуд-Рівне" та ОК "ЖБК "Рівненська Брама", а також відкликано довіреність, видану 18.06.2015 на підставі вищевказаного договору. Враховуючи вказане, ТОВ "БУДТЕХ-ПРОМ" втратило статус генпідрядника у будівництві кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному, на підставі договору генерального підряду з виконання функцій служби Замовника від 01.07.2015 №01/07".
5.20. У постанові Волинського апеляційного суду від 28.05.2021 та у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у від 17.03.2021 зі справи №569/9308/19 встановлено, що "За наслідками розірвання договору уступки вимоги (цесії) від 18.06.2015 в редакції від 06 вересня 20016 року всі права та обов`язки інвестора, передані ОК "ЖБК "Рівненська брама", були повернуті знову до ДП "Градобуд-Рівне"".
5.21. 17.10.2018 між ДП "Градобуд-Рівне" та ПП "Буд Кепітал Менеджмент" укладено інвестиційний договір, за умовами якого позивач зобов`язується організувати фінансування та будівництво об`єкту інвестування на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному, а ДП "Градобуд-Рівне" зобов`язується передати для ПП "Буд Кепітал Менеджмент" отримані під час укладення Угоди №20 та додаткових угод до неї майнові права на приміщення в об`єкті інвестування, які належать ДП "Градобуд-Рівне" на дату укладання цього договору.
5.22. 01.11.2018 між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (Замовник), ДП "Градобуд-Рівне" (Інвестор) та ПП "Буд Кепітал Менеджмент" (Генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду, за умов якого Замовник зобов`язується здійснювати технічний нагляд на об`єкті, а генеральний підрядник та інвестор забезпечити виконання будівельних робіт з будівництва об`єкту, їх фінансування, прийняття виконаних робіт та на умовах, визначених цим договором.
5.23. Звертаючись з позовом у цій справі, ПП "Буд Кепітал Менеджмент" зазначає, що Договір уступки вимоги в редакції від 06.09.2016 порушує його права та законні інтереси, як особи, яка набула майнові права на приміщення в об`єкті інвестування за Угодою №20 та додатковими угодами до неї.
5.24. Позивач вважає, що Договір уступки вимоги в редакції від 06.09.2016 є недійсним, з огляду на положення підпункту 2 пункту 1.5 Угоди №20, оскільки ДП "Градобуд-Рівне" передало ОК "ЖБК Рівненська брама" усі права та обов`язки, яке підприємство мало за Угодою №20 без згоди Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та ТОВ " Реноме-Євробуд".
5.25. Позивач наголошує на тому, що відповідно до наведених положень Угоди №20 рішення щодо спільних справ, які випливають з цієї угоди, прижиматимуться сторонами за спільною згодою, якщо повноваження на одноособове прийняття рішень не надані стороні цієї угоди.
5.26. Також зазначає про те, що Договір уступки вимоги в редакції від 06.09.2016 не містить положень про те, яка саме вимога та в якому обсязі у ДП "Градобуд-Рівне" існувала на час укладання спірного Договору уступки вимоги та відносно якого боржника за Угодою №20. Будь-яких документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Договором уступки права вимоги ДП "Градобуд-Рівне" не передано ОК "ЖБК Рівненська брама".
5.27. Позивач вважає, що майнових прав на квартири у будівництві кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному станом на 18.06.2015, на час укладання Договору уступки права вимоги, ДП "Градобуд-Рівне" не мало, оскільки в силу положень пунктів 3.5 та 3.8 Угоди №20 майнові права на приміщення у Замовника будівництва виникли не раніше 22.07.2015 (дата реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт за №РВ 083152040551 на об`єкті будівництва), а Інвестора 2 (ДП "Градобуд-Рівне") виникають лише після підписання Акту розподілу площ, але в будь-якому разі також не раніше 22.07.2015.
5.28. З огляду на наведене, на думку позивача ДП "Градобуд-Рівне" станом на 18.06.2015, не маючи майнових прав на приміщення не могло їх передати ОК "ЖБК "Рівненська брама", у зв`язку з чим Договір уступки права вимоги в редакції від 06.09.2016 підлягає визнанню недійсним.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.3. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на:
- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що апеляційним господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 28.11.2019 зі справи №910/8357/18, від 24.04.2019 зі справи №926/1172/18 щодо застосування приписів статей 16, 203, 215, 216 ЦК України;
- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 16, 203, 215 ЦК України у взаємозв`язку зі статтею 512 ЦК України у подібних правовідносинах;
- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Договору недійсним за позовом особи, яка не є стороною такого правочину.
7.2. За доводами скаржника, оспорюваний правочин порушує його права, як особи, яка набула майнові права Інвестора 2 на приміщення в об`єкті інвестування за Угодою №20 та додатковими угодами до неї. У зв`язку з чим ПП "Буд Кепітал Менеджмент", керуючись частиною третьою статті 215 ЦК України, як заінтересована особа заперечує дійсність Договору уступки права вимоги в редакції від 06.09.2016 на підставах, встановлених законом та звернулося з цим позовом до суду.
7.3. У контексті доводів касаційної скарги, встановлених у справі обставин та висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначає таке.
7.4. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
7.5. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
7.6. За частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
7.7. Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
7.8. Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
7.9. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням статей 55, 124 Конституцій України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право саме на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
7.10. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), ніж положення Законів України, зокрема кодексів, порушене цивільне право чи інтерес підлягають судовому захисту у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію. Вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, від 22.09.2022 у справі №125/2157/19).