ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 280/7318/20
адміністративне провадження № К/990/31504/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 280/7318/20
за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні з військової служби за 8 років в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 283 діб з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
1.3. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 283 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України віл 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260) - із урахуванням раніше виплачених сум;
1.4. зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошове забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань за 2018, 2019 та 2020 роки, а також перерахувати вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористанні відпуски з урахуванням військового звання "полковник юстиції" відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу";
1.5. зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошове забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових, а також перерахувати вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористанні відпуски з 26 березня 2020 року відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р(ІІ)2020;
1.6. зобов`язати відповідача здійснити виплату звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 починаючи з 11.09.2020 компенсацію за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до вимог статей 116, 117 Кодексу законів про працю України.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що у 2004-2020 роках проходив службу в органах прокуратури України, наказом виконуючого обов`язки військового прокурора об`єднаних сил від 10.09.2020 позивача звільнено із займаної посади. При звільненні зі служби з позивачем не проведено усіх необхідних розрахунків. Так, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби та компенсацію за невикористані 283 дні відпустки без урахування винагороди ОСОБА_1 за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - також винагорода). Позивач звертає увагу, що винагороду він отримував 5 років щомісяця, тобто вона мала постійний характер, а тому обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки мали бути здійснені з урахуванням винагороди.
2.1. Крім того, позивач зазначає, що при обчисленні розміру компенсації за невикористані дні відпустки протиправно не враховано положення пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України віл 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), згідно якого компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з розрахунку: тим, які мають вислугу від 15 до 20 календарних років, - 3,3 календарних дня.
2.2. Також посилається на те, що позивачу при звільненні протиправно не здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань за 2018, 2019 та 2020 роки, вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням військового звання "полковник юстиції", виходячи із 50 % розміру мінімальної заробітної плати за 2018, 2019, 2020 роки.
2.3. Позивач також уважає, що на підставі рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №1-223/2018(2840/18) має право на отримання грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань за період з 26.03.2020 по 11.09.2020, вихідної допомогу при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням розміру заробітної плати, визначеного статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII). Однак, при проведенні розрахунку відповідач безпідставно не врахував вказане рішення Конституційного Суду України. Беручи до уваги неведене, позивач зазначає, що має право на отримання компенсації у вигляді середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. З 26.06.2004 по 27.07.2004 ОСОБА_1 проходив військову службу в Генеральній прокуратурі України, з 28.07.2004 по 11.09.2020 в органах військової прокуратури, має військове звання полковник юстиції.
4. Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 11.06.2009.
5. Згідно з довідкою Військової прокуратури об`єднаних сил від 10.09.2020 №15-640 вих-20 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення з 02.11.2015 по 30.04.2018 та з 01.05.2018 по 10.09.2020 приймав участь в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
6. Відповідно до витягу з наказу Міністра оборони України від 10.09.2020 №449 полковника юстиції ОСОБА_1, начальника відділу представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері Військової прокуратури об`єднаних сил, відрядженого до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі, відповідно до пункту 18 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-IX (далі - Закон №113-IX) та пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), звільнено з військової служби у запас за підпунктом "г" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
7. Згідно з наказом Військової прокуратури об`єднаних сил від 10.09.2020 №583к полковника юстиції ОСОБА_1, звільненого з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 5 Закону №2232-XII (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 11.09.2020 звільнено з посади начальника відділу представництва інтересів держави, протидії корупції у військової сфері Військової прокуратури об`єднаних сил, та з органів прокуратури, виключено зі списків особового складу Військової прокуратури об`єднаних сил усіх видів забезпечення та направлено його особову справу до Шевченківського районного військового комісаріату міста Запоріжжя. Вирішено виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби. Крім того, відділу фінансування та бухгалтерського обліку Військової прокуратури об`єднаних сил наказано провести повний розрахунок у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з військової служби до його виключення зі списків особового складу Військової прокуратури об`єднаних сил.
8. Як слідує з розрахункового листа за вересень 2020 року, позивачу, окрім поточних виплат (оклад, звання, вислуга, надбавка за ОВЗ, премія, індексація доходів, винагорода) виплачено компенсацію за невикористані 283 дні відпустки в розмірі 381 045,35 грн, та одноразову допомогу при звільненні військовим в сумі 161 574,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 позов задоволено частково:
9.1. визнано протиправними дії Військової прокуратури об`єднаних сил щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби без урахування винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду;
9.2. зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 Закону Закон № 2011-XII, в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби з урахуванням винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, та здійснити виплату нарахованої допомоги з урахуванням раніше виплачених сум;
9.3. визнано протиправними дії Військової прокуратури об`єднаних сил щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 при звільненні зі служби компенсації за невикористані 283 дні відпустки без урахування винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
9.4. зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил нарахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 283 дні відпустки з урахуванням винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, та здійснити виплату нарахованої компенсації з урахуванням раніше виплачених сум;
9.5. в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
10. Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині суд першої інстанції виходив із того, що до дня початку роботи Спеціалізованої прокуратури у воєнній та оборонній сфері об`єднаних сил військовослужбовці Військової прокуратури об`єднаних сил у своїй діяльності керуються Законом № 1697-VII, при цьому, вони проходять військову службу особливого характеру відповідно до Закону № 2232-ХІІ та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для військовослужбовців. Тобто, на військовослужбовців військової прокуратури поширюється законодавчі акти про військову службу, які регулюють порядок призначення, проходження, звільнення з військової служби.
10.1. Судом першої інстанції із розрахункових листів ОСОБА_1, зокрема, за період з серпня 2018 року по вересень 2020 року встановлено, що позивачу нараховувалася та виплачувалася винагорода, передбачена Порядком № 152, щомісяця до дня звільнення його з військової служби, тобто мала постійний (систематичний) характер.
10.2. Врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.04.2020 у справі № 820/3719/18 у подібних правовідносинах, суд першої інстанції зазначив, що оскільки останні місяці перед звільненням винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції, нараховувалася і виплачувалася позивачу щомісяця, то підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
10.3. З огляду на зазначене, суд цієї інстанції дійшов висновку, що вказана складова повинна включатися до розрахунку грошової допомоги позивача при звільненні як і до розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки.
10.4. Щодо нарахування та виплати при звільненні зі служби компенсації за невикористані 283 дні відпустки без урахування винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, суд першої інстанції зазначив, що винагорода, передбачена Порядком №152, у цьому випадку є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення позивача, а тому констатував право позивача на отримання компенсації за невикористані 283 дні відпустки, обчисленої з урахуванням вказаної винагороди.
10.5. Поряд із цим, на думку суду першої інстанції, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 283 доби з урахуванням коефіцієнту кратності, передбаченого пункту 3 розділу XXXI Порядку № 260, з урахуванням раніше виплачених сум, необхідно відмовити, оскільки позивача звільнено з військової служби у запас на підставі за підпунктом "г" 2 пункту 2 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а отже положення вказаного пункту щодо виплати компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення із розрахунку - 3,3 календарних дня, на позивача у спірних правовідносинах не поширюється.
10.6. Також цей суд відхилив доводи позивача, що у зв`язку з наявністю у нього вислуги років більш ніж 17 років, він має право на отримання компенсації за невикористані 283 дні відпустки, помножені на 3,3 календарних дня, оскільки а ні нормами статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, а ні пунктом 3 розділу XXXI Порядку № 260 не передбачено застосування "кратності" 3,3 календарних дні за кожен день невикористаної відпустки (на чому наполягає позивач) при обчисленні грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.
10.7. Щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань за 2018, 2019 та 2020 роки, вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням військового звання "полковник юстиції", виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати за 2018, 2019, 2020 роки, суд першої інстанції зазначив, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та примітки додатку 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням Закону, як акту права вищої юридичної сили.
10.8. Врахувавши позицію Верховного Суду, викладені у постанові від 27.05.2021 у справі № 520/5794/2020 щодо застосування положень Постанови № 704, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно із цією постановою розрахунковою величиною для визначення розмірів окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
10.9. Суд першої інстанції констатував, що при визначенні розміру окладу позивача за військове звання відповідач діяв у відповідності до норм законодавства, а тому підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань за 2018, 2019 та 2020 роки, вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки, у зв`язку з невірним, на думку позивача, обчисленням розміру окладу за військове звання, відсутні. З огляду на вказане, цей суд дійшов висновку, що позовні вимоги у вказаній частині не підлягають задоволенню.
10.10. Щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань за період з 26.03.2020 по 11.09.2020, вихідної допомогу при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням розміру заробітної плати, визначеної статтею 81 Закону №1697-VII на підставі рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №1-223/2018(2840/18), суд першої інстанцій зазначив, що дія статті 81 Закону 1697-VII у редакції, чинній у період з 26.03.2020 до 11.09.2020, не поширюється на прокурорів Військової прокуратури об`єднаних сил.
10.11. Так, судом першої інстанції зауважено, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (Постанова № 505).
10.12. Також, на думку суду першої інстанції, вимога щодо зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил здійснити позивачу виплату компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби в розмірі середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до вимог статей 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
11. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21.09.2022 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил задовольнив частково:
11.1. рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №280/7318/20 змінив:
11.2. доповнив рішення суду першої інстанції у справі № 280/7318/20 абзацами шостим та сьомим наступного змісту: "Визнати протиправними дії Військової прокуратури об`єднаних сил щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 283 доби без урахування вимог пункту 3 XXXI розділу Порядку № 260. Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 283 діб з урахуванням вимог пункту 3 XXXI розділу Порядку № 260, з урахуванням раніше виплачених сум". Абзаци 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №280/7318/20 вважати абзацами 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17.
11.3. в іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі № 280/7318/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про зобов`язання вчинити певні дії залишено без змін.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в означеній частині, суд апеляційної інстанції виходив із того, що застосоване судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні неоднозначне тлумачення норм пункту 3 розділу XXXI Порядку № 260, щодо відсутності підстав для застосування до кола осіб, перелічених в абзаці першому зазначеного пункту, зокрема, щодо звільнених з військової служби у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (підпункт "г" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону № 2232- XII коефіцієнтів кратності при обчисленні днів відпустки, порядок проведення якого передбачено абзацом третім вказаного пункту, суперечить принципу верховенства права, а також приписам статей 2, 6 та 242 КАС України та призвів до прийняття незаконного судового рішення у відповідній частині.
14.1. Суд цієї інстанції зауважив, що матеріали справи свідчать, що позивач має понад 16 років календарної вислуги, а тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги в частині нарахування та виплатити позивачу компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 283 доби з урахуванням кратності відповідно до вимог пункту 3 розділу ХХХІ Порядку № 260.
14.2. Щодо вирішення судом першої інстанції іншої чистини позовних вимог суд апеляційної інстанції в цілому погодився із його висновками.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
15. Від Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил до Верховного Суду (далі - Суд) 14.11.2022 надійшла касаційна скарга, де скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі № 280/7318/20 в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористанні відпустки у кількості 283 доби з урахуванням коефіцієнту кратності, передбаченого пунктом 3 розділу XXXI Порядку № 260 та залишити в цій частині в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2021.
16. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).