ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 2а-15172/11/2670
адміністративне провадження № К/9901/40814/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2016 (суддя Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді: Межевич М.В., Федотов І.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач, Товариство, ПАТ "Київенерго") звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000224110/0 від 16.05.2011.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2011 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 №0000224110/0 в частині основного платежу в сумі 22 140,80 грн та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 535,20 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 №0000224110/0 в частині основного платежу в сумі 22 140,80 грн та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 251 592,50 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2015 постанови суду першої та апеляційної інстанції скасовано в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2011 №0000224110/0 на суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість 1 640 384,2 грн за основним платежем та 164 038,5 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 в частині задоволення позову залишено без змін.
Вищий адміністративний суд України зазначив, що при новому розгляді справи судам слід всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належним чином їх оцінити, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, з`ясувати результати розгляду кримінальних справ, порушених щодо засновників ТОВ БКФ "Альтаір", ТОВ "НВФ "Техприлад" та ТОВ "НВП" "Славута" та ТОВ "С.Дж.Р.Груп", чи є вироки суду, що набрали законної сили та чи стосуються вказані кримінальні справи обставин щодо взаємовідносин контрагентів з позивачем, зокрема у межах поставок товарів (робіт, послуг), реальність яких оспорена податковим органом.
За результатом повторного судового розгляду справи Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26.10.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 №0000224110/0 в частині визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 1 640 384,20 грн за основним платежем та в сумі 164 038,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Такі рішення суди мотивували тим, що контрагенти позивача на час здійснення відповідних операцій з позивачем перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і можливість реального виконання ними умов договорів підтверджується належним чином складеними первинними документами. Під час розгляду справи судами не встановлено в діях позивача порушень податкового законодавства й, за висновком судів, розглядувані господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на залишення судами поза увагою доводів про те, що контрагенти позивача придбавали товари/послуги у суб`єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності. Крім того, судами не враховано, що директора ТОВ "С.Дж.Р.Груп" звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. Просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Товариство правом на подання відзиву на позов не скористалось.
В подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду й відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 21.04.2011 №186/41-10/00131305.
Даною перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 1 662 525,00 грн.
Зі змісту акта перевірки слідує, що відповідачем поставлено під сумнів реальність господарських операцій ПАТ "Київенерго" із контрагентами-постачальниками ТОВ "Лісенергомонтаж", ТОВ "С.Дж.Р.Груп", ТОВ "Енергомашпром", з огляду на наявність податкової інформації про укладання останніми правочинів без наміру створення правових наслідків, обумовлених ними, а також кримінальних справ відносно директора ТОВ "С.Дж.Р.Груп" та контрагентів ТОВ "Лісенергомонтаж"; крім того, вироком Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2010 директора ТОВ "Промопторг-1" (контрагент ТОВ "Енергомашпром") визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених статтями 205, 358 Кримінального кодексу України.
Контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 №0000224110/0, яким Товариству визначено податкове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 2 078 150,00 грн, в тому числі 1 662 525,00 грн - основний платіж, 415 631,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.
Спірні правовідносини регулюються приписами Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час їх виникнення).
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Приписами підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачено обов`язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов`язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно із підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Положеннями підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.