ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 639/1935/22
Провадження № 51- 4177 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженої ОСОБА_6,
а також в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_7,
представника потерпілої
ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузасудженої ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221210000827,за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2022 року
ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_10 та ОСОБА_11, судові рішення щодо яких не оскаржуються у касаційному порядку.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2022 року порушено перед Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради питання про необхідність влаштування або встановлення опіки над малолітніми дітьми: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватою у тому, що вона в період
з 28 жовтня 2021 року по 29 жовтня 2021 року у нічний час доби, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_10, маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з проникненням до гаражу (сховища), цілеспрямовано прибули на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке належить сім`ї ОСОБА_14 .
Відповідно до заздалегідь розподілених злочинних функцій, з метою подальшого отримання викраденого майна, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 залишились очікувати біля паркану будинку за вищевказаною адресою, а ОСОБА_11 спочатку переліз через паркан, яким огороджено домоволодіння АДРЕСА_2, потрапивши до двору, а потім діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, проник до гаражного приміщення, звідки викрав майно потерпілого ОСОБА_15 на загальну суму 5 095 грн.
Таким чином ОСОБА_11, діючи узгоджено з ОСОБА_10 та ОСОБА_6, заволоділи майном потерпілого ОСОБА_15, чим спричинили останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в період з 05 листопада 2021 року по 25 грудня 2021 року у м. Харкові за обставин, встановлених судом й наведених у вироку, діючи аналогічним способом з проникненням у житло та сховище вчинили дев`ять крадіжок чужого майна, внаслідок чого спричинили потерпілим матеріальну шкоду, а саме: ОСОБА_8
на суму 4 423 грн; ОСОБА_16 - 2 194 грн; ОСОБА_17 - 1 615 грн; ОСОБА_18 - 7 200 грн; ОСОБА_19 - 14 468 грн; ОСОБА_20 - 2 194 грн; ОСОБА_21 - 1 408 грн; ОСОБА_22 - 566,67 грн; ОСОБА_18 - 10 416 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та її особі, просить судові рішення змінити і на підставі статей 75, 76 КК звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. При цьому зазначає, що при призначенні покарання суди не надали належної оцінки тому, що кримінальні правопорушення вона вчинила у зв`язку з важким матеріальним станом, складними житловими умовами та тяжкими сімейними обставинами. Також вказує, що судами не враховано те, що вона мешкає в одній квартирі зі своєю матір`ю ОСОБА_13, яка є особою похилого віку, пенсіонеркою, має хронічні хвороби та потребує постійного догляду, і з сестрою, котра має хронічне захворювання і їй необхідна стороння допомога.
Представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подала заперечення, в яких просить залишити касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Захисник ОСОБА_7, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_11, підтримала касаційну скаргу засудженої та просила її задовольнити.
Представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженої ОСОБА_6, яка підтримала свою касаційну скаргу, захисника ОСОБА_7, представника потерпілої
ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 тапрокурора ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, і кваліфікація дій засудженої у касаційній скарзі не оспорюються та не заперечуються.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджена ОСОБА_6 вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не призначили їй покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а саме - не застосували положень ст. 75 КК.