ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 756/6241/21
провадження № 51-2627км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 липня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100050003806, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Синява Рокитнянського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно з вироком 17 червня 2020 року приблизно о 18:00 ОСОБА_7, перебуваючи за адресою: вул. Озерна, 5 у м. Київ, завдав удару кулаком в обличчя ОСОБА_9, від якого останній впав на землю, та ще декілька ударів в ділянки голови і тулуба, після чого забрав з кишені потерпілого мобільний телефон, грошові кошти, ключі від автомобіля та зник з місця події розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3 900 грн. Крім того, внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 було заподіяно легких тілесних ушкоджень, що спричини короткочасний розлад здоров`я, а саме закриту травму носа у вигляді перелому кісток носа без зміщення уламків.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу засудженого, вирок районного суду в частині призначеного покарання змінив, на підставі статей 75, 76 КК звільнив ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та поклав на нього певні обов`язки. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі винного через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про можливість виправлення засудженого без відбування реального покарання. Проте апеляційний суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу винного, та свого рішення в цій частині не обґрунтував. Відтак рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК та підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Захисник заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 187 КК в касаційній скарзі не оспорюються і згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК Судом не перевіряються.
На думку колегії суддів доводи, викладені в касаційній скарзі прокурора, не заслуговують на увагу виходячи з нижченаведеного.
За змістом ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, у ст. 65 КК визначено загальні засади призначення покарання, що наділяють суд правом вибору між альтернативами, кожна з яких є законною, як однією із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в межах якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
За змістом ст. 75 КК рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.