Постанова
Іменем України
19 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 357/8188/19
провадження № 61-9112св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода",
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин", державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року в складі судді Кошеля Б. І. та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року в складі колегії суддів Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" (далі також - ТОВ "Олійникова Слобода") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (далі також - ТОВ Агрокомплекс "Узин"), державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що 17 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Ім. Котовського", яке у листопаді 2016 року було перейменовано на ТОВ "Олійникова Слобода", укладено договір оренди землі № 13. За цим договором ОСОБА_1 передала позивачу в оренду земельну ділянку, площею 2,40 га, з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на десять років.
05 вересня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н. В. було проведено державну реєстрацію права оренди позивача на дану земельну ділянку на підставі рішення за індексним номером 5623310. Протягом усього часу дії договору оренди позивач користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ТОВ "Олійникова Слобода" права користування земельною ділянкою за договором оренди.
За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28 лютого 2018 року, наказом останнього № 727/5 від 15 березня 2018 року скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011 за ТОВ "Олійникова Слобода". 05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс "Узин" договір оренди цієї земельної ділянки. ТОВ "Олійникова Слобода" звернулося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним. 04 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" було укладено договір про розірвання зазначеного договору оренди від 05 березня 2018 року. ОСОБА_1 на підставі власної заяви, посвідченої 30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К. А., здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011 на дві - площею по 1,20 га кожна з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0029 та 3220484400:01:004:0030. 13 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1
10 грудня 2018 року ОСОБА_2 уклала договір оренди земельних ділянок № б/н, за яким передала в оренду ТОВ Агрокомплекс "Узин" земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0029 та 3220484400:01:004:0030. 13 грудня 2018 року державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М. О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди не спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс "Узин".
Позивач вважав, що скасування Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за позивачем права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0011, що виникло на підставі договору оренди, не припинило це право і жодним чином не вплинуло на його дійсність, договір оренди є дійсним, а тому права ТОВ "Олійникова Слобода" як законного орендаря підлягають судовому захисту.
Позивач просив: визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, вчинений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0029 та 3220484400:01:004:0030; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію права оренди цих земельних ділянок; витребувати із незаконного володіння ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0029 та 3220484400:01:004:0030; внести зміни до договору оренди землі № 13 від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Олійникова Слобода", шляхом його викладення у новій редакції, як зазначено у позовній заяві, в тому числі акт приймання-передачі об`єкта оренди.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Оліникова Слобода" до ОСОБА_1, ТОВ "Агрокомплекс "Узин", державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2021 року стягнуто з ТОВ "Олійникова Слобода" на користь ТОВ Агрокомплекс "Узин" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року апеляційні скарги ТОВ "Олійникова Слобода" залишені без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2021 року - без змін. Розподілено судові витрати.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
У вересні 2021 року ТОВ "Олійникова Слобода" звернулося до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року.
Заява мотивована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Олійникова Слобода". Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з існуванням наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року договір оренди земельної ділянки не набрав чинності, а його сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цього договору, тобто ТОВ "Олійникова Слобода" не набуло право оренди за цим договором, а тому у позивача відсутнє право оренди спірних земельних ділянок і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цих ділянок в оренду ТОВ "Агрокомплекс "Узин".
Після ухвалення та набрання законної сили судовим рішенням, у справі № 357/9440/20 25 серпня 2021 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, якою скасував рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року у цій справі та ухвалив нове рішення, яким, зокрема, визнав незаконним і скасував наказ Міністерства № 727/5 від 15 березня 2018 року, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди позивача на земельну ділянку, яка належала відповідачу ОСОБА_1 за договором оренди землі. Обставина незаконності та недійсності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року є істотною і має вирішальне значення для цієї справи.
Наказ № 727/5 від 15 березня 2018 року внаслідок його скасування у судовому порядку не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття Міністерством юстиції України. Цей наказ на момент ухвалення судового рішення не мав жодних правових наслідків для дійсності договору оренди землі і право оренди позивача, що виникло на підставі цього договору, тобто обставина його незаконності і недійсності існувала під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції. При цьому, про її існування ані ТОВ "Олійникова Слобода", ані іншим учасникам справи не було і не могло бути відомо під час розгляду справи, адже на цей момент наказ № 727/5 від 15 березня 2018 року ще оскаржувався в судовому порядку і справа № 357/9440/20 перебувала на розгляді у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області. Ця обставина, як вже було зазначено, була виявлена і встановлена Київським апеляційним судом після ухвалення судового рішення у цій справі 25 серпня 2021 року.
Недійсність наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року у результаті визнання його незаконним та скасування постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в справі № 357/9440/20 має усі ознаки нововиявлених обставин, визначені у пункті 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та є підставою для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року. Нововиявленою обставиною у цій справі є саме встановлений Київським апеляційним судом у постанові від 25 серпня 2021 року факт незаконності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, а не факт прийняття цієї постанови і не сама постанова.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року у задоволенні заяви ТОВ "Олійникова Слобода" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Розподілено судові витрати.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник ТОВ "Олійникова Слобода" як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, що переглядається. Станом на день ухвалення рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 29 вересня 2020 року наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року був чинний. Посилання заявника на постанову Київського апеляційного суду 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, яким визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 423 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Олійникова Слобода" залишено без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року - без змін. Розподілено судові витрати.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви
ТОВ "Олійникова Слобода" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом дотримано вимоги процесуального права. Суд вважав, що заявникові слід розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Заявнику було відомо про наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року ще у квітні 2018 року і з цього часу він оскаржує даний наказ у суді. Наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, а є новими обставинами, тому вони не можуть бути підставами для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від14 січня 2021 рокуза нововиявленими обставинами. Також суд вирішив питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на оплату професійної правничої допомоги, розмір яких встановлений сторонами договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2022 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" (далі - ТОВ "Олійникова Слобода") - Тетеря С. І. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року.
У касаційній скарзі вона просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст доводів касаційної скарги
Касаційна скарга ТОВ "Олійникова Слобода" мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою те, що нововиявленою обставиною у цій справі є недійсність та незаконність наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5, що встановлено постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, а не саме судове рішення. Не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування статті 423 ЦПК України у подібних правовідносинах, згідно з якими нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не саме це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд. Вважає цю обставину нововиявленою, про яку на час розгляду справи товариство не знало і не могло знати. Наказ Міністерства юстиції України був підставою для відмови у позові і якби його не було, чи він був би раніше скасований, то і рішення суду було б іншим. Існує численна відповідна цим обставинам судова практика Верховного Суду, яку суди не врахували.
Позиції інших учасників
У жовтні 2022 року представник ТОВ Агрокомплекс "Узин" - адвокат Косяк В. М. надіслав до суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Олійникова Слобода", у якому зазначено, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
У грудні 2022 року представник ТОВ "Олійникова Слобода" - адвокат Тетеря С. І. подала до суду додаткові пояснення, які просила врахувати при розгляді касаційної скарги.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Олійникова Слобода" до ОСОБА_1, ТОВ "Агрокомплекс "Узин", державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2021 року стягнуто з ТОВ "Олійникова Слобода" на користь ТОВ Агрокомплекс "Узин" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року апеляційні скарги ТОВ "Олійникова Слобода" залишені без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2021 року - без змін. Розподілено судові витрати.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого
2021 року скасовано. Позов ТОВ "Олійникова Слобода" про визнання незаконним і скасування наказу задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 (справа № 357/9440/20).
Постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в частині вирішення по суті позову ТОВ "Олійникова Слобода" про визнання незаконним і скасування наказу залишено без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.