Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 757/17126/21
провадження № 61-7553св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київський військовий ліцей імені Івана Богуна,
третя особа - Центральне управління Служби безпеки України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Київського військового ліцею імені Івана Богуна на постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2022 року
у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, третя особа - Центральне управління Служби безпеки України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що з 15 січня 2007 року ОСОБА_1 працювала
в секретній частині Київського військового ліцею імені Івана Богуна.
Зокрема, остання посада, яку обіймала позивач в зазначеному закладі, - начальник секретної частини (переведена по цю посаду згідно з наказом від
16 вересня 2010 року № 179).
Наказом від 09 березня 2021 року № 245 позивач була звільнена
з вищевказаної посади у зв`язку зі скасуванням допуску до державної таємниці, на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України.
Позивач вважала, що наказ про звільнення її із займаної посади за пунктом 2 статті 40 КЗпП України прийнятий з порушенням норм трудового законодавства України.
ОСОБА_1 просила скасувати пункт 5 наказу начальника Київського військового ліцею імені Івана Богуна від 09 березня 2021 року № 245, яким передбачено звільнення з 09 березня 2021 року працівника Збройних Сил України ОСОБА_1, начальника секретної частини, відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із скасуванням допуску до держаної таємниці; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника секретної частини Київського військового ліцею імені Івана Богуна; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 березня 2021 року до дня фактичного поновлення на роботі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що звільнення позивача відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України було правомірним, оскільки на позивача покладено обов`язки, які вимагають доступу до державної таємниці, а доступу до таємниці у позивача немає.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог частково.
Скасовано пункт 5 наказу начальника Київського військового ліцею імені Івана Богуна від 09 березня 2021 року № 245 про звільнення з 09 березня
2021 року працівника Збройних Сил України ОСОБА_1, начальника секретної частини, відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника секретної частини Київського військового ліцею імені Івана Богуна.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановлені перевіркою порушення режиму секретності стосується насамперед діяльності відповідача, пов`язаної з державною таємницею, як юридичної особи, та не
є підставою для звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
08 серпня 2022 року Київський військовий ліцей імені Івана Богуна подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2022 року та залишити в силі заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада
2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що посада начальника секретної частини Київського військового ліцей імені Івана Богуна вимагає наявності доступу до державної таємниці, який оформлюється на підставі допуску до державної таємниці, що надається та скасовується органами Служби безпеки України. Розпорядженням Центрального управління Служби безпеки України від
16 лютого 2021 року № 37д скасовано допуск до державної таємниці ОСОБА_1, а відтак вона не могла виконувати обов?язків начальника секретної частини Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Звільнивши позивачку із займаної посади, керівництво заявника діяло
в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог шляхом оцінки правомірності підстав скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 .
Інші аргументи учасників справи
28 вересня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив,
у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2022 року - без змін.
07 листопада 2022 року Київський військовий ліцей імені Івана Богуна подав до Верховного Суду відповідь на відзив, де просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2022 року та залишити в силі заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада
2021 року.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи наведені
у відзиві на касаційну скаргу та у відповіді на відзив, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 з 15 січня 2007 року працювала в секретній частині Київського військового ліцею імені Івана Богуна.
Остання посада, яку позивач займала в зазначеному закладі - начальник секретної частини (переведена на цю посаду згідно наказу
від 16 вересня 2010 року № 179).
11 лютого 2021 року позивач отримала від відповідача попередження про припинення їй доступу до державної таємниці та направлення відповідних документів на скасування допуску до державної таємниці з можливим наступним звільненням та пропонуванням їй посад: прибиральника виробничих приміщень їдальні, виробника харчових напівфабрикатів
4 розряду їдальні.
Наказом від 09 березня 2021 року № 245 позивач звільнена з вказаної посади у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці на підставі
пункту 2 статті 40 КЗпП України.