Постанова
Іменем України
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 459/2988/19
провадження № 61-7539св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
суб?єкт оскарження - державний виконавець Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 05 липня 2022 рокуу складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії та постанову державного виконавця Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі -Червоноградський ВДВС).
Скарга мотивована тим, що постановою Львівського апеляційного суду від
19 травня 2020 року, з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від
01 вересня 2020 року про виправлення описки, стягнено з ОСОБА_2 на її користь аліменти на час навчання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу боржника щомісяця, починаючи з 22 жовтня 2019 року і до закінчення сином навчання
у Львівському державному університеті внутрішніх справ, але не довше ніж до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку.
28 вересня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області видав виконавчий лист № 459/2988/19, який пред`явлено до виконання
у Червоноградський ВДВС, де 05 жовтня 2020 року відкрито виконавче провадження.
Постановою від 25 листопада 2021 року вказане виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", а саме в результаті фактичного виконання рішення суду в повному обсязі.
Заявниця зазначала, що з такою постановою не згодна, оскільки син закінчив
4 курси бакалаврату та продовжує навчання у Львівському державному університеті внутрішніх справ, яке буде тривати до лютого 2023 року,
а 23 роки йому виповниться 04 лютого 2023 року.
Вказала, що державний виконавець на час винесення спірної постанови не звертався із запитом до університету з приводу встановлення інформації, чи продовжує син навчання. Тому вважала, що рішення суду про стягнення
з боржника аліментів на час навчання сина має виконуватись і надалі. На її думку, дії державного виконавця щодо передчасного закінчення виконавчого провадження є протиправними.
ОСОБА_1 просила визнати неправомірними дії державного виконавця Червоноградського ВДВС щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 25 листопада 2021 року № НОМЕР_1 та скасувати дану постанову, зобов`язати державного виконавця Червоноградського ВДВС поновити виконавче провадження.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 25 січня
2022 року скаргу задоволено.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Червоноградського ВДВС щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від
25 листопада 2021 року № НОМЕР_1 та скасовано її.
Зобов`язано державного виконавця Червоноградського ВДВС поновити виконавче провадження за виконавчим листом № 459/2988/19, виданим
28 вересня 2020 року.
Ухвала суду мотивована тим, що станом на час винесення спірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 25 листопада 2021 року син сторін, ОСОБА_3, продовжував навчання у Львівському державному університеті внутрішніх справ та не досягнув двадцятитрьохрічного віку. Рішення суду про стягнення аліментів на час навчання не було виконане
у повному обсязі. Державний виконавець не вчинив усіх необхідних дій для перевірки фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно
з виконавчим документом.
Постановою Львівського апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 25 січня
2022 року скасовано та винесено нову постанову про відмову в задоволенні скарги.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що син сторін, ОСОБА_3, закінчив навчання 25 червня 2021 року, а тому державний виконавець правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому суд вказав, що в даному випадку мав місце новий вступ
ОСОБА_3 29 жовтня 2021 року на 1 курс того ж навчального закладу, що не було тією обставиною, за якою ухвалювалось рішення про стягнення аліментів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
06 серпня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 05 липня 2022 року та залишити в силі ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 25 січня 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що вступ ОСОБА_3 29 жовтня
2021 року для продовження навчання за освітнім рівнем "магістр" після закінчення навчання за освітнім рівнем "бакалавр" не свідчить про закінчення ним навчання. Заявниця вказує, що оскаржувана постанова державного виконавця винесена під час навчання ОСОБА_3 .
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Червоноградського міського суду Львівської області.
08 листопада 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Постановою Львівського апеляційного суду від 19 травня 2020 року,
з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 01 вересня
2020 року про виправлення описки, стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на час навчання сина, ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу боржника щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову - 22 жовтня 2019 року
і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Львівському державному університеті внутрішніх справ, але не довше ніж до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку.
На підставі цього рішення 28 вересня 2020 року суд видав виконавчий лист, який пред`явлено до виконання у Червоноградський ВДВС та було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
Згідно з відповіддю ректора Львівського державного університету внутрішніх справ від 28 липня 2021 року № 46/1847 ОСОБА_3 30 червня 2021 року було відраховано з числа здобувачів вищої освіти Інституту управління психології та безпеки Львівського державного університету внутрішніх справ у зв`язку із завершенням навчання за освітньо-професійною програмою
053 "Психоглогія" згідно з наказом ЛьвДУВС від 25 червня 2021 року
№ 547 о/с "Про завершення навчання".
Постановою державного виконавця від 25 листопада 2021 року закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" в результаті фактичного виконання рішення суду в повному обсязі.
Згідно з довідкою від 08 грудня 2021 року № 3357 ОСОБА_3 у 2021 році вступив до Львівського державного університету внутрішніх справ
і навчається на 1 курсі Інституту управління, психології та безпеки (денна форма навчання, за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб), термін закінчення закладу вищої освіти - лютий 2023 рік.
Згідно з довідкою університету від 17 січня 2022 року № 46/028/22
ОСОБА_3 є студентом 1 курсу денної форми навчання Інституту управління, психології та безпеки Львівського державного університету внутрішніх справ за спеціальністю 053 "Психологія", освітнього ступеня "магістр". Зарахований на навчання наказом від 29 жовтня 2021 року № 856. Термін закінчення навчального закладу - лютий 2023 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна людина має право на справедливий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які